Філософсько-педагогічні витоки сучасних ідей здоров’ятворення в педагогічній теорії та практиці

Abstract

У статті здійснено загальний аналіз філософсько-педагогічних витоків сучасних ідей здоров’ятворення в педагогічній теорії та практиці. Встановлено актуальність проблеми збереження та зміцнення здоров’я студентської молоді.

Підсумовано, що підвищена увага до здоров’язбережувального аспекту професійної підготовки майбутніх фахівців пояснюється двома обставинами: в умовах постіндустріалізму найважливішим ресурсом розвитку є людські здібності, реалізація яких у соціальній практиці забезпечується соматичним, психічним і моральним здоров’ям індивіда; по-друге, важливість зазначеного аспекту обумовлюється тим, що фундаментальна підготовка індивіда до систематичного, стратегічного збереження та зміцнення власного здоров’я дає змогу майбутнім фахівцям використовувати можливості, що відкриваються постіндустріальною модернізацією, в інтересах власного розвитку. Встановлено, що ідея здроров’ятворення не є винятково продуктом сучасної педагогічної свідомості. Її витоки сягають ранніх етапів цивілізаційного розвитку.

Розглянуто ідеї здоров’язбереження, характерні для Західної та Східної цивілізацій. Встановлено, що Західній цивілізації притаманні способи укріплення здоров’я пов’язані з фізичною активністю. Підсумовано, що на відміну від окреслених оздоровчих засобів, ті що використовувалися на Сході, переслідували іншу мету – поліпшити загальний стан організму, привести його до гармонії з оточенням. Здійснено теоретичний аналіз літературних джерел щодо трактування здоров’язбереження у працях відомих філософів. Підсумовано, що історія виникнення вчення про здоров’я виходить за межі медицини, конкретизуючи не лише медичні, а й педагогічні відомості та загальнолюдську, філософську думку.

Узагальнено, що значний крок в усвідомленні ідеї здоров’ятворення зроблено в античній Греції і Римі. Античне уявлення про здоров’язбережувальну підготовку особистості базувалося на усвідомленні необхідності досягнення оптимуму у співвідношенні тілесної і духовної природи людини. Таке бачення проблеми збереження та зміцнення здоров’я віддзеркалює цілісну єдність людини як суб’єкта індивідуального здоров’ятворення.

The article deals with the general analysis of philosophical and pedagogical origins of modern ideas of health creation in pedagogical theory and practice. The actuality of problem of health saving and strengthening of student youth is established.

It is summarized, that raised attention to the health saving aspect of professional training of future specialists can be explained by two circumstances: the most important resource of development in post-industrial conditions are human abilities, realization of which in social practice is provided by the somatic, mental and moral health of the individual. Secondly, the importance of noted aspect is due to the fact that fundamental training of individual to the systemic, strategic saving and strengthening of health gives a possibility for future specialists use opportunities, which are offered by post-industrial modernization with the interests of their own development. It is determined, that the health saving idea is not exclusively a product of modern pedagogical consciousness. Its origins date back to the early stages civilization development.

The health saving ideas, which are typical for Western and Eastern civilizations are considered. It is established, that to the Western civilization inherent ways of health strengthening, which are connected with physical activity. It is summarized, that unlike to the described health-improving measures, those, which were used on the East, pursued another purpose – to improve the general state of organism, to bring it into harmony with the environment. The theoretical analysis of references on the interpretation of health saving in famous philosophers’ works is implemented. It is summarized, that the history of emergence of the doctrine about health goes beyond the boundaries of medicine, concretize not only medical, but also pedagogical data and general human, philosophical thought.

It is generalized, that a considerable step in understanding the idea of health creation had been made in Ancient Greece and Rome. The antique imagination about health saving training of personality was based on the awareness of necessity to achieve optimum in the ratio of physical and spiritual nature of human. Such vision of the problem of health saving and strengthening reflects a coherent unity of a human as a subject of individual health creation.

В статье осуществлён общий анализ философско-педагогических истоков современных идей здоровьетворения в педагогической теории и практике. Установлено актуальность проблемы сох-ранения и укрепления здоровья студенческой молодежи. Подведены итоги, что повышенное вни-мание к здоровьесберегающему аспекту профессиональной подготовки будущих специалистов объясняется двумя обстоятельствами: в условиях постиндустриализма важнейшим ресурсом раз-вития являються человеческие способности, реализация которых в социальной практике обеспе-чивается соматическим, психическим и нравственным здоровьем индивида; во-вторых, важность указанного аспекта объясняется тем, что фундаментальная подготовка индивида к систематичес-кому, стратегическому сохранению и укреплению собственного здоровья даёт возможности буду-щим специалистам использовать возможности, открывающиеся постиндустриальной модерниза-цией, в интересах собственного развития. Установлено, что идея здроровьетворения не является исключительно продуктом современного педагогического сознания. Ее истоки восходят из ранних этапов цивилизационного развития.Рассмотрены идеи здоровьесбережения, характерные для Западной и Восточной цивилизаций. Установлено, что Западной цивилизации присущи способы укрепления здоровья, связанные с фи-зической активностью. Обобщено, что, в отличие от определённых оздоровительных средств, ис-пользуемые на Востоке преследовали другую цель – улучшить общее состояние организма, приве-сти его к гармонии с окружающим миром. Осуществлён теоретический анализ литературных ис-точников с целью трактовки категории здоровьесбережения в трудах известных философов. Уста-новлено, что история возникновения учения о здоровье выходит за пределы медицины, конкрети-зируя не только медицинские, но и педагогические сведения и общечеловеческую, философскую мысль.Обобщенно, что значительный шаг в осознании идеи здоровьетворения сделано в античной Греции и Риме. Античное представление о здоровьесберегающей подготовке личности базирова-лось на осознании необходимости достижения оптимума в соотношении телесной и духовной природы человека. Такое видение проблемы сохранения и укрепления здоровья отражает целост-ное единство человека как субъекта индивидуального здоровьетворения.