Критика емпіризму в творах Едмунда Гусерля «Логічні дослідження», «Філософія як строга наука» і «Перша філософія»

Abstract

У статті йдеться про феноменологічну критику емпіризму. Автор порівнює ці дві філософські концепції, вказуючи на їхню схожість і відмінність. Феноменологія, як і емпіризм, є філософією досвіду, але водночас феноменологічна аналіза емпіризму виявляє деякі фундаментальні помилки цієї концепції: 1. Емпіризм не здатний розрізнити емпіричне й трансцендентальне само-досвідчування (Selbsterfahrung). 2. Емпіризм не розуміє інтенційного характеру свідомості. 3. Емпіризм «сліпий до ідей». 4. Емпіризм ототожнює споглядання зі спогляданням одиничного. Разом із Гусерлем автор критикує психологізм і натуралізм, а також аналізує емпіричні поняття асоціації та індукції. Він показує, що асоціація активна, а не лише пасивна, як стверджує емпіризм, а індукції недостатньо для створення загальних понять.

В статье рассматривается феноменологическая критика эмпиризма. Автор сравнивает эти две философские концепции, указывая на их сходство и отличие. Феноменология, как и эмпиризм, является философией опыта, однако в то же время феноменологический анализ эмпиризма выявляет некоторые фундаментальные ошибки этой концепции: 1. Эмпиризм не способен различить эмпирическое и трансцендентальное переживание себя в опыте (Selbsterfahrung). 2. Эмпиризм не понимает интенционального характера сознания. 3. Эмпиризм «слеп к идеям». 4. Эмпиризм отождествляет созерцание с созерцанием единичного. Вместе с Гуссерлем автор критикует психологизм и натурализм, а также анализирует эмпирические понятия ассоциации и индукции. Он показывает, что ассоциация активна, а не только пассивна, как утверждает эмпиризм, а индукции недостаточно для создания общих понятий.

The paper deals with the phenomenological criticism of empiricism. The author compares these two philosophical conceptions showing their similarity and their differences. Both phenomenology and empiricism are philosophies of experience; however, phenomenological analysis of empiricism reveals some of empiricism’s fundamental mistakes: 1. Empiricism is incapable to distinguish empirical and transcendental self-experience (Selbsterfahrung). 2. Empiricism fails to grasp the intentional character of consciousness. 3. Empiricism «doesn’t see the ideas». 4. Empiricism identifies contemplation with contemplation of the singular. Together with Husserl the author criticizes psychologism and naturalism and analyses empiric concepts of association and induction. He shows that, contrary to empiricism’s claims, association is not only passive but also active, and induction isn’t sufficient for creation of general notions.