Показати скорочену інформацію

dc.contributor.authorСекундант, С.uk, ru
dc.contributor.authorSecundant, S.en
dc.date.accessioned2019-06-13T10:56:53Z
dc.date.available2019-06-13T10:56:53Z
dc.date.issued2018
dc.identifier.citationСекундант С. Вильгельм Виндельбанд: история как органон и составная часть философии [Текст] / С. Секундант // Sententiae. – 2018. – № 2. – С. 62-92.ru
dc.identifier.issn2075-6461
dc.identifier.issn2308-8915
dc.identifier.urihttp://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/25736
dc.description.abstractУ статті проаналізовано погляди Вільгельма Виндельбанда на різні аспекти проблеми відношення філософії до своєї історії. Вихідним пунктом і стрижнем дослідження є стаття Виндельбанда «Історія філософії», опублікована 1905 року. Провідним мотивом дослідження є ідея історії філософії як органону і складової частини філософії. Автор в критичному ключі розглядає Віндельбандове тлумачення (1) історико-філософської концепції Гегеля, (2) питання про витоки інтересу філософів до історії філософії, (3) проблеми становлення історії філософії як науки. Автор визначає ту в цілому важливу роль, яку Виндельбанд, попри наявні звинувачення в тенденційності, зіграв у розвитку історії філософії як науки. Головну заслугу Віндельбанда автор бачить у критиці психологізму й історичного релятивізму, а також в обґрунтуванні визначальної ролі історії філософії в освіті взагалі й у філософській освіті зокрема.uk
dc.description.abstractThe article analyzes Wilhelm Windelband’s views on the problem of the relation of philosophy to its history. Windelband’s essay “History of philosophy” (1905) is put as a starting point. The main motive for this research is the idea that the history of philosophy is an organon and a component of philosophy. The article critically examines Windelband’s interpretation of (1) Hegel’s conception of the history of philosophy, (2) the question about the grounds of philosophers’ interest in the history of philosophy, (3) the problem of development of the history of philosophy as a science (Wissenschaft). The author assesses Windelband’s role in the development of the history of philosophy as a science is important, despite some accusations of partisanship. The main merit of Windelband, according to the author, is (1) a critique of Psychologism and Historical Relativism and (2) the justification of the history of philosophy’s main role in education as a whole and in the philosophical education in particular.en
dc.description.abstractВзгляды Вильгельма Виндельбанда на проблему взаимосвязи философии и ее истории. Эссе Виндельбанда "История философии" (1905) положено в качестве отправной точки. Основной мотив для этого исследования является идея действительно история философии является Organonи компонент философии. В статье критически рассматривается интерпретация Уиндельбандом (1) гегелевской концепции истории философии, (2) вопрос об основаниях интереса философов к истории философии, (3) проблема развития истории философии как наука (наука). Автор оценивает роль Уиндельбанда в развитии истории философии как науки, несмотря на некоторые обвинения в пристрастии. Основная заслуга Виндельбанда, по мнению автора, заключается в (1) критике психологии и исторического релятивизма и (2) обосновании главной роли истории философии в образовании в целом и в философском образовании в частности.ru
dc.language.isoruru
dc.publisherВНТУuk
dc.relation.ispartofSententiae. № 2 : 62-92.en
dc.relation.urihttps://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/410
dc.subjectГегельuk
dc.subjectХ. Вольфuk
dc.subjectК. Л. Рейнгольдuk
dc.subjectпсихологізмuk
dc.subjectісторичний релятивізмuk
dc.subjectісторія філософії як наукаuk
dc.subjectфілософська освітаuk
dc.subjectHegelen
dc.subjectCh. Wolffen
dc.subjectK. L. Reinholden
dc.subjectpsychologismen
dc.subjecthistorical relativismen
dc.subjectphilosophical educationen
dc.titleВильгельм Виндельбанд: история как органон и составная часть философииru
dc.title.alternativeWilhelm Windelband: The History of Philosophy as Organon and as Integral Part of Philosophyen
dc.title.alternativeВільгельм Віндельбанд: історія філософії як органон і як складова частина філософіїuk
dc.typeArticle
dc.relation.referencesAlbrecht, M. (2011). Einleitung. In M. Albrecht (Hrsg.), Aufklärung. Bd. 23. Die Natürliche Theologie bei Christian Wolff (S. 229-246). Hamburg: Meiner.en
dc.relation.referencesBrucker, J. (1743). Historia critica philosophiae (T. 4.1). Lipsiae: Weidemann & Reichius.en
dc.relation.referencesFulda, H. F. (1999). Philosophiehistorie als Selbsterkenntnis der Vernunft. Warum und wie wir Philosophiegeschichte studieren sollten Originalveröffentlichung. In W. Carl (Hrsg.), Wahrheit und Geschichte. Ein Kolloquium zu Ehren des 60. Geburtstages von Lorenz Krüger (S. 17-38). Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht.en
dc.relation.referencesHegel, G. W. F. (1932). Lectures on the History of Philosophy. [In Russian]. In G. W. F. Hegel, Works (Vol. IX, Part. 1). Moscow: Partiynoe izdatelstvo.en
dc.relation.referencesHegel, G. W. F. (1971). Vorlesungen über die Geschichte der Philosophie (Bd. 1). Leipzig: Rec-lam.en
dc.relation.referencesHegel, G. W. F. (1995). Philosophie der Weltgeschichte. In G. W. F. Hegel, Gesammelte Werke, Bd.18: Vorlesungsmanuskripte II (1816-1831). (W. Jaeschke, Hrsg.). Hamburg: Meiner.en
dc.relation.referencesHeumann, Ch. A. (1715). Einleitung zur Historia philosophica. Acta philosophorum, 1(1), 1-103.en
dc.relation.referencesKrijnen, Ch. (2017). Natur versus Freiheit? Zu Hegels logischen Überwindung eines wirkungs-mächtigen Gegensatzes. In S. Josifoviċ, & A. Kok (Hrsg.), Der „innere Gerichtshof“ der Vernunft. Normativität, Rationalität und Gewissen in der Philosophie Immanuel Kants und im Deutschen Idealismus (S. 170-188). Leiden, & Boston: Brill.en
dc.relation.referencesKrug, W. T. (1819). Fundamentalphilosophie oder urwissenschaftliche Grundlehre. Züllichau, & Freistadt: Darnmann.en
dc.relation.referencesKrug, W. T. (1825). Logik oder Denklehre. Königsberg: August Wilhelm Unzer.en
dc.relation.referencesKrug, W. T. (1832). Allgemeines Handwörterbuch der philosophischen Wissenschaften nebst ihrer Literatur und Geschichte (1. Band. A bis E). Leipzig: F.A. Brockhaus.en
dc.relation.referencesLudovici, K. G. (1736). Kurtzer Entwurff einer vollständigen Historie der Wolffischen Philoso-phie. Leipzig: Löwe.en
dc.relation.referencesLudovici, K. G. (1737). Ausführlicher Entwurff einer vollständigen Historie der Leibnitzischen Philosophie (Bde. 1-2). Leipzig: Löwe.en
dc.relation.referencesLudovici, K. G. (1737-1738). Sammlung und Auszüge der sämmtlichen Streitschrifften wegen der Wolffischen Philosophie (Bde. 1-2). Leipzig: Born.en
dc.relation.referencesLudovici, K. G. (1738). Neueste Merckwürdigkeiten der Leibnitzisch-Wolffischen Weltweisheit. Frankfurt a. M., & Leipzig.en
dc.relation.referencesReinhold, K. L. (2014). Briefe über die Kantische Philosophie (Bd. 1). Leipzig: Georg Joachim Göschen, & De Gruyter (reprint). https://doi.org/10.1515/9783111432168en
dc.relation.referencesRosenkranz, K. (1870). Hegel als deutscher Nationalphilosoph. Leipzig: Dunker & Humbolt.en
dc.relation.referencesSchwegler, A. (1897). Geschichte der Philosophie. Stuttgart: Carl Conradi.en
dc.relation.referencesTiedemann, D. (1791). Geist der speculativen Philosophie (Bd. 1). Marburg: Neue Akademische Buchhandlung.en
dc.relation.referencesTrendelenburg, A. (1846). Historische Beiträge zur Philosophie. Bd.1. Geschichte der Katego-rienlehre. Berlin: Bethge.en
dc.relation.referencesWindelband, W. (1905). Geschichte der Philosophie. In W. Windelband (Hrsg.), Die Philosophie im Beginn des zwanzigsten Jahrhunderts. Festschrift für Kuno Fischer (S. 175-199). Hei-delberg: Winter.en
dc.relation.referencesWindelband, W. (1909). Die Philosophie im deutschen Geistesleben des XIX. Jahrhunderts: fünf Vorlesungen. Tübingen: Mohr.en
dc.relation.referencesWindelband, W. (1910). Die Erneuerung des Hegelianismus. Festrede in der Heidelberger Aka-demie der Wissenschaften. Heidelberg: Carl Winter.en
dc.relation.referencesWindelband, W. (1924). Präludien. Aufsätze und Reden zur Philosophie und ihrer Geschichte (Bd. 1). Tübingen: Mohr.en
dc.relation.referencesWolff, Ch. (2011). De differentia intellectus systematici et non systematici. In M. Albrecht (Hrsg.), Aufklärung. Bd. 23. Die Natürliche Theologie bei Christian Wolff (S. 229-302). Hamburg: Meiner.en
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.22240/sent37.02.062


Файли в цьому документі

Thumbnail

Даний документ включений в наступну(і) колекцію(ї)

Показати скорочену інформацію