Діяльність промислових підприємств: сутність, морфологія, деякі підходи до вимірювання результатів

Abstract

У статті уточнено дефініцію «діяльність» у контексті запропонованих і/або розвинених далі парадигм «ресурси – діяльність – результат» та «ефективність – масштабність – результативність діяльності» як генетично перетвореної форми з урахуванням структури (будови) цієї діяльності із залученням для цього поняття «морфологія системи» (з розгляданням при цьому підприємства як системи на мікрорівні). Обґрунтовано, що в дослідженнях стосовно діяльності промислових підприємств як виробничих систем, окрім загальнонаукових і загальновідомих специфічних методів, підходів та інструментарію наукових доробків, можна скористатися можливістю доповнення переважаючого в сучасній економічній теорії методу структурного аналізу генетичним підходом. Окреслено базові ознаки та виокремлено деякі класифікації діяльності промислових підприємств. Підкреслено, що єдність форми і змісту діяльності передбачає їхню відносну самостійність та активну роль форми діяльності по відношенню до її змісту. Вказано на необхідність урахування у процесі діяльності причинно-наслідкових зв`язків. За допомогою модифікованої діаграми Ейлера – Венна проілюстровано логіко-методологічний зв`язок істинності парадигм «ресурси – діяльність – результат» та «ефективність – масштабність – результативність діяльності» промислового підприємства як виробничої системи з урахуванням сутності категорії результативності (the efficiency), котра поєднує в собі якісну (ефективність – the effectiveness) та кількісну (масштабність – the scale) складові. Візуалізовано першу із зазначених вище парадигм у контексті «вхід – вихід системи» (з використанням «чорної скриньки») для вишукування подальших напрямків покращення діяльності підприємства з урахуванням існування внутрішнього та зовнішнього середовища. Підкреслено, що оптимальне управлінське рішення стосовно результатів діяльності можна вишукувати простими як загальнонауковими, так і специфічними методами (у тому числі, із застосуванням генетичного підходу та методології SEE-управління). З`ясовано, що використання теорії генетичних алгоритмів як методів, які дозволяють знаходити оптимальне рішення задач будь-якої складності завдяки тому, що оперують не способами отримання результатів, а самими результатами рішення задач, – служить ефективним засобом знаходження найкращого рішення стосовно результативності діяльності підприємств завдяки закладеному в таких алгоритмах принципу еволюції. Наведено основні етапи та варіант генетичного алгоритму.

В статье уточнена дефиниция «деятельность» в контексте предложенных и/или развитых далее парадигм «ресурсы – деятельность – результат» и «эффективность – масштабность – результативность деятельности» как генетически измененной формы с учетом структуры (строения) этой деятельности с привлечением для этого понятия «морфология системы» (с рассматриванием при этом предприятия как системы на микроуровне). Обосновано, что в исследованиях относительно деятельности промышленных предприятий как производственных систем, кроме общенаучных и общеизвестных специфических методов, подходов и инструментария научных наработок, можно воспользоваться возможностью дополнения преобладающего в современной экономической теории метода структурного анализа генетическим подходом. Определены базовые признаки и выделены некоторые классификации деятельности промышленных предприятий. Подчеркнуто, что единство формы и содержания деятельности предполагает их относительную самостоятельность и активную роль формы деятельности по отношению к её содержанию. Указано на необходимость учета в процессе деятельности причинно-следственных связей. С помощью модифицированной диаграммы Эйлера – Венна проиллюстрирована логико-методологическая связь истинности парадигм «ресурсы – деятельность – результат» и «эффективность – масштабность – результативность деятельности» промышленного предприятия как производственной системы с учетом сущности категории результативности (the efficiency), которая сочетает в себе качественную (эффективность – the effectiveness) и количественную (масштабность – the scale) составляющие. Визуализирована первая из указанных выше парадигм в контексте «вход – выход системы» (с использованием «черного ящика») для изыскания дальнейших направлений улучшения деятельности предприятия с учетом существования внутренней и внешней среды. Подчеркнуто, что оптимальное управленческое решение о результатах деятельности можно искать простыми как общенаучными, так и специфическими методами. Установлено, что использование теории генетических алгоритмов как методов, которые позволяют находить оптимальное решение задач любой сложности благодаря тому, что оперируют не способами получения результатов, а самими результатами решения задач, – служит эффективным средством нахождения наилучшего решения относительно результативности деятельности предприятий благодаря заложенному в таких алгоритмах принципу эволюции. Приведены основные этапы и вариант генетического алгоритма.

The article clarifies the definition of «activity» in the context of the proposed and/or developed further on paradigms of «resources – activity – result» and «effectiveness – scale – performance» as a genetically modified form, taking into account the structure (composition) of this activity, involving herein the concept of «morphology of system» (with consideration of enterprise as a system at the micro-level). It is substantiated that in the researches concerning the activities of industrial enterprises as production systems, in addition to common scientific and well-known specific methods, approaches and instrumentarium of scientific developments, it is possible to take advantage of the possibility of supplementing the prevailing in modern economic theory method of structural analysis with a genetic approach. The basic signs have been defined and some classifications of the activities of industrial enterprises have been allocated. It is emphasized that the unity of the form and content of activity implies their relative self-sufficiency and active role of the form of activity in relation to its content. It is pointed out that in the process of activity the cause-effect relations should be taken into account. Making use of the modified Euler – Venn diagram, the logic-methodological link between the trueness of the paradigms of «resources – activity – result» and «effectiveness – scale – performance» of an industrial enterprise as a production system are illustrated, taking into account the essence of the category of efficiency, which combines the qualitative (effectiveness) and quantitative (scale) components. The first of the above paradigms is visualized in the context of «system input – output» (using the «black box») for exploration of further directions of the enterprise’s activities, taking into account existence of the internal and external environment. It is emphasized that the optimal managerial decision on performance can be sought in simple both scientific and specific methods. It is determined that the use of the theory of genetic algorithms as methods that allow finding the optimal solution to problems of any complexity, due to the fact that they operate not by the ways of obtaining results, but the results of solving problems, – serves as an effective means of finding the best solution for enterprises’ performance due to the principle of evolution embedded in such algorithms. The main stages and a variant of the genetic algorithm are provided.