Показати скорочену інформацію

dc.contributor.authorШевцов, К.ru
dc.date.accessioned2019-06-05T07:10:49Z
dc.date.available2019-06-05T07:10:49Z
dc.date.issued2012
dc.identifier.citationШевцов К. Память Монад в системе «Предустановленной гармонии» [Текст] / К. Шевцов // Sententiae. – 2012. – № 2. – С. 29-45.ru
dc.identifier.issn2075-6461
dc.identifier.issn2308-8915
dc.identifier.urihttp://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/25378
dc.description.abstractЛейбниц выступает против онтологического аргумента Ансельма и Декарта, потому что не находит в нем доказательства возможности понятия Бога, а именно обоснования непротиворечивости этого понятия. Поскольку последнее, в числе прочего, предполагает согласование единичной воли каждой монады и воли Творца, то задача доказательства не может быть решена априорными аргументами, но требует также и апостериорного рассуждения, которое отправляется от достоверности внутреннего опыта сознания. В статье на основе Монадологии и Новых опытов о человеческом разумении анализируется понимание Лейбницем роли памяти в формировании непрерывности опыта сознания и устанавливается связь концепции памяти с аргументами Теодицеи.ru
dc.description.abstractLeibniz disputes the ontological argument of Anselm and Descartes, because he does not find in it a demonstration of the possibility of the concept of God, namely justification of the consistency of this concept. As the latter requires an agreement of a single human will and the will of the Creator, the problem of this proof cannot be solved by a priori arguments, but also requires a posteriori argument, based on the reliability of the internal experience of consciousness. This paper, basing on Monadology and New Essays Concerning Human Understanding, analyzes Leibniz’s understanding of the role of memory in constituting the experience of continuity of consciousness and the connection of the concept of memory with the arguments from Theodicy.en
dc.description.abstractЛяйбніц виступає проти онтологічного аргументу Ансельма і Декарта, бо не знаходить у ньому доказу можливості поняття Бога, зокрема обґрунтування не-суперечності цього поняття. Оскільки останнє, серед іншого, передбачає узгод-ження одиничної волі кожної монади і волі Творця, то доведення не може бути здійснене апріорними аргументами, а вимагає також і апостеріорного міркуван-ня, яке виходить з достовірності внутрішнього досвіду свідомості. У статті на основі Монадології та Нових проб про людську здатність розуміти аналізується Ляйбніцева концепція ролі пам'яті у формуванні безперервності досвіду свідомо-сті і встановлюється зв'язок концепції пам'яті з аргументами Теодицеї.uk
dc.language.isoruru
dc.publisherВНТУuk
dc.relation.ispartofSententiae. № 2 : 29-45.en
dc.relation.urihttps://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/131
dc.titleПамять Монад в системе «Предустановленной гармонии»ru
dc.title.alternativeMonad`s memory in the system of "preestablished harmony"en
dc.title.alternativeПам'ять Монад в системі «Передвстановленної гармонії»uk
dc.typeArticle
dc.relation.referencesАристотель.Протрептик. О чувственном восприятии. О памяти/ Пер. на рус. Е.В.Алым о-вой. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2004. – 184 с.ru
dc.relation.referencesГайденко П. История новоевропейской философии в ее связи с наукой. – М.: ПЕР СЭ; СПб.: Университетская книга, 2000. – 456 с.ru
dc.relation.referencesДекарт Р. Сочинения в 2 т. – М.: Мысль, 1989–1994.ru
dc.relation.referencesДелез Ж. Складка. Лейбниц и барокко. – М.: Издательство «Логос», 1997. – 264с.ru
dc.relation.referencesЙейтс Ф. Искусство памяти. – СПб. : Фонд поддержки науки и образования «Университетская книга», 1987. – 479 с.ru
dc.relation.referencesЛейбниц Г.В. Сочинения в 4-х т. –М.: Мысль, 1982–1989.ru
dc.relation.referencesЛокк Д. Сочинения в 3-х т.– М.: Мысль, 1985–1988.ru
dc.relation.referencesШевцов К. П. Зеркало для Cogito: проблема памяти в философии Декарта// Sententiae XXV. – 2011. – No 2 – С. 42–68.ru
dc.relation.referencesDi Bella S. The Science of the Individual: Leibniz's Ontology of Individual Substance. – Dordrecht, New York : Springer, 2005.– Topoi Library, Volume 6. – 426 p.en
dc.relation.referencesBobro M.E. Self and Substance in Leibniz. – Dordrecht, Boston, London: KluwerAcademic Publishers, 2004. – VII,144 p.en
dc.relation.referencesBolton M. Leibniz`s Theory of Cognition// The Continuum Companion to Leibniz, London and New York: Continuum, 2011. – P. 136–158.en
dc.relation.referencesClarke D. M.Descartes’s Theory of Mind. – Oxford : Clarendon Press, 2003. – VIII, 267 p.en
dc.relation.referencesCoverJ. A., O’Leary-Hawthorne J. Substance and Individuation in Leibniz. – Cambridge: CambridgeUP, 2003. – X, 307 p.en
dc.relation.referencesDanziger K. Marking the Mind: a history of memory. – Cambridge: Cambridge UP, 2008. – VII, 305 p.en
dc.relation.referencesDaniel G. Leibniz: Body, Substance, Monad. Oxford UP, 2009. – XXII, 428 pen
dc.relation.referencesJolley N. The Light of the Soul. Theories of Ideas in Leibniz, Malebranche, and Descartes. – Oxford: Clarendon Press,1990. – 224 p.en
dc.relation.referencesParkinson H. R. Philosophy and logic// Nicholas Jolley. The Cambridge Companion to Leibniz. – Cambridge: Cambridge UP, 1995. – P. 199–223.en
dc.relation.referencesRutherford D. Metaphysics: The late period //Nicholas Jolley. The Cambridge Companion to Leibniz. – Cambridge: Cambridge UP, 1995. – P. 124–175.en
dc.relation.referencesSutton J. Philosophy and Memory Traces: Descartes to connectionism. – Cambridge:Cambridge UP, 1998. – 372 p.en
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.22240/sent27.02.029


Файли в цьому документі

Thumbnail

Даний документ включений в наступну(і) колекцію(ї)

Показати скорочену інформацію