dc.contributor.author | Юдін, О. | uk |
dc.date.accessioned | 2019-06-11T12:15:13Z | |
dc.date.available | 2019-06-11T12:15:13Z | |
dc.date.issued | 2013 | |
dc.identifier.citation | Юдін О. Спроба подолання суб'єкт-об'єктного підходу в філософії та естетиці Михайла Бахтіна [Текст] / О. Юдін // Sententiae. – 2013. – № 2. – С. 114-126. | uk |
dc.identifier.issn | 2075-6461 | |
dc.identifier.issn | 2308-8915 | |
dc.identifier.uri | http://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/25596 | |
dc.description.abstract | У статті здійснено аналіз філософії вчинку Михайла Бахтіна як подолання суб’єкт-об’єктного підходу, властивого трансцендентальній традиції філософії. Поняття вчинку аналізується як вихід за рамки протиставлення свідомості й буття в трансцендентальній філософії аж до Гуссерля. Проводиться паралель з філософією буття Гайдеґера. Однак Бахтін не зовсім звільняється від впливу трансцендентальної філософії. Його поняття вчинку має низку спільних рис з cogito Декарта. Не до кінця подолана залежність від трансценденталізму в силу некритичного покладання на феноменологічний метод приводить до того, що бахтінська філософія та естетика почасти суперечить претензіям на до теоретичний характер, оскільки основні положення філософії вчинку й естетики вже є навантаженими історичним культурними змістом. Разом із тим можна говорити про перехідний характер філософії й естетики раннього Бахтіна. | uk |
dc.description.abstract | The article proposes the analysis of Mikhail Bakhtin’s philosophy of act as the surmounting of the subject-object approach specific for the transcendental tradition of philosophy. The notion of act is analyzed as the way out of the frame of the opposition of consciousness and being in transcendental philosophy up to Husserl. The parallel with the Heidegger’s philosophy is indicated. Nevertheless Bakhtin retains dependence from transcendental philosophy. His notion of act has some common features with Descartes’ cogito. The residing dependence from transcendental approach is determined by the uncritical reliance on phenomenological method. This results in Bakhtin’s philosophy and aesthetics partial contradiction to its own claims on its pretheoretical character since the main provisions of the philosophy of act are already loaded with historical cultural predispositions. At the same time it is possible to speak of the transitional character of Bakhtin’s early philosophy and aesthetics. | en |
dc.language.iso | uk_UA | uk_UA |
dc.publisher | ВНТУ | uk |
dc.relation.ispartof | Sententiae. № 2 : 114-126. | en |
dc.relation.uri | https://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/164 | |
dc.subject | трансцендентальна філософія | uk |
dc.subject | суб’єкт-об’єктний підхід | uk |
dc.subject | вчинок | uk |
dc.subject | свідомість | uk |
dc.subject | буття | uk |
dc.subject | життя | uk |
dc.subject | культура | uk |
dc.subject | теоретизм | uk |
dc.subject | феноменологічний метод | uk |
dc.subject | інтерсуб’єктивність | uk |
dc.subject | я та інший | uk |
dc.subject | естетика | uk |
dc.subject | transcendental philosophy | en |
dc.subject | subject-object approach | en |
dc.subject | act | en |
dc.subject | consciousness | en |
dc.subject | being | en |
dc.subject | life | en |
dc.subject | culture | en |
dc.subject | theoretism | en |
dc.subject | phenomenological method | en |
dc.subject | intersubjectivity | en |
dc.subject | I and Other | en |
dc.subject | aesthetics | en |
dc.title | Спроба подолання суб'єкт-об'єктного підходу в філософії та естетиці Михайла Бахтіна | uk |
dc.title.alternative | The Attempt of Surmounting the Subject-Object Approach in Mikhail Bakhtin's Philosophy and Aesthetics | en |
dc.type | Article | |
dc.relation.references | Бахтин М. М. Собрание сочинений, в 7-ми тт.: Т. 1: Философская эстетика 1920-х годов. – М.: Издательство русские словари; Языки славянской культуры, 2003. – 960 с. | ru |
dc.relation.references | Вдовина И. С. Феноменология во Франции. – М.: «Канон+» РООИ «Реабилитация», 2009. – 400 с. | ru |
dc.relation.references | Исупов К. Г. Судьбы классического наследия и философско-эстетическая культура Сереб-ряного века. – СПб.: Русская христианская гуманитарная академия, 2010. – 592 с. | ru |
dc.relation.references | Молчанов В. И. Время и сознание. Критика феноменологической философии. – М.: Высшая школа, 1988. – 144 с. | ru |
dc.relation.references | Мотрошилова Н. В. Гуссерль и Кант: проблема «трансцендентальной» философии // Философия Канта и современность. – М.: Мысль, 1974. – С. 329–377. | ru |
dc.relation.references | Назинцев В. В. Мыслитель Бахтин и теоретик Хайдеггер // М.М. Бахтин и философская культура ХХ века (Проблемы бахтинологии). Вып. 1. Часть 1. – С.-Петербург: Обра-зование, 1991. – С. 102–112. | ru |
dc.relation.references | Разеев Д. Н. В сетях феноменологии // Разеев Д. Н. В сетях феноменологии; Гуссерль Э. Основные проблемы феноменологии. – СПб.: Изд. дом Ст.-Петерб. гос. ун-та, 2004. – С. 11–222. | ru |
dc.relation.references | Савченкова Н. Пределы героя в диалогической традиции (Бахтин, Бубер, Кьеркегор) // М.М.Бахтин и философская культура ХХ века (Проблемы бахтинологии). Вып. 1. Часть 1. – С.-Петербург: Издательство «Образование», 1991. – С. 112–118. | ru |
dc.relation.references | Фридман И. Н. Незавершенная судьба естетики завершения // М.М. Бахтин как философ. – М.: Наука, 1992. – С. 51–67. | ru |
dc.relation.references | Coates R. Christianity in Bakhtin: God and the Exiled Author. – Cambridge UP, 1999. – xiv, 204 p. | en |
dc.relation.references | Descartes R. Discours de la méthode // Descartes R. OEuvres complètes in 11 vol. / publ. par Ch. Adam et P. Tannery. – Paris: Vrin, 1996. – t. VI. – P. 22–31. | fr |
dc.relation.references | Descartes R. La morale /. Grimaldi. – Paris: Vrin, 1992. – 186 p.Habermas J. Der philosophische Diskurs der Moderne: Zwölf Vorlesungen. – Frankfurt am Main: Suhrkamp Veralag, 1985. – 450 S. | fr |
dc.relation.references | Heidegger M. Sein und Zeit. – Tübingen: Max Niemeyer Verlag, 1967. – 450 S. | de |
dc.relation.references | Husserl E. Ideen zu einer reinen Phänomenologie und phänomenologischen Philosophie. Erstes Buch: Allgemeine Einfuhrung in die reine Phenomenologie. – Den Haag: Martinus Nijhoff, 1976. – 476 S. | de |
dc.relation.references | Husserl E. Cartesianische Meditationen und Pariser Vorträge: Nachdruck der 2. verb. Auflage. - Den Haag: Martinus Nijhoff, 1973. – xxii, 249 S. | de |
dc.relation.references | Lévinas E. Humanism de l’autre homme. – Montpellier: Fata morgana, 1972. – 111 p. | fr |
dc.relation.references | Lévinas E. The Theory of Intuition in Husserl's Phenomenology. – Evanston: Northwestern UP, 1995. – 164 p. | en |
dc.relation.references | Prechtl P. Husserl zur Einführung. – Hamburg: Junius Verlag, 1991. – 142 S. | de |
dc.relation.references | Ricoeur P. Du texte à l’action: Essais d’herménetique. – Paris: Editions du Seuil, 1986. – 416 p. | fr |
dc.relation.references | Schutz A. Phenomenology of the Social World. – Evanston: Northwestern UP, 1967. – 254 p. | en |
dc.relation.references | Simmel G. Philosophische Kultur. – Leipzig: Alfred Kröner Verlag, 1919. – 296 S. | de |
dc.relation.references | Spiegelberg H. The phenomenological movement: a historical introduction. – The Hague: M. Nijhoff, 1960. – 735 р. | en |
dc.identifier.doi | https://doi.org/10.22240/sent29.02.114 | |