To Proteron. До передісторії поняття A Priori

Abstract

У статті реконструюється Арістотелеве трактування поняття tò próteron, яке стало не лише історичним прототипом для концептуального оформлення терміна a priori, а й зберігає свою значущість у сучасності. Вперше показана методологічна функція цього поняття для аналізу і конституції теоретичних наук. На підставі частого синонімічного слововжитку «передшого» як «першого» (tò prôton), спираючись на інтерпретації Аристотелевої метафізики як «онтотеології», зважаючи на відому агональну рису грецького світогляду, я пропоную інтегрувати тлумачення «першого» в тематичний контекст «першої філософії». Воно постає визначальним принципом як для предметного поля, так і для своєрідності структурної будови цієї науки.

The paper reconstructed Aristotle’s treatment of the concept tò próteron, which was not only a historical prototype for the conceptualization of the term a priori, but also retains its relevance today. It was first shown the methodological feature of this concept for the analysis and the constitution of theoretical sciences. Based on the frequent synonymic usage «the prior» as «the first» (tò prôton), found on the interpretation Aristotle’s metaphysics as «onto-theology», considered the well-known agonal characteristic of the Greek world view, I propose to inte-grate the elucidation of «first» in the thematic context of the «primary philosophy». It appears as an important principle for the subject field as well for peculiarity of the structure of this science.