Методи заміщення для підвищення точності прийняття рішень в системах діагностики складних об'єктів

Abstract

Моделі складних об’єктів (як медичних так і технічних) можна розглядати як багатополюсні досліджувані кола. При цьому, в технічних об’єктах полюсами являються провідники друкованих плат між якими знаходяться досліджувані компоненти, параметри яких вимірюються. А в медичних об’єктах полюсам відповідають так звані меридіани, кожен з яких характеризується репрезентативними біологічними точками акупунктури (БАТ). Досліджуваними тут є параметри між точками акупунктури, для вимірювання яких застосовуються методи Фоля і Накатані. Однак ці методи не враховують об’єктивно існуючих взаємозв’язків компонентів в досліджуваних об’єктах.

В останній час широкий розвиток отримали методи вимірювань із штучним розчленуванням замкнених кіл. Ці методи полягать у реконфігурації складних об’єктів, за допомогою деякого комутатора, у коло типу трикутник, в якому одна з його гілок є досліджуваним компонентом, який шунтується двома іншими компоне нтами, які утворюються під час декомпозиції об’єктів діагнстування (ОД) шляхом об’єднання з несполученими полюсами досліджуваного компонента в один вузол.

На другому етапі здійснюється саме вимірювання параметрів досліджуваного компонента за допомогою порівняння з параметрами деякого зразкового елемента деяким пристроєм врівноваження (ПВ).

В статті також, розроблено методи заміщення для підвищення точності прийняття рішень під час вимірювань у системах діагностки параметрів елементарних компонент складних об’єктів.

Модели сложных объектов (как медицинских так и технических) можно рассматривать как многополюсные исследуемые круга. При этом в технических объектах полюсами являются проводники печатных плат между которыми находятся исследуемые компоненты, параметры которых измеряются. А в медицинских объектах полюсам соответствуют так называемые меридианы, каждый из которых характеризуется репрезентативными биологическими точками акупунктуры (БАТ). Исследуемыми здесь есть параметры между точками акупунктуры, для измерения которых применяются методы Фолля и Накатани. Однако эти методы не учитывают объективно существующих взаимосвязей компонентов в исследуемых объектах.

В последнее время широкое развитие получили методы измерений с искусственным расчленением замкнутых кругов. Эти методы заключается в реконфигурации сложных объектов, с помощью некоторого коммутатора, в круг типа треугольник, в котором одна из его ветвей является исследуемым компонентом, который шунтируется двумя другими компонентами, которые образуются во время декомпозиции объектов диагностирования (ОД) путем об соединение с несоединенными полюсами исследуемого компонента в один узел.

На втором этапе осуществляется именно измерения параметров исследуемого компонента посредством сравнения с параметрами некоторого образцового элемента некоторым устройством уравновешивания.

В статье также, разработаны методы замещения для точности принятия решений при измерениях в системах диагносткы параметров элементарных компонент сложных объектов.

Models of complex objects (both medical and technical) can be considered as multipolar studied circles. In this case, in the technical objects, the poles are conductors of printed circuit boards between which the investigated components are located, parameters of which are measured. And in medical facilities, the poles correspond to the so-called meridians, each of which is characterized by representative biological points of acupuncture. The investigated here are the parameters between the points of acupuncture, which are used to measure the methods of Volle and Nakatani. However, these methods do not take into account the objectively existing interconnections of components in the objects being studied.

Recently, the methods of measurements with artificial dismemberment of closed circles have been widely developed. These methods consist of reconfiguring complex objects, using a certain switch, in the circle of a triangle type, in which one of its branches is an explored component that is shunted by two other components that are formed during the decomposition of the objects of diagnosis (OD) by means of The connection with the united poles of the studied component into one node. At the second stage, it is precisely measuring the parameters of the investigated component by comparing with some parameters of some exemplary element by some balancing device.

In the article also, substitution methods have been developed to increase the accuracy of decision making during measurements in the diagnostic systems of the parameters of the elementary components of complex objects.