«Той самий» проти «Іншого»: постмодерністська інтерпретація й історико-філософський коментар
Abstract
Історико-філософський аналіз інтерпретаційних практик французьких філософів-постмодерністів автор здійснює шляхом контекстуалізації цих практик (1) в інтелектуальних дебатах і (2) соціально-інституційних умовах продукування філософського знання у Франції 1960-1970-х років. Філософські стратегії постмодерну поміщуються в контекст інтерпретаційних війн, що відбувалися між істориками філософії й новими інтерпретаторами (Фуко, Дельоз, Дерида, Ліотар), зʼясовується специфіка й нові критерії постмодерної інтерпретації, яка постає як радикалізація герменевтики на теренах семіології та, одночасно, орієнтація на літературу як нову модель філософського дискурсу. Автор виявляє головні суперечності постмодерного проекту, які не дають йому змоги перетворитися на «іншого» в боротьбі з «тим самим» у французькій філософії. Демонструючи несумісність постмодерних плюралізму сенсу й принципу довільності інтертретації з історико-філософською настановою обʼєктивності й контекстуалізації, автор обґрунтовує розрізнення між філософуванням, що звертається до філософських текстів минулого, і спеціалізованим історико-філософським дослідженням. This article proposes the historico-philosophical analysis of interpretative practices of French postmodernist philosophers through their contextualization in intellectual debate and social-institutional conditions of production of philosophical knowledge in French in the 60-70 of the 20th century. Philosophical strategies of postmodernism are placed in the context of «interpretative wars» that took place between historians of philosophy and new interpreters (Foucault, Deleuze, Derrida, Lyotard). The article considers specificity and the new criteria of postmodern interpretation that appears as a radicalization of hermeneutics on the terrain of semiology and, simultaneously, focuses on literature as a new model of philosophical discourse. The article examines the main contradictions of postmodern project that does not allow it to become “the other” in the fight against “the same” in French philosophy. Demonstrating the incompatibility of postmodern pluralism of sense and the historical-philosophical principles of objectivity and contextualization, the author introduces the distinction between historico-philosophical studies and philisophizing that appeals to philosophical texts of the past.
URI:
http://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/25758