Джон Лок про мовчання як аргумент і прояв поваги в аргументації
Автор
Щербина, О.
Щербина, Н.
Shcherbyna, O.
Shcherbyna, N.
Дата
2019Metadata
Показати повну інформаціюCollections
Анотації
У статті, звертаючись до методу раціональної реконструкції, описаного Ричардом Рорті,
було проведено аналіз деяких праць Дж. Лока з метою виявлення нових перспектив у сфері
локознавчих досліджень. Як результат, продемонстровано наявність мовчання як аргументу і
прояву поваги у дослідженнях Локом царин пізнання, політичної філософії та філософії
освіти, що є недостатньо висвітленим у сучасній локознавчій традиції.
Авторами статті репрезентовано позицію, відповідно до якої Лок, хоча і не досліджує безпосередньо мовчання як аргумент, проте описує аргумент ad ignorantiam, формулювання
якого у праці «Проба про людське розуміння» та розуміння ним мовчазної згоди у праці «Два
трактати про врядування», пов'язані з мовчанням як аргументом та проявом поваги. Обґрунтовано, що мовчання як аргумент присутнє у всіх чотирьох аргументах (argumentum ad
verecundiam, argumentum ad ignorantiam, argumentum ad hominem, argumentum ad judicium),
описаних Локом. Крім того, аргумент ad ignorantiam можна розглядати одночасно як аргумент
від мовчання (ex silentio argument) та різновид аргументу до мовчання. Розглянуті аргументи можуть виступати як аргумент до мовчання для пропонента і/або третьої сторони, тобто будь-
кого, хто не є безпосереднім учасником суперечки.
Ґрунтуючись на поясненні Локом характерної риси мовчазної згоди, тобто відсутності висловленої згоди/незгоди, продемонстровано можливість виокремлення опосередкованого
зв'язку мовчазної згоди та аргументу ad ignorantiam, оскільки і мовчазна згода, і аргумент ad
ignorantiam у Лока спираються на відсутність висловлених заяв щодо згоди або незгоди з боку
опонента. Встановлено, що описані Локом думки про виховання дітей також корелюють з мовчанням як аргументом та проявом поваги.
Застосовуючи класифікацію видів поваги, запропоновану С. Хадсоном та доповнену Р. Ділон, до використаного Локом у різних його текстах поняття «повага», обґрунтовано, що описана ним повага охоплює майже всі види з зазначеної класифікації. In the article, referring to the method of rational reconstruction described by R. Rorty, an analysis
of some works of J. Locke has been made in order to identify new prospects in John Locke's
philosophy researches. As a result, it’s been demonstrated the presence of silence as an argument and
a manifestation of respect J. Locke’s research of realms of cognition, political philosophy and
philosophy of education. This is not covered in modern John Locke's philosophy researches.
The authors emphasize that J. Locke, although not directly exploring silence as an argument,
however, describes the argument ad ignorantiam, the wording of which in the work «An Essay
Concerning Human Understanding» and his understanding of tacit consent in the work «Two
Treatises of Government» are related to silence as an argument and a manifestation of respect. The
position that silence as an argument is present in all four arguments (argumentum ad verecundiam,
argumentum ad ignorantiam, argumentum ad hominem, argumentum ad judicium) described by J.
Locke is substantiated. Additionally, the argument ad ignorantiam can be considered both as an
argument from silence (ex silentio argument) and as a kind of argument to silence. Considered
arguments can serve as an argument to silence for the proponent and/or the third party, that is, anyone
who is not directly involved in the dispute.
Basing on J. Locke's explanation of the characteristic feature of tacit consent, that is, the absence
of the expressed consent/disagreement, the possibility of distinguishing the indirect connection
between tacit consent and the argument ad ignorantiam is demonstrated, since both tacit consent and
the argument ad ignorantiam in J. Locke's works rely on the absence of expressed statements on the
consent or disagreement of the opponent. It is established that the ideas of the education of children
described by J. Locke also correlate with silence as an argument and a manifestation of respect.
Applying the classification of the types of respect proposed by S. Hudson and complemented by
R. Dillon to the use of the term «respect» to the various texts of J. Locke, it is substantiated that
described by him respect covered almost all kinds of this classification.
URI:
http://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/30661