Проблеми і шляхи створення ефективних оптикоелектронних ІС

Abstract

Обов’язковим елементом процесу розробки будь-якої МІС є формулювання показників призначення, які встановлюють можливі границі застосування МІС. Забезпечення успішної та ефективної діяльності оператора, особливо в екстремальних умовах, прогнозування його поведінки і логіки при прийнятті рішень, незважаючи на велику кількість публікацій і реальних проектів, все рівно залишається проблемою актуальною і такою, що потребує свого вирішення. Наведено концептуальні моделі СППР та різні підходи до їх заснування, а також функціональну архітектуру СППР. Проведено аналіз сучасних СППР, а саме: IndiGo, Aumence, СППР Isabel Healthcare, ProblemKnowledge Coupers, Visual DX, СППР Siemens, PRISCA, система ІВМ Watson. Зроблено висновки що в більшості випадків, СППР на поточному рівні розвитку медицини не можуть і не завжди повинні замінювати лікаря. Не всі СППР, особливо російські, відповідають сучасним вимогам до СППР.

Обязательным элементом процесса разработки любой МИС является формулировка показателей назначения, устанавливают возможные границы применения МИС. Обеспечение успешной и эффективной деятельности оператора, особенно в экстремальных условиях, прогнозирования его поведения и логики при принятии решений, несмотря на большое количество публикаций и реальных проектов, все равно остается проблемой актуальной и требующей своего решения. Приведены концептуальные модели СППР и различные подходы к их основания, а также функциональную архитектуру СППР. Проведен анализ современных СППР, а именно: IndiGo, Aumence, СППР Isabel Healthcare, Problem-Knowledge Coupers, Visual DX, СППР Siemens, PRISCA, система ИВМ Watson. Сделаны выводы в большинстве случаев, СППР на текущем уровне развития медицины не могут и не всегда должны заменять врача. Не все СППР, особенно российские, соответствуют современным требованиям к СППР.

A compulsory element of the process of developing any MIS is the formulation of indications that set the possible limits of the use of the MIS. Ensuring the successful and efficient operation of the operator, especially in extreme conditions, predicting his behavior and logic in making decisions, despite the large number of publications and real projects, is still a problem that is urgent and needs to be solved. Conceptual models of DSS and different approaches to their establishment are presented, as well as the functional architecture of DSS. The analysis of modern DSSs, namely: IndiGo, Aumence, ISAP, Isabel Healthcare, Problem-Knowledge Coupers, Visual DX, Siemens SPPR, PRISCA, Watson IVM system. It is concluded that in most cases, DSS on the current level of development of medicine can not and do not always have to replace a physician. Not all SPPRs, especially Russian ones, meet modern requirements for.