Рухова активність як детермінанта формування культури самозбереження здоров’я зайнятого населення України

Abstract

Актуальність дослідження пов’язана з високим рівнем захворюваності, смертності та низькою тривалістю життя економічно активного населення України, зокрема зайнятого. Ця проблема не тільки демографічна, соціально-економічна, медична, але й педагогічна. Саме на педагогіку (в аспекті виховного процесу) нині варто робити потужний наголос, адже саме вона дозволяє своїми засобами сформувати культуру здоров’я людини (учня, студента, аспіранта, працівника тощо). Тобто, виникає необхідність за допомогою реалізації ефективних освітніх програм сформувати культуру самозбереження здоров’я зайнятого населення України, що розглядається нами як най- важливіша її детермінанта в напрямку підвищення рівня рухової активності, культури промисло- вої безпеки, зміни способу життя. Крім того, формування культури здоров’я громадян розгляда- ється як фундаментальна складова процесу освітнього виховання. Невирішеною задачею залиша- ється підвищення рівня рухової активності як важливої детермінанти культури здоров’я в аспекті його самозбереження з урахуванням освітніх компонент. Метою статті є дослідження проблеми формування культури самозбереження здоров’я зайня- того населення України в напрямку підвищення рівня його рухової активності. Актуалізована проблема високого рівня захворюваності, смертності та низької тривалості жит- тя в Україні. Зроблено наголос на важливості її розв’язання шляхом проведення ефективної дер- жавної освітньої політики, зокрема шляхом реалізації програм рухової активності. Проаналізовано питому вагу працездатного населення, яке має давню хворобу, або проблему зі здоров’ям в зага- льній структурі населення в окремих країнах світу, зокрема в Україні. Узагальнено результати досліджень вітчизняних та іноземних вчених щодо змісту поняття «культура здоров’я». Запропо- новано авторське визначення терміна «культура здоров’я» з урахуванням аспектів його самозбе- реження і важливості рухової активності. Стверджено, що важливим елементом культури здоров’я є його самозбереження та активність людини в усіх сферах життєдіяльності. Розраховано індекс розповсюдження недостатньої фізичної активності в окремих країнах світу порівняно з Україною. Наведено механізм погіршення здоров’я в зв’язку з низьким рівнем рухової активності. Розгляну- то виробничий фактор трудового процесу – «загальні енерговитрати організму» та його можливий вплив на формування культури здоров’я на виробництві. Доведено, що підвищити рівень рухової активності, яка розглядається як детермінанта формування культури самозбереження здоров’я зайнятого населення, можна шляхом оволодіння знаннями, які мають ґрунтуватись на трьох ком- понентах: мотиваційно-ціннісному, змістовно-операційному, емоційно-вольовому. Запропоновано рекомендації щодо підвищення рівня рухової активності в напрямку формування культури самоз- береження здоров’я зайнятого населення України. Доведено, що чим свідоміше людина буде ста- витись до власного здоров’я, чим вищим буде рівень її рухової активності, чим самостійніше і ефективніше вона буде засвоювати знання, тим вищою буде її культура здоров’я.

The actuality of the research is related to the high level of morbidity, death rate and subzero life-span of economically active population of Ukraine, in particular busy. This problem is not only demographic, socio-economic, medical, but also pedagogical. Exactly on pedagogics (in the aspect of educator process) present-ly it costs to do a powerful accent, in fact exactly it allows the facilities to form the culture of health of a person(student, graduate student, worker and others like that). So there is necessity by means of realization of the effective educational programs to form the culture of self-preservation of health of labor population of Ukraine that is examined by us, as its major factor in direction of increase of level of motive activity, culture of industrial safety, change of way of life. In addition, forming the culture of health of citizens is examined as a fundamental constituent of process of educational upbringing. An unsolved task is remained by the increase of level of motive activity, as an important factor of culture of health in the aspect of its self-preservation taking into account educational components. The aim of the article is the research of the problem of forming the culture of self-preservation of health of labor population of Ukraine in direction of increase of level of their motive activity. The problem of high level of morbidity, death rate and subzero life-span got actuality in Ukraine. There has been emphasized the importance of its solution by realization of effective public educational policy, in particular by realization of the programs of motive activity. Specific gravity of capable of working popula-tion, that has old illness or problem with health in the general structure of population in the separate countries of the world, is analyzed, in particular in Ukraine. The results of researches of home and foreign scientists are generalized in relation to maintenance of concept «culture of health». Authorial determination of term «culture of health» offers taking into account the aspects of its self-preservation and importance of motive activity. It is ratified that the important element of culture of health is its self-preservation and activity of man in all spheres of vital functions. The index of distribution of insufficient physical activity is expected in the separate coun-tries of the world comparatively with Ukraine. The mechanism of worsening of health is driven to connec-tion with the low level of motive activity. The productive factor of labor process – «general energy con-sumptions of organism» is considered with its possible influence on forming the culture of health on a pro-duction. It is well-proven that to promote the level of motive activity that is examined as a factor of forming the culture of self-preservation of health of labor population; it is possible by the capture knowledge that must be based on three components motivational-valued, rich-operational, and emotionally-volitional. There have been offered recommendations in relation to the increase of level of motive activity in direction of forming of culture of self-preservation of health of labor population of Ukraine. It is well-proven that the more consciously a person will take his own health, the higher will be the level of his motive activity, the more in-dependent and more effective he will master knowledge, the higher there will be his culture of health.

Актуальность исследования связана с высоким уровнем заболеваемости, смертности и низкой продолжительностью жизни экономически активного населения Украины, в частности занятого. Эта проблема не только демографическая, социально-экономическая, медицинская, но и педагоги-ческая. Именно на педагогике (в аспекте воспитательного процесса) в настоящее время стоит сос-редоточить внимание, ведь именно она позволяет своими средствами сформировать культуру здо-ровья человека (ученика, студента, аспиранта, работника и тому подобное). То есть возникает нео-бходимость с помощью реализации эффективных образовательных программ сформировать куль-туру самосохранения здоровья занятого населения Украины, которая рассматривается нами как важнейшая её детерминанта в направлении повышения уровня двигательной активности, культу-ры промышленной безопасности, изменения образа жизни. Кроме того, формирование культуры здоровья граждан рассматривается как фундаментальная составляющая процесса образовательно-го воспитания. Нерешённой задачей остается повышение уровня двигательной активности как важной детерминанты культуры здоровья в аспекте его самосохранения с учётом образовательных компонент. Целью статьи является исследование проблемы формирования культуры самосохранения здо-ровья занятого населения Украины в направлении повышения уровня его двигательной активнос-ти. Актуализирована проблема высокого уровня заболеваемости, смертности и низкой продолжи-тельности жизни в Украине. Сделано ударение на важности её решения путем проведения эффек-тивной государственной образовательной политики, в частности путём реализации программ дви-гательной активности. Проанализирован удельный вес работоспособного населения, которое име-ет давнюю болезнь, или проблему со здоровьем, в общей структуре населения в отдельных стра-нах мира, в частности в Украине. Обобщены результаты исследований отечественных и иностран-ных учёных относительно содержания понятия «культура здоровья». Предложено авторское опре-деление термина «культура здоровья» с учётом аспектов его самосохранения и важности двигате-льной активности. Указано, что важным элементом культуры здоровья является его самосохране-ние и активность человека во всех сферах жизнедеятельности. Рассчитан индекс распространения недостаточной физической активности в отдельных странах мира по сравнению с Украиной. При-ведён механизм ухудшения здоровья в связи с низким уровнем двигательной активности. Рассмо-трен производственный фактор трудового процесса – «общие энергозатраты организма» и его во-зможное влияние на формирование культуры здоровья на производстве. Доказано, что повысить уровень двигательной активности, которая рассматривается как детерминанта формирования ку-льтуры самосохранения здоровья занятого населения, можно путём овладения знаниями, которые должны основываться на трёх компонентах: мотивационно-ценностном, содержательно-операционном, эмоционально-волевом. Предложены рекомендации относительно повышения уро-вня двигательной активности в направлении формирования культуры самосохранения здоровья занятого населения Украины. Доказано, что чем более сознательно человек будет относиться к собственному здоровью, чем более высоким будет уровень его двигательной активности, чем са-мостоятельнее и эффективнее он будет усваивать знания, тем выше будет его культура здоровья.