Показати скорочену інформацію

dc.contributor.authorКлотц, К.uk
dc.contributor.authorKlotz, C.en
dc.date.accessioned2019-05-13T07:29:44Z
dc.date.available2019-05-13T07:29:44Z
dc.date.issued2014
dc.identifier.citationКлотц К. Поняття Я у Фіхтевому розгляді субстанційності [Текст] / К. Клотц // Sententiae. – Вінниця, 2014. – № 2. – С. 75-86.uk
dc.identifier.issn2075-6461
dc.identifier.issn2308-8915
dc.identifier.urihttp://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/24700
dc.description.abstractСтаття присвячена Фіхтевому поняттю субстанційності, наявному в «Засаді всього вчення про науку» (1794). Автор стверджує, що, згідно з Фіхте, самоприписування епістемічної активності суб’єктові досягає успіху лише тоді, коли ми готові мислити суб’єкта як субстанцію, якій дозволено приписувати всі можливі епістемічні активності. Ба більше, автор показує розвиток концепції визначуваності, яка має виняткову вагу для розуміння Фіхтевого поняття субстанційності, у Вольфа, Канта і Маймона.uk
dc.description.abstractСтатья посвящена понятию субстанциальности, присутствующему в произведении Фихте «Основа общего наукоучения» (1794). Автор утверждает, что, согласно Фихте, самоприписывание эпистемической активности субъекту возможно лишь в случае, если мы способны мыслить субъекта как субстанцию, которой может быть приписана всякая эпистемическая активность. Автор также показывает, каким образом концепция определяемости, имеющая исключительное значение для Фихтевого понятия субстанциальности, развивалась у Вольфа, Канта и Маймона.ru
dc.description.abstractThe paper deals with Fichte’s conception of substantiality formulated in «Foundations of the Science of Knowledge» (1794). The author claims that according to Fichte the self-ascription of an epistemic activity to the subject is possible only if we can think subject as the substance, to which we could ascribe all possible epistemic activities. Furthemore, the author shows the development of the concept of definability (Bestimmbarkeit), which is of the utmost importance for the understanding of Fichte’s concept of substantiality, by Wolff, Kant, and Maimon.en
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.publisherВНТУuk
dc.relation.ispartofSententiae. № 2 : 75-86.en
dc.relation.urihttps://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/212
dc.subjectФіхтеuk
dc.subjectсуб’єктuk
dc.subjectсубстанціяuk
dc.subjectепістемічна активність суб’єктаuk
dc.subjectвизначуваність (Bestimmbarkeit),uk
dc.subjectХ. Вольфuk, ru
dc.subjectІ. Кантuk
dc.subjectС. Маймонuk, ru
dc.subjectFichteen
dc.subjectsubjecten
dc.subjectsubstanceen
dc.subjectepistemic activity of the subjecten
dc.subjectidentifiability (Bestimmbarkeit)en
dc.subjectCh. Wolffen
dc.subjectI. Kanten
dc.subjectS. Maimonen
dc.subjectФихтеru
dc.subjectсубъектru
dc.subjectсубстанцияru
dc.subjectэпистемическая активность субъектаru
dc.subjectопределяемость (Bestimmbarkeit)ru
dc.subjectИ. Кантru
dc.titleПоняття Я у Фіхтевому розгляді субстанційностіuk
dc.title.alternativeThe Concept of the “I” in Fichte’s Explanation of Substantialityen
dc.title.alternativeФихтева программа истории перформативного само-сознанияru
dc.typeArticle
dc.relation.referencesFichte (1965): Fichte, J.G. Grundlage der gesamten Wissenschaftslehre. In: Fichte J.G. Gesamt-ausgabe der Bayerischen Akademie der Wissenschaften (далі – GA), R. I, B. 2: Werke 1793‐1795. Hrsg. v. Reinhard Lauth und Hans Jacob unter Mitwirkung von Manfred Zahn. Stuttgart-Bad Cannstatt: Frommann-Holzboog, 1965, 481 S.de
dc.relation.referencesFichte (1976): Fichte, J.G. Vorlesungen uber Logik und Metaphysik. In: Fichte J.G. GA, R. II, B. 4: Fichtes Vorlesungen uber Platners «Philosophische Aphorismen» 1794‐1812. Hrsg. v. Rein-hard Lauth, Hans Jacob und Hans Gliwitzky unter Mitwirkung von Erich Fuchs, Kurt Hiller und Peter K. Schneider. Stuttgart-Bad Cannstatt: Frommann-Holzboog, 1976, S. 37–367.de
dc.relation.referencesFichte (1982): Fichte, J.G. Wissenschaftslehre nova methodo. Kollegnachschrift K. Chr. Fr. Krause. Hrsg. v. Erich Fuchs. Hamburg: Meiner, 1982, (xxx) 270 S.de
dc.relation.referencesKant (1998): Kant, I. Kritik der reinen Vernunft. Hrsg. v. Jens Timmermann. Hamburg: Meiner, 1998, (xxiv) 995 S.de
dc.relation.referencesMaimon (1790): Maimon, S. Versuch über die Transscendentalphilosophie mit einem Anhang über die symbolische Erkenntnis und Anmerkungen. Berlin: C.F. Voss, 1790, 444 S.de
dc.relation.referencesMaimon (1794): Maimon, S. Versuch einer neuen Logik oder Theorie des Denkens. Nebst angehängten Briefen des Philaletes an Aenesidemus. Berlin: Ernst Felisch, 1794, (lvii) 438 S.de
dc.relation.referencesMaimon (1965): Maimon, S. Gesammelte Werke, B. 2. Hrsg. v. Valerio Verra. Hildesheim: G. Olms, 1965, 566 S.de
dc.relation.referencesMaimon (1970): Maimon, S. Gesammelte Werke, B. 5…, 1970, 496 S.de
dc.relation.referencesWolff (1962): Wolff, Ch. Philosophia Prima sive Ontologia. Hrsg. v. J. École und H. W. Arndt. Hildesheim: G. Olms, 1962, (xxiv) 774 p.de
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.22240/sent31.02.075


Файли в цьому документі

Thumbnail

Даний документ включений в наступну(і) колекцію(ї)

Показати скорочену інформацію