Показати скорочену інформацію

dc.contributor.authorБаумейстер, А.uk
dc.date.accessioned2019-05-27T13:46:55Z
dc.date.available2019-05-27T13:46:55Z
dc.date.issued2010
dc.identifier.citationБаумейстер А. Теорія субстанції у Аристотеля [Текст] / А. Баумейстер // Sententiae. – 2010. – № 1. – С. 3-62.uk
dc.identifier.issn2075-6461
dc.identifier.issn2308-8915
dc.identifier.urihttp://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/25054
dc.description.abstractУ своїй статті автор показує важливу роль, що її відіграє Аристотелева тео-рія субстанції у формуванні і розвиткові онтології й епістемології. Модерні кон-цепції субстанції (Декарт, Спіноза, Лок, Кант) – це лише різноманітні спрощенніваріанти теорії oysia. Філософи доби Модерну використовують в основномуранню онтологію Аристотеля (oysia – одинична конкретна річ) і майже зовсім неберуть до уваги зрілу онтологію Аристотеля (oysia як іманентна форма речі і якїї онтологічний принцип). Базовим текстом дослідження у статті є книга Z (VII)«Метафізики». Автор дає структуру аргументації Аристотеля й пропонує свійпереклад ключових фрагментів книги Z. У статті пропонується синоптичнийпідхід: автор аналізує основні сучасні інтерпретації Аристотелевої теоріїсубстанції (Bächli, Bordt, Brugger, Düring, Graeser, Horn, Losev, Krąpiec, Rapp,Reale, Ross, Seidl та ін.). Такий підхід дозволяє виявити різноманітні аспекти йтворчий потенціал, що містяться в oysia-теорії.uk
dc.description.abstractВ статье автор показывает важную роль аристотелевской теории субстанции(oysia) в формировании и развитии онтологии и эпистемологии. Модерные концепции субстанции (Декарт, Спиноза, Локк, Кант) представляют собой раз-личные упрощенные варианты теории oysia. Философы Нового времени используют в основном раннюю онтологию Аристотеля (oysia – единичная конкретнаявещь) и не учитывают его зрелую онтологию (oysia как имманентная форма вещии как ее онтологический принцип). Базовым текстом исследования является VII (Z)книга «Метафизики». Автор дает структуру аргументации Аристотеля и украинский перевод ключевых фрагментов. В статье предлагается синоптический подход: автор анализирует основные современные интерпретации аристо-телевской теории субстанции (Bächli, Bordt, Brugger, Düring, Graeser, Horn, Losev,Krąpiec, Rapp, Reale, Ross, Seidl и др.). Такой подход позволяет выявить различные аспекты и творческий потенциал, который содержится в oysia-теории.ru
dc.description.abstractIn the paper the author shows an important role of the Aristotelian theory of substance(oysia) in formation and development of Ontology and Epistemology. Modern conceptsof substance (Descartes, Spinoza, Locke, Kant) represent the various simplified variantsthe oysia theory. Philosophers of New Times used basic Aristotle's early Ontology (oysia– an individual concrete thing) and don't consider his mature Ontology (oysia as the immanentform of thing and as its ontological principle). The basic text of the research isVII (Z) “Metaphysics”. The author presents the structure of the argument of Aristotle andsuggests his translation of key fragments of the book Z. The paper presents the synopticapproach: the author analyzes the basic contemporary interpretations of the Aristoteliantheory of substance (Bächli, Bordt, Brugger, Düring, Graeser, Horn, Losev, Krąpiec,Rapp, Reale, Ross, Seidl, etc.). Such an approach allows to reveal various aspects andcreative potential which are in the oysia-theory.en
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.publisherВНТУuk
dc.relation.ispartofSententiae. № 1 : 3-62.en
dc.relation.urihttps://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/22
dc.titleТеорія субстанції у Аристотеляuk
dc.title.alternativeТеория субстанции у Аристотеляru
dc.title.alternativeThe theory of substance in Aristotleen
dc.typeArticle
dc.relation.referencesАристотель Сочинения: в 4-х тт. – т. 1. – М.: Мысль. – 1976. – 550 c.ru
dc.relation.referencesАристотель Метафизика. / Перевод с греческого П.Д.Перова и В.В.Розанова. Комментарий В.В. Розанова. – М.: Институт философии, теологии и истории св.Фомы Аквинского. – 2006. – 227 c.ru
dc.relation.referencesБалібар Е., Кассен Б., Лібера А. де. Sujet (суб’єкт, підмет, сюжет). // Європейський словник філософій. Під керівництвом Барбари Кассен. – К.: Дух і Літера. – 2009. – С. 148–173.uk
dc.relation.referencesБарнс Д. Аристотель. Краткое введение. – М.: АСТ. – 2006. – 192 c.ru
dc.relation.referencesЖильсон Э. Бытие и сущность. // Избранное: христианская философия. – М.: РОССПЭН. – 2004. – С. 321–582.ru
dc.relation.referencesКуртин Ж.-Ф., Рейксбарон А. Τὸ τί ἦν εἶναι // Європейський словник філософії. Під керівництвом Барбари Кассен. – К.: Дух і Літера. – 2009. – С. 140-147.uk
dc.relation.referencesЛосев А.Ф. Бытие. Имя. Космос. – М.: Мысль. – 1993. – 958 c.ru
dc.relation.referencesЛосев А.Ф. История античной эстетики. Аристотель и поздняя класика. – М.: Искус­ство. – 1975. – 776 c.ru
dc.relation.referencesЛосев А.Ф., Тахо-Годи А.А. Платон. Аристотель. – М.: Молодая гвардия. – 1993. – 383 c.ru
dc.relation.referencesAristotle’s Metaphysics. A revised Text with Introduction and Commentary by W.D.Ross: in 2 v. – Vol. 1. – Oxford: Oxford Univ. Pr. – 1997 (1 ed. – 1924). – CIXVI + 160 p.en
dc.relation.referencesAristotele Metafisica / Introduzione, traduzione, note e apparati di Giovanni Reale. – Milano: Bompiani. – 2000. – xxxvi + 824 p.
dc.relation.referencesArystoteles Metafisyka, tt. 1-2 / Wprowadzenie Mieczysław A. Krąpiec. – T. 1. – Lublin: KUL. – 2000. – 409 s.
dc.relation.referencesAristoteles Metaphysik. Die Substanzbücher / Hrsg. Christof Rapp. – Berlin. – 1996. – 331 s.
dc.relation.referencesBächli A. Graeser Andreas. Grundbegriffe der antiken Philosophie. Ein Lexikon. –Stuttgart: Reclam. – 2000. – 245 s.
dc.relation.referencesBarnes J. Metaphysics // The Cambridge Companion to Aristotle / Edited by Jonathan Barnes. – Cambridge: Cambridge University Press. – 1995. – p. 66–108.
dc.relation.referencesBassenge F. Das to heni einai, to agatho einai [Greek] etc. und das to ti en einai [Greek] bei Aristoteles. – Philologus. – 104 (1960). – Berlin. – S. 15–47; S. 201–222.
dc.relation.referencesBonitz H. Aristotelische Studien I. – Wien: Aus der Kais. Kön. Hof- und Staatsdruckerei. – 1862. – 424 s.
dc.relation.referencesBordt M. SJ Eidos // Wörterbuch der antiken Philosophie – München: C.H.Beck. – 2002. – S. 119–122.
dc.relation.referencesBröcker W. Aristoteles. – Frankfurt am Main: Klostermann. – 1964. – 314 s.
dc.relation.referencesBrugger W. Substanz // Handbuch philosophische Grundbegriffe: in 6 Bd. – Bd. 5. – München: Kösel Verlag. – 1973. – S. 1449–1457.
dc.relation.referencesBuchheim T. Genesis und substantielles Sein. Die Analytik des Werdens in Z 7-9. // Aristoteles Metaphysik. Die Substanzbücher…, S. 105–134.
dc.relation.referencesDisse J. Metafizyka od Platona do Hegla – Kraków: WAM – 2005. – 328 s.
dc.relation.referencesDüring I. Aristoteles. Darstellung und Interpretation seines Denkens. – Heidelberg: Carl Winter Universitätsverlag. – 1966. – 670 s.
dc.relation.referencesGraeser A. Aristoteles und das Problem von Substantialität und Sein // Freiburger Zeitschrift für Philosophie und Theologie. – Bd. 25. – Heft 1-2. – Freiburg. – 1978. – S. 120–141.
dc.relation.referencesGraeser A. Aristoteles: Metaphysik // Interpretationen. Hauptwerke der Philosophie. Antike. – Stuttgart: Reclam. – 2004. – S. 126–150.
dc.relation.referencesHeller M. Filozofia przyrody. Zarys historyczny. – Kraków: Znak. – 2007. – 253 s.
dc.relation.referencesHorn C., Rapp C. Ousia // Wörterbuch der antiken Philosophie. – München: C.H. Beck. – 2002. – S. 320–324.
dc.relation.referencesJaeger W. Studien zur Entstehungsgeschichte der Metaphysik des Aristoteles. – Berlin: Weidmannsche Buchhandlung. – 1912. – 198 s.
dc.relation.referencesKappes M. Aristoteles-Lexikon. – Paderborn. – 1894. – 71 s.
dc.relation.referencesKrąpiec M. A. Byt // Powszechna Encyklopedia Filosofii, tt. 1-10. – T. 1 / Red. zespół pod kierunkiem ks. A. Maryniarczyka – Lublin: Polskie Towarzystwo św. Tomasza z Akwinu. – 2000a. – S. 746–785.
dc.relation.referencesKrąpiec M. A. Dzieła V. Struktura bytu. Charakterystyczne elementy systemu Arystotelesa i Tomasza z Akwinu. – Lublin: KUL. – 2000b. – 398 s.
dc.relation.referencesKrąpiec M. A. Forma // Powszechna Encyklopedia Filosofii, tt. 1-10. – T. 3..., 2002. – S. 573–580.
dc.relation.referencesPannenberg W. Theologie und Philosophie. – Göttingen: Vandenhoek & Ruprecht. – 1996. – 367 s.
dc.relation.referencesRapp C. Aristoteles. Das Problem der Substanz // Klassiker der Philosophie heute / Hrsg. Ansgar Beckermann und Dominik Perler. – Stuttgart: Reclam. – 2005. – S. 38–58.
dc.relation.referencesRapp C. Substanz als vorrangig Seiendes (Z 1). // Aristoteles Metaphysik. Die Substanzbücher…, S. 27–40.
dc.relation.referencesRath W. Ingo. Nachwort. // Aristoteles Die Kategorien. Griechisch/Deutsch. – Stuttgart: Reclam. – 1998. – S. 99–112.
dc.relation.referencesReale G. Guida alla lettura della Metafisica di Aristotele. – Roma-Bari: Laterza. – 2007. – 223 p.
dc.relation.referencesSeidl H. Bemerkungen zu Aristoteles’ Lehre von der Wesenheit und ihrer Weiterführung bei Thomas von Aquin // Wierność rzeczywistośći. – Lublin: KUL. – 2001. – S. 355–367.
dc.relation.referencesSeidl H. Einleitung // Aristoteles Metaphysik. Griechisch/Deutsch. – Hamburg: Meiner. – 1980. – LXVIII + 429 S.
dc.relation.referencesSteinfath H. Die Einheit der Definition und die Einheit der Substanz. Zum Verhältnis von Z 12 und H 6. // Aristoteles Metaphysik. Die Substanzbücher…, S. 229–252.
dc.relation.referencesWedin V. Michael. Subjects and Substance in Metaphysics Z 3. // Aristoteles. Metaphysik. Die Substanzbücher…, S. 41–74.
dc.relation.referencesWeidemann H. Zum Begriff des to ti ên einai und zum Verständnis von Met. Z 4, 1029 b22-1030 ab. // Aristoteles Metaphysik. Die Substanzbücher…, S. 75–104.
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.22240/sent22.01.003


Файли в цьому документі

Thumbnail

Даний документ включений в наступну(і) колекцію(ї)

Показати скорочену інформацію