«Ум ищет Божества...»: Эволюция религиозно-философских воззрений Пушкина от Французского скептицизма к Немецкому идеализму
Анотації
Стаття присвячена світоглядній еволюції Пушкіна: від скептицизму (що межує з атеїзмом) – до релігійності. У цьому зв'язку, язичницька античність в цілому (і породжений нею скептицизм, зокрема), а також християнська культура суть два рівноправні витоки пушкінської творчості. Автор обґрунтовує наступні тези : 1) зріла творчість Пушкіна глибоко споріднена з творчістю Гете, його позиція в історії російської літератури ізоморфна позиції Гете в історії літератури німецької, 2) позиція більшості пушкіністів, які стверджували, що поет зневажав «німецьку метафізику», спирається на вибіркове цитування і тому помилкова, 3) пізній Пушкін тяжів до німецького ідеалізму, а деякі його твори 1830- х років мають сонатну (діалектичну за своєю природою) форму; багато з них побудовано як діалог протилежностей 4) розповсюджені міфи сучасної пушкіністики (Пушкін – вольтер'янець, – монархіст, – ортодоксальний християнин) постали як наслідок одностороннього підходу; 5) лише цілісна реконструкція його філософсько-релігійних поглядів дає можливість адекватно зрозуміти суть його літературної творчості. The article is devoted to the ideological evolution of Pushkin : from skepticism (bordering with atheism) – to religiosity. In this regard, the pagan antiquity as a whole (and skepticism generated by it, in particular), as well as the Christian culture are the two equal important sources of Pushkin's creative work. In this research the author proves the following theses: 1) the mature Pushkin `s works are deeply akin to Goethe's ones, his position in the history of Russian literature is isomorphic to that of Goethe in the history of German literature 2) the position of the majority of Pushkin scholars who argued that the poet despised " German me-taphysics", is based on selective quotations and therefore wrong 3) towards the end of his life Pushkin inclined to German idealism, and some of his works of the 1830`s have sonata (dialec-tical in nature) form; some of them are built as a dialogue of opposites 4) the commonplaces of the modern Pushkin`s myths (Pushkin Voltairean, monarchist, an Orthodox-Christian) are the consequence of a unilateral approach 5) only holistic reconstruction of his philosophical and religious beliefs makes it possible to interpret his masterpieces adequately. Статья посвящена идеологической эволюции Пушкина: от скептицизма (граничащего с атеизмом) - до религиозности. В этом отношении языческая древность в целом (и порожденный ею скептицизм, в частности), а также христианская культура являются двумя одинаково важными источниками творчества Пушкина. В этом исследовании автор доказывает следующие тезисы: 1) произведения зрелого Пушкина глубоко схожи с произведениями Гете, его положение в истории русской литературы изоморфно положению Гете в истории немецкой литературы 2) положение большинство пушкинских ученых, которые утверждали, что поэт презирал «немецкую метафизику», основано на выборочных цитатах и поэтому ошибочно 3) к концу своей жизни Пушкин склонен к немецкому идеализму, и некоторые из его работ 1830-х годов имеют сонатную (диалектическую по природе) форму; некоторые из них построены как диалог противоположностей 4) общие черты современных пушкинских мифов (пушкинский вольтер, монархист, православный христианин) являются следствием одностороннего подхода 5) только целостного переосмысления его философских и религиозных убеждений позволяет адекватно интерпретировать его шедевры.
URI:
http://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/25559