Дисемінація інституційних змін: внутрішнє планування, імпорт та спонтанне становлення

Abstract

Під час виконання своїх завдань та функцій влада систематично зіштовхується із проблемами, вирішити які неможливо, уникаючи врахування категорії «інститути». Очевидно, що саме ідентифікація «потрібних» інститутів і є тим ключем, за допомогою якого відкриваються нові резерви щодо забезпечення стійкого соціально-економічного розвитку національного господарства. Інститути, по суті, «озброюють» владу конкретними інструментами щодо використання дистинктивного підходу щодо регулювання діяльності суб’єктів господарювання на тій чи іншій території. Мета статті – формування принципово нових рішень та підходів щодо трактування механізмів «народження» інститутів, а також розв’язок задачі щодо модернізації вітчизняного інституційного середовища. Суть поставленого завдання полягає у тому, щоб проаналізувати та систематизувати основні механізми здійснення інституційних змін, і вже на підставі цього, сформувати власне бачення розв’язку цієї проблеми шляхом обґрунтування підходів та принципів поширення більш ефективних інститутів. Досліджено та систематизовано існуючі наукові погляди та підходи стосовно проблеми впровадження та поширення інститутів. Ідентифіковано базальні дисфункції регулювання ринку в контексті соціально-економічних інститутів. Встановлено, що найбільші небезпеки реформ в умовах постіндустріального розвитку полягають у виникненні т. з. «інституційних пасток», тобто дії стійких неефективних інститутів. Здійснено поділ інститутів за критерієм ефективності. Виявлено детермінуючі фактори щодо ідентифікації оптимальних інституційних змін. На конкретних прикладах продемонстровано недоліки імпорту інститутів. Звернуто увагу на те, що ефективне планування інститутів може значною мірою нівелювати супротив агентів ринку, що проводять дисфункціональну поведінку, тоді як їх імпорт та/або спонтанне становлення можуть виступати лише як певний орієнтир інституційних змін.

During the fulfillment of its tasks and functions, government bodies systematically face problems that cannot be solved, avoiding the determination of the category of “institutes”. Obviously, that the identification of "necessary" institutions is the key to using new reserves to ensure sustainable socio-economic development of the national economy. Institutes, in fact, give to government bodies the specific tools for using a distinctive approach to regulating the activities of economic entities in one or another territory. The purpose of the article is the formation of new solutions and approaches to the treatment of the mechanisms of “birth” of institutions, as well as the solution of the task of modernizing the domestic institutional environment. Author analyzes and systematizes the main mechanisms for the implementation of institutional changes, and on this basis, forms their own vision for solving problem by substantiating the approaches and principles of the dissemination of more effective institutes. In particular, the existing scientific views and approaches to the problem of the introduction and dissemination of institutes were studied and systematized. The basal dysfunctions of market regulation in the context of socio-economic institutes were identified. It was established that the greatest danger of reforms in the conditions of post-industrial development is the emergence of “institutional traps”, that is, the actions of stable ineffective institutes. The institutes according to the criterion of effectiveness were divided. The determinants of identification of optimal institutional changes were revealed. Author showed examples of the disadvantages of importing institutes. It was proved that effective planning of institutes can significantly alleviate the resistance of market agents who have dysfunctional behavior, whereas their import and / or spontaneous formation can only act as a reference point for institutional change.