Історико-філософський розгляд проблеми сенсу життя і сучасні аналітичні підходи
Abstract
Статтю присвячено розгляду вразливих місць «теорії фундаментальності» Тедеуса Метса, критикованих Стівеном Кершнаром. Представлена аргументація, згідно з якою ці складнощі виникли через відсутність розгляду проблеми сенсу (в) життя(і) з позицій історії філософії. Такий розгляд доводить, що ця проблема, по-перше, є не «вічною» проблемою, а винятково породженням постпросвітницької епохи; по-друге, вона є суто термінологічною формою, яка зовнішнім чином об’єднує щонайменше три відмінні одне від одного телеологічні запитання, закорінені в історично різних онтологіях: (1) про надприродну кінцеву мету; (2) про «природно» обґрунтовувану цінність; (3) про відсутність будь-якої цінності. Метсові складно довести існування сенсу (в) життя(і) саме через сприйняття його як внутрішньо єдиної проблеми, що передбачає різні типи відповідей. The articleis devoted to consideration of Thaddeus Metz «fundamentality theory’s» vulnerabilities, criticized by Steven Kershnar. Submitted argument according to which these difficulties are the result of the lack of meaning of(in) life problem’s consideration from the stand-point of the history of philosophy. Mentioned consideration proving that the problem of «meaning in life», in the first place, is not «eternal» problem, but only a product of post-Enlightenment era; second, it is purely terminological form that externally combines at least three distinct teleological questions, rooted in historically different ontologies: (1) of the su-pernatural ultimate goal; (2) of the «naturally» justified value; (3) of the absence of any value. Metz have difficulties to prove the existence of meaning of(in) life because he sees it as an internally single problem that requires different types of responses. Статья посвящена рассмотрению уязвимых мест «теории фундаментальности» Теддеуса Метса, подвергнутых критике Стивеном Кершнаром. Представлена аргументация, согласно которой эти трудности возникли из-за отсутствия рассмотрения проблемы смысла (в) жизни с позиций истории философии. Такое рассмотрение доказывает, что данная проблема, во-первых, является не «вечной» проблемой, а исключительно порождением постпросвещенческой эпохи; во-вторых, она представляет собой лишь терминологическую форму, внешним образом объединяющую как минимум три отличных друг от друга телеологических вопроса, укорененных в исторически разных онтологиях: 1) о сверхъестественной конечной цели; 2) о «естественно» обосновываемой ценности; 3) об отсутствии любой ценности. Метсу трудно доказать существование смысла (в) жизни именно из-за восприятия последнего как внутренне единой проблемы, предполагающей различные типы ответов.
URI:
http://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/24634