Показати скорочену інформацію

dc.contributor.authorТерлецький, В.uk
dc.date.accessioned2019-06-12T11:07:53Z
dc.date.available2019-06-12T11:07:53Z
dc.date.issued2015
dc.identifier.citationТерлецький В. Novum in veteri. Гінтіка про Евклідові витоки математичного методу Канта [Текст] / В. Терлецький // Sententiae. – 2015. – № 2. – С. 75-92.uk
dc.identifier.issn2075-6461
dc.identifier.issn2308-8915
dc.identifier.urihttp://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/25652
dc.description.abstractУ статті досліджується теза Гінтіка, що «парадигмою» чи «моделлю» для Кантового поняття математичного методу була Евклідова процедура геометричного доказу. Після докладної реконструкції аргументів дослідника виявлено головну тезу Гінтіки, що écthesis як структурний елемент Евклідової пропозиції дає змогу пояснити Кантове поняття конструкції. Але спеціальний аналіз Евклідової структури доказу разом із коментарями Прокла й Томаса Гізса показує, що цей елемент термінологічно й функціонально не виконує приписану йому інтерпретатором роль конструкції та не є засадничим для будови пропозиції. Слабкий пояснювальний потенціал притаманний і тезі, що інтуїція є лише репрезентацією індивіда, бо Кантова експлікація конструкції завжди співвідноситься із спогляданням a priori, тобто із зображенням геометричного поняття в просторі як формі чистого споглядання. Дискусія інтерпретації Гінтіки завершується вказівкою на три джерела, які можуть бути точками дотикання між Кантом і античними витоками математичного методу: поняття конструкції в К. А. Гаузена (1734), переклад «Елементів» Й. Ф. Лоренцом (1773/1781), міркування Й. К. Шваба про будову геометричного доказу (1780).uk
dc.description.abstractThe paper examines J. Hintikka’s thesis that Euclid’s procedure of geometrical proof had been «paradigm» or «model» for Kant’s notion of the mathematical method . The detailed reconstruction of the researcher’s arguments allows to reveal Hintikka’s main thesis, namely, that écthesis aesthesis? as a structural element of Euclidean proposition allows explanation of Kant’s notion of construction. However, in-depth analysis of Euclidean proof structure, compared also with Proclus’ and Th. Heath’s comments, shows that terminologically and functionally this element does not perform its supposed role of construction and is not fundamental to the structure of proposition. Also Hintikka’s thesis that intuition is just a representation of the individual has weak explanatory potential because Kant’s explication of construction is always correlative with intuition a priori, that is, with imagination of a geometric concept in space as a form of pure intuition. In conclusion, the author mentions the three sources of Hintikka’s interpretation that could be links between Kant and ancient origins of the mathematical method: notion of construction by Ch.A.Hausen (1734), translation of the «Elements» by J. F. Lorenz (1773/1781) and J. Ch. Schwab’s considerations concerning the structure of geometric proof (1780).en
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.publisherВНТУuk
dc.relation.ispartofSententiae. № 2 : 75-92.en
dc.relation.urihttps://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/238
dc.subjectКантuk
dc.subjectгеометріяuk
dc.subjectметодuk
dc.subjectінтуїціяuk
dc.subjectконструкціяuk
dc.subjectдоказuk
dc.subjectЕвклідuk
dc.subjectKanten
dc.subjectgeometryen
dc.subjectmethoden
dc.subjectintuitionen
dc.subjectconstructionen
dc.subjectproofen
dc.subjectEucliden
dc.titleNovum in veteri. Гінтіка про Евклідові витоки математичного методу Кантаuk
dc.title.alternativeNovum in veteri. J. Hintikka about Euclidean Origins of Kant’s Mathematical Methoden
dc.typeArticle
dc.relation.referencesCantor, M. (1908). Vorlesungen über Geschichte der Mathematik, Bd. 4: Von 1759–1799. Leipzig: Teubner.de
dc.relation.referencesEuclid. (1798). Euclid's Elemente. (J. F. Lorenz, Trans.). Halle: Waisenhaus.
dc.relation.referencesFriedman, M. (1992). Kant and the Exact Sciences. Cambridge, Mass.: HUP.en
dc.relation.referencesGensichen J. F. (1808). Verzeichniß der Bücher des verstorbenen Professor Johann Friedrich Gensichen, wozu auch die demselben zugefallene Bücher des Professor Kant gehören. Königsberg: Hartungschen Hof und academ. Buchdruckerei.de
dc.relation.referencesHanna, R. (2001). Kant and the Foundations of Analytic Philosophy. Oxford: Clarendon.en
dc.relation.referencesHeath, Th. L. (1956). The Thirteen Books of Euclid's Elements. Vol. I. (Th. L. Heath, Trans.). New York: Dover Publications.en
dc.relation.referencesHeimsoeth, H. (1971). Transzendentale Dialektik. Ein Kommentar zu Kants Kritik der reinen Vernunft, Bd. 4: Methodenlehre (SS. 645-847). Berlin & New York: Gruyter.de
dc.relation.referencesHintikka, J. (1981). Kant's Theory of Mathematics Revisited. Philosophical Topics, 12(2), 201-215. https://doi.org/10.5840/philtopics198112230en
dc.relation.referencesHintikka, J. (1992). Kant on the Mathematical Method. In C. J. Posy, (Ed.), Kant's Philosophy of Mathematics. Modern Essays (pp. 21-42). Dordrecht & Boston: Kluwer. https://doi.org/10.1007/978-94-015-8046-5_2en
dc.relation.referencesHintikka, J., & Remes, U. (1974). The Method of Analysis. Its Geometrical Origin and its General Significance. Dordrecht & Boston: Reidel. https://doi.org/10.1007/978-94-010-2296-5en
dc.relation.referencesKant, I. (2000). Critique of Pure Reason. [In Ukrainian]. (I. Burkovskyi, Trans.). Kyiv: Univers.en
dc.relation.referencesKant, I. (1900). Gesammelte Schriften. (Königlich Preußischen Akademie der Wissenschaften, Hrsg.). Berlin & Leipzig: Gruyter.de
dc.relation.referencesKant, I. (2001). Prolegomena zu einer jeden künftigen Metaphysik, die als Wissenschaft wird auftreten können. (K. Pollok, Hrsg.). Hamburg: Meiner.de
dc.relation.referencesKant, I. (1998). Kritik der reinen Vernunft. (J. Timmermann, Hrsg.). Hamburg: Meiner.de
dc.relation.referencesKant, I. (2005). Prolegomena to Any Future Metaphysics: That Will Be Able to Come Forward as Science. (V. Terletsky, Ed. & Trans.). [In Ukrainian]. Kyiv: PPS–2002.en
dc.relation.referencesKästner, A. G. (1758). Anfangsgründe der Arithmetik, Geometrie, ebenen und sphärischen Trigonometrie und Perspectiv. T. 1, Abt. 1. Göttingen: Vandenhoeck.de
dc.relation.referencesKoriako, D. (2003). Kants Theorie der Mathematik. Versuch einer Neubewertung. Zeitschrift für philosophische Forschung, 2, 257-283.de
dc.relation.referencesKoriako, D. (1999). Kants Philosophie der Mathematik. Grundlagen Voraussetzungen Probleme. Hamburg: Meiner.de
dc.relation.referencesLiddell, H. G., & Scott, R. (1996). Greek-English Lexicon. With a Revised Supplement. (P. G. W. Glare, Ed.). Oxford: Clarendon.en
dc.relation.referencesMartin, G. (1967). Die mathematische Vorlesungen Kant's. Kant-Studien, 58, 58-62. https://doi.org/10.1515/kant.1967.58.1-4.58de
dc.relation.referencesMartin, G. (1969). Immanuel Kant. Ontologie und Wissenschaftstheorie, 4. Aufl. Berlin: Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110826432de
dc.relation.referencesPeters, W. S. (1966). Widerspruchsfreiheit und Konstruierbarkeit als Kriterien für die mathematische Existenz in Kants Wissenschaftstheorie. Kant-Studien, 57, 178-185. https://doi.org/10.1515/kant.1966.57.1-4.178de
dc.relation.referencesPosy, C. J. (Ed.). (1992). Kant's Philosophy of Mathematics. Modern Essays. Dordrecht & Boston: Kluwer. https://doi.org/10.1007/978-94-015-8046-5en
dc.relation.referencesProclus. (1873). Procli Diadochi In primum Euclidis Elementorum librum commentarii. (G. Friedlein, Ed.). Lipsiae: Teubner.
dc.relation.referencesRohs, P. (1998). Die Disziplin der reinen Vernunft, 1. Abschnitt (A707/B735–A738/B766). In I. Kant, Kritik der reinen Vernunft (SS. 547-569). Berlin: Akademie.de
dc.relation.referencesRoss, W. D. (Ed.). (1957). Aristotle's Prior and Posterior Analytics. A revised Text with Introduction and Commentary by W. D. Ross. Oxford: Clarendon.en
dc.relation.referencesSchwab, J. Chr. (1780). Gedanken über die Analysis [§§ 1-30, s.p.]. In Euklids Data, verbessert und vermehrt R. Simson, aus dem Englischen übersetzt, und mit einer Sammlung geometrischer, nach der Analytischen Methode der Alten aufgelößter Probleme begleitet J.Ch. Schwab. Stuttgart: Cotta.de
dc.relation.referencesSzabó, A. (1960). Anfänge des euklidischen Axiomensystems. Archive for History of Exact Science, I, 37-106. https://doi.org/10.1007/BF00357394de
dc.relation.referencesWarda, A. (1922). Immanuel Kants Bücher. Berlin: Breslauer.de
dc.relation.referencesWeber, J. (1998). Begriff und Konstruktion. Rezeptionsanalytische Untersuchungen zu Kant und Schelling. (Doctoral dissertation). Retrieved from http://d-nb.info/104628987X/34.de
dc.relation.referencesZeuthen, H. G. (1896). Die geometrische Construktion als «Existenzbeweis» in der antiken Geometrie. Mathematische Annalen, 47, 222-228. https://doi.org/10.1007/BF01447268de
dc.relation.referencesZeuthen, H. G. (1896). Geschichte der Mathematik im Altertum und Mittelalter. Kopenhagen: Höst & Sön. https://doi.org/10.5962/bhl.title.18727de
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.22240/sent33.02.075


Файли в цьому документі

Thumbnail

Даний документ включений в наступну(і) колекцію(ї)

Показати скорочену інформацію