Показати скорочену інформацію

dc.contributor.authorОкороков, В.uk, ru
dc.date.accessioned2019-06-11T12:57:59Z
dc.date.available2019-06-11T12:57:59Z
dc.date.issued2013
dc.identifier.citationОкороков В. Логика, математика или метафизика: Так достаточно ли основательности в концепции Лейбница? [Текст] / В. Окороков // Sententiae. – 2013. – № 2. – С. 204-219.ru
dc.identifier.urihttp://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/25615
dc.description.abstractЧи був Ляйбніц догматиком і метафізиком? Ми стверджуємо, що С. Секундант у своїй монографії 1) переконливо доводить фундаментальну роль епістемології Ляйбніца щодо його метафізики; 2) подає докладний опис її критичних засад. Істотним науковим внеском С. Секунданта є аналіз розбіжності засад Ляйбніцевої епістемології та Кантової критики і доведення більш глибокого характеру завдань і нормативних засад першої.uk
dc.description.abstractWhether Leibniz was a metaphysicist or a dogmatic philosopher? We argue that S. Secundant in his book 1) convincingly proved that the epistemology of Leibniz played a leading role in relation to his metaphysics; 2) described in detail its critical foundation. The significant scientific achievement of S. Secunant is the analysis of the differences in the grounds of Leibniz’ epistemology and Kant's critique, as well as evidence of a more profound nature of the tasks and normative bases the first of them.en
dc.description.abstractБыл ли Лейбниц метафизиком или догматическим философом? Мы утверждаем, что С. Секундант в своей книге 1) убедительно доказал, что эпистемология Лейбница играла ведущую роль по отношению к его метафизике; 2) подробно описан его критический фундамент. Значительным научным достижением С. Секунанта является анализ различий в основаниях эпистемологии Лейбница и критики Канта, а также доказательство более глубокого характера задач и нормативных основ первой из них.ru
dc.language.isoruru
dc.publisherВНТУuk
dc.relation.ispartofSententiae. № 2 : 204-219.en
dc.relation.urihttps://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/172
dc.subjectепістемологіяuk
dc.subjectметафізикаuk
dc.subjectлогікаuk
dc.subjectматематикаuk
dc.subjectкритична філософіяuk
dc.subjectКантuk
dc.subjectЛяйбніцuk
dc.subjectepistemologyen
dc.subjectmetaphysicsen
dc.subjectlogicen
dc.subjectmathen
dc.subjectcritical philosophyen
dc.subjectKanten
dc.subjectLeibnizen
dc.titleЛогика, математика или метафизика: Так достаточно ли основательности в концепции Лейбница?ru
dc.title.alternativeЛогіка, математика чи метафізика: То чи вистачає ґрунтовності концепції Ляйбніца?uk
dc.title.alternativeLogic, Mathematics or Metaphysics: and Yet, is the Leibniz’ Conception Enough Well-Grounded?en
dc.typeArticle
dc.relation.referencesДекарт Р. Рассуждения о методе, чтобы верно направлять свой разум и отыскивать истину в науках // Сочинения: в 2 т. – М.: Мысль, 1989. – Т. 1. – С. 250–296.ru
dc.relation.referencesЛейбниц Г. В. Новые опыты о человеческом разумении автора системы предустановленной гармонии // Сочинения: в 4 т. – М.: Мысль, 1983. – Т. 2. – С. 47–545.ru
dc.relation.referencesЛокк Дж. Опыт о человеческом разумении // Сочинения: в 3 т. – М.: Мысль, 1985. – Т. 1–2.ru
dc.relation.referencesСекундант С.Г. Эпистемология Лейбница в ее нормативно-критических основаних. – Одесса: Печатный дом, 2013. – 556 с.ru
dc.relation.referencesBadiou A., Tarby F. La Philosophie et l’Événement: entretiens: suivis d’une courte introduction à la philosophie d’Alain Badiou. – Meaux: Germina, 2010. – 181 p.fr
dc.relation.referencesDeleuze G. Le pli : Leibniz et le Baroque. – Paris: Editions de Minuit, 1988. – 191 p. Habermas J. Nachmetaphysisches Denken. – Frankfurt am Main: Suhrkamp, 1988. – 285 S.de
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.22240/sent29.02.204


Файли в цьому документі

Thumbnail

Даний документ включений в наступну(і) колекцію(ї)

Показати скорочену інформацію