Показати скорочену інформацію

dc.contributor.authorКебуладзе, В.uk
dc.date.accessioned2019-06-03T06:43:56Z
dc.date.available2019-06-03T06:43:56Z
dc.date.issued2011
dc.identifier.citationКебуладзе В. Критика емпіризму в творах Едмунда Гусерля «Логічні дослідження», «Філософія як строга наука» і «Перша філософія» [Текст] / В. Кебуладзе // Sententiae. – 2011. – № 2. – С. 120-132.uk
dc.identifier.issn2075-6461
dc.identifier.issn2308-8915
dc.identifier.urihttp://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/25274
dc.description.abstractУ статті йдеться про феноменологічну критику емпіризму. Автор порівнює ці дві філософські концепції, вказуючи на їхню схожість і відмінність. Феноменологія, як і емпіризм, є філософією досвіду, але водночас феноменологічна аналіза емпіризму виявляє деякі фундаментальні помилки цієї концепції: 1. Емпіризм не здатний розрізнити емпіричне й трансцендентальне само-досвідчування (Selbsterfahrung). 2. Емпіризм не розуміє інтенційного характеру свідомості. 3. Емпіризм «сліпий до ідей». 4. Емпіризм ототожнює споглядання зі спогляданням одиничного. Разом із Гусерлем автор критикує психологізм і натуралізм, а також аналізує емпіричні поняття асоціації та індукції. Він показує, що асоціація активна, а не лише пасивна, як стверджує емпіризм, а індукції недостатньо для створення загальних понять.uk
dc.description.abstractВ статье рассматривается феноменологическая критика эмпиризма. Автор сравнивает эти две философские концепции, указывая на их сходство и отличие. Феноменология, как и эмпиризм, является философией опыта, однако в то же время феноменологический анализ эмпиризма выявляет некоторые фундаментальные ошибки этой концепции: 1. Эмпиризм не способен различить эмпирическое и трансцендентальное переживание себя в опыте (Selbsterfahrung). 2. Эмпиризм не понимает интенционального характера сознания. 3. Эмпиризм «слеп к идеям». 4. Эмпиризм отождествляет созерцание с созерцанием единичного. Вместе с Гуссерлем автор критикует психологизм и натурализм, а также анализирует эмпирические понятия ассоциации и индукции. Он показывает, что ассоциация активна, а не только пассивна, как утверждает эмпиризм, а индукции недостаточно для создания общих понятий.ru
dc.description.abstractThe paper deals with the phenomenological criticism of empiricism. The author compares these two philosophical conceptions showing their similarity and their differences. Both phenomenology and empiricism are philosophies of experience; however, phenomenological analysis of empiricism reveals some of empiricism’s fundamental mistakes: 1. Empiricism is incapable to distinguish empirical and transcendental self-experience (Selbsterfahrung). 2. Empiricism fails to grasp the intentional character of consciousness. 3. Empiricism «doesn’t see the ideas». 4. Empiricism identifies contemplation with contemplation of the singular. Together with Husserl the author criticizes psychologism and naturalism and analyses empiric concepts of association and induction. He shows that, contrary to empiricism’s claims, association is not only passive but also active, and induction isn’t sufficient for creation of general notions.en
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.publisherВНТУuk
dc.relation.ispartofSententiae. № 2 : 120-132.en
dc.relation.urihttps://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/121
dc.titleКритика емпіризму в творах Едмунда Гусерля «Логічні дослідження», «Філософія як строга наука» і «Перша філософія»uk
dc.title.alternativeКритика эмпиризма в произведениях Эдмунда Гуссерля «Логические исследования», «Философия как строгая наука» и «Первая философия»ru
dc.title.alternativeCriticism of Empiricism in Edmund Husserl’s works “Logical Investigations”, “Philosophy as Rigorous Science” and “Prima Philosophia”en
dc.typeArticle
dc.relation.referencesГуссерль Э.Философия как строгая наука / составл., подгот.текста и прим .О.А. Сер-дюкова// Философия как строгая наука.–Новочеркасск: Сагуна, 1994. – С. 129–174.ru
dc.relation.referencesFarber M.Naturalism and Subjectivism. – New York: The Research Foundation of State University of New York Albany, 1959. –389 p.en
dc.relation.referencesHusserl E.Erste Philosophie (1923/1924). Erster Teil. Kritische Ideengeschichte / herausgegeben von Rudolf Boehm. – Den Haag: Martinus Nijhoff Publishers, 1956. – (Husserliana, Band VII) – 199 S.de
dc.relation.referencesHusserl E.Ideen zu einer reinen Phänomenologie und phänomenologischen Philosophie. Erstes Buch. Allgemeine Einführung in die reine Phänomenologie / Edmund Husserl; [neu herausgegeben von Karl Schumann]. – Den Haag: Martinus Nijhoff Publishers, 1976. –(Husserliana, Band III/1) – 323 S.de
dc.relation.referencesHusserl E.Logische Untersuchungen. Erster Band. Prolegomena zur reinen Logik/ herausgegeben von Elmar Holenstein. – Den Haag: Martinus Nijhoff, 1975. – (Husserliana, Band XVIII) – 256 S.de
dc.relation.referencesHusserl E.Logische Untersuchungen. Zweiter Band. I Untersuchung zur Phänomenologieund Theorie der Erkenntnis/ herausgegeben von Ursula Panzer. – Den Haag: Martinus Nijhoff, 1984. – (Husserliana, Band XIX/1) – 529 S.de
dc.relation.referencesHusserl E.Philosophie der Arithmetik / herausgegeben von Lothar Eley. – Den Haag: Martinus Nijhoff, 1970. – (Husserliana, Band XII). – 283 S.de
dc.relation.referencesLohmar D. Erfahrung und kategoriales Denken. Hume, Kant und Husserl über vorprädikative Erfahrung und prädikative Erkenntnis. – Dordrecht; Boston; London: Kluwer Academic Publishers, 1998. – (Phaenomenologica, Band 147) – 320S.de
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.22240/sent25.02.120


Файли в цьому документі

Thumbnail

Даний документ включений в наступну(і) колекцію(ї)

Показати скорочену інформацію