Просвещение и онтология. Русское доклассическое Просвещение: Киреевський
Анотації
Ця праця продовжує цикл статей «Просвітництво та онтологія». Вона присвячена дослідженню онтологічної складової російського Просвітництва. Автор стверджує, що російське Просвітництво виникає в 30-х–40-х роках XIX століття. Його засновниками він вважає Киреєвського, Чаадаєва і Герцена. Дана стаття присвячена філософії Киреєвського.
Автор обґрунтовує своє твердження, згідно з яким Киреєвський є діячем Просвітництва. При цьому дослідник спирається на концепцію сутності й ознак Просвітництва, яку він розробив у попередніх статтях. Базовими у філософії Кирєєвського є поняття просвіта й освіченість. Ідеться про процес перетворення дійсності під впливом едукаціі та про результат цього процесу – своєрідний стан духовності. Згідно з Киреєвським, (1) у Росії православна освіченість сформувала основи російської цивілізації й саму природу російського народу; (2) під впливом західної освіченості основи цивілізації і природа народу були пошкоджені; (3) виправити пошкодження можна за допомогою створення нової філософії; (4) в основі її повинен лежати синтез православно-християнської й західної освіченості. Мета даного проекту полягає у здійсненні утопії цілісної людини. Киреєвський також підкреслює нерозривний і сутнісний зв’язок між російською освіченістю й літературою. Все це дозволяє розглядати Киреєвського як діяча Просвітництва.
Далі автор показує, що Киреєвський конструює дві онтологічних моделі. Першу модель можна назвати етноцівілізаційною. Цивілізація є феноменом, здатним змінювати свій онтологічний статус власними силами. Другу модель можна назвати пророчою. Письменник як носій сакрального слова, постає щодо суспільства як пророк і законодавець. Його діяльність забезпечує високий онтологічний статус соціуму. Перша модель є новою. Друга виявляється вже на попередніх етапах розвитку російського Просвітництва. Водночас Киреєвський намагається відсунути на другий план традиційну онтологічну модель, в якій головну роль відіграє сакральний цар, хоча саме традиційна модель була тоді базової в Росії. This work continues a series of articles The Enlightenment and ontology. It investigates the ontological component of the Russian Preclassic Enlightenment. The author claims that the Russian Enlightenment arises in the 30s-40s of XIX century. As the founders of the Russian Preclassic Enlightenment he considers Kireyevsky, Chaadayev and Herzen. This article considers the philosophy of Kireyevsky.Based on the concept of the nature and features of the Enlightenment, developed in the preceding articles, the author argues that Kireyevsky is a figure of the Enlightenment. The basic concept in the philosophy of Kireyevsky is the concept of education. It is a process of transformation of reality under the influence of education and the result of this process – a certain state of spirituality. The Russian Orthodox education formed the basis of Russian civilization and the very nature of the Russian people. The influence of Western education damaged the foundations of civilization and the nature of the people. To correct damage is possible by means of a new philosophy which should be based on the synthesis of Christian Orthodox and Western education. The aim of this project is to implement the utopia of holistic man. Kireyevsky also emphasizes the inextricable and essential link between the Russian Education and literature. This allows to consider Kireyevsky as the representative of the Enlightenment.The author also shows that Kireyevsky constructs two ontological models. The first model could be called ethnic and civilizational. Civilization is a phenomenon, able to change its own ontological status. The second model can be called prophetic. As a carrier of the sacred word, a writer appears as a prophet and lawgiver. His work provides the highest ontological status for society. The first model is new. The second model descends from the previous stages of development of the Russian Enlightenment. At the same time Kireyevsky tries to overshadow the traditional ontological model where the main role is played by the sacred tsar, even though the traditional model was basic then in Russia. Эта работа продолжает серию статей «Просвещение и онтология». Исследуется онтологическая составляющая русского доклассического просвещения. Автор утверждает, что русское Просвещение возникает в 30-40-х годах XIX века. Основателями русского доклассического просвещения он считает Киреевского, Чаадаева и Герцена. В данной статье рассматривается философия Киреевского.Исходя из концепции природы и особенностей Просвещения, разработанной в предыдущих статьях, автор утверждает, что Киреевский является фигурой Просвещения. Основной концепцией в философии Киреевского является концепция образования. Это процесс трансформации реальности под влиянием образования и результат этого процесса - определенного состояния духовности. Русское православное образование легло в основу русской цивилизации и самой природы русского народа. Влияние западного образования нанесло ущерб основам цивилизации и природе людей. Исправить ущерб можно с помощью новой философии, которая должна основываться на синтезе христианского православного и западного образования. Целью этого проекта является реализация утопии целостного человека. Киреевский также подчеркивает неразрывную и существенную связь между российским образованием и литературой. Это позволяет считать Киреевского представителем Просвещения.Автор также показывает, что Киреевский строит две онтологические модели. Первую модель можно назвать этнической и цивилизационной. Цивилизация - это феномен, способный изменить свой онтологический статус. Вторая модель может быть названа пророческой. Как носитель священного слова, писатель выступает в роли пророка и законодателя. Его работа обеспечивает высший онтологический статус для общества. Первая модель новая. Вторая модель происходит от предыдущих этапов развития русского Просвещения. В то же время Киреевский пытается затмить традиционную онтологическую модель, в которой главную роль играет священный царь, хотя традиционная модель тогда была основной в России.
URI:
http://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/25569