Показати скорочену інформацію

dc.contributor.authorІльїна, А.uk
dc.contributor.authorIlyina, A.en
dc.date.accessioned2020-10-23T10:44:44Z
dc.date.available2020-10-23T10:44:44Z
dc.date.issued2020
dc.identifier.citationІльїна А. Квазі-трансцендентальна універсальність у філософському дискурсі Жака Дериди [Текст] / А. Ільїна // Sententiae. – 2020. – № 1. – С. 61-90.uk
dc.identifier.issn2075-6461
dc.identifier.issn2308-8915
dc.identifier.urihttp://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/30750
dc.description.abstractСтаттю присвячено історико-філософському дослідженню засад універсалізму особливого типу. Цей універсалізм, властивий трансцендентальному мисленню, був радикалізований у квазі-трансцендентальному дискурсі Жака Дериди. При цьому встановлено, що експліцитна критика універсалізму, притаманна деконструкційній філософії, спрямована на «логоцентристську» парадигму універсальності, що підважується (квазі)трансцендентальною філософією. Виявлено конститутивну функцію відмінності й іншості у становленні трансцендентальної й особливо квазі-трансцендентальної універсальності. Показано, що у (квазі)трансцендентальному дискурсі синґулярність виявляється залученою до царини універсального. Натомість «догматичний» універсалізм виносив синґулярність і/або партикулярність за свої межі, відтак підважуючи спроможність власних претензій. Простежуючи трансценденталістську тенденцію до врівноваження статусу і значущості універсального і партикулярного (синґулярного), авторка доходить висновку, що відношення між ними уможливлює конституювання свого роду гіпер-універсальності. Визначено універсалістські імплікації деридианського поняття «квазі-трансцендентальне». Встановлено, що одним із засадничих чинників конституювання універсалізму квазі-трансцендентального типу є деконструкція бінарного мислення, здійснювана насамперед за допомогою принципів differance, нерозв’язності (апорії) і сліду. При цьому нерозв’язність імплікує універсальність, оприявнюючи перекривання і взаємне зумовлювання на позір альтернативних елементів. Натомість слід зумовлює перевершення логоцентристських альтернатив «первинне-вторинне» і «присутність-відсутність».uk
dc.description.abstractThe article is devoted to historico-philosophical investigation of the grounds of universalism of special type. This universalism, inherent in transcendental thinking, was radicalized in quasi-transcendental discourse of Jacques Derrida. It is established that explicit critique of universalism in deconstructive philosophy is aimed at “logo-centric” paradigm of universality which is questioned by (quasi)transcendental philosophy. Constitutive function of difference and otherness in establishment of transcendental and especially quasi-transcendental universality was brought to light. It was shown that in (quasi)transcendental discourse singularity is involved into the sphere of universal, whereas “dogmatic” universalism brought singularity and/or particularity outside, thus questioning its own claims. Tracing transcendentalist tendency to balance status and significance of universal and particular (singular), the author concludes that relation between them makes possible constituting hyper-universality of special type. Universal implications of the Derrida’s notion “quasi-transcendental” are defined. It was determined that one of the main factors constituting universalism of quasi-transcendental type is the deconstruction of binary thinking, accomplished first of all with the help of principles: differance, insolvability (aporia) and trace. Among them insolvability implies universality revealing the overlap and mutual conditioning of alternative (at a glance) elements. Instead, the trace conditions superiority of logo-centric alternatives “primary-secondary” and “presence-absence”.en
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.publisherВНТУuk
dc.relation.ispartofSententiae. № 1 : 61-90.en
dc.relation.urihttps://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/498
dc.titleКвазі-трансцендентальна універсальність у філософському дискурсі Жака Деридиuk
dc.title.alternativeQuasi-transcendental Universality in Philosophical Discourse of J. Derridaen
dc.typeArticle
dc.relation.referencesАвтономова, Н. (2012). К вопросу о релятивизме и универсализме применительно к концеп- ции Жака Деррида. In В. А. Лекторский (Ред.), Релятивизм, плюрализм, критицизм: эпистемологический анализ (сс. 135-162). Москва: ИФ РАН.ru
dc.relation.referencesГусерль, Е. (2009). Досвід і судження. Дослідження генеалогії логіки. (В. Кебуладзе, Пер.). Київ: ППС-2002.uk
dc.relation.referencesІльїна, А. (2019). Дерида як об'єкт історії філософії: концепт апорії в ракурсі проблеми уні- версальності. Sententiae, 38(1), 6-26.uk
dc.relation.referencesКебуладзе, В. (2011). Феноменологія досвіду. Київ: Дух і Літера.uk
dc.relation.referencesПролеєв, С. (2010). Негативна онтологія "пост-": пошук нового культурного універсалізму. Δόξα / Докса, 15, 193-204.uk
dc.relation.referencesAdair, S. (2018). The Aesthetic Use of the Logical Functions in Kant's Third Critique. Berlin: De Gruyter. https: //doi.org/10.1515/9783110576078en
dc.relation.referencesAvtonomova, N. (2012). To the question of relativism and universalism in relation to Jacques Derrida’s conception. In V. A. Lectorsky (Ed.), Relativism, pluralism, criticism: epistemological analysis (pp. 135-162). Moscow: IF RAS. [In Russian].en
dc.relation.referencesBates, D. (2005). Crisis Between the Wars: Derrida and the Origins of Undecidability. Representations, 90(1), 1-27. https: //doi.org/10.1525/rep.2005.90.1.1en
dc.relation.referencesBenhabib. S. (2007). Another Universalism: On the Unity and Diversity of Human Rights. Proceedings and Addresses of the American Philosophical Association, 81(2), 7-32.en
dc.relation.referencesBielik-Robson, A. (2019). Marrano Universalism. Benjamin, Derrida and Buck-Morss on the Condition of Universal Exile. Telos, 186, 25-44. https: //doi.org/10.3817/0319186025en
dc.relation.referencesBremer , M. (2007). Transcendental Logic’s New Clothes. In J. Y. Beziau, A. Costa-Leite (Eds.), Perspectives on Universal Logic (pp. 101-110). Milano: Polimetrica.en
dc.relation.referencesColebrook , C. (2016). The Play of the World: The End, the Great Outdoors, the Outside, Alterity and the Real. Derrida Today, 9(1), 21-35. https: //doi.org/10.3366/drt.2016.0117en
dc.relation.referencesCunningham, D. (2015). Logics of Generalization: Derrida,Grammatology and Transdisciplinarity. Theory, Culture & Society, 32(5-6), 79-107. https: //doi.org/10.1177/0263276415592037en
dc.relation.referencesDerrida, J. (1967a). Cogito et histoire de la folie. In J. Derrida, L'écriture et la différence (pp. 51- 98). Paris: Seuil.en
dc.relation.referencesDerrida, J. (1967b). De la grammatologie. Paris: Minuit.
dc.relation.referencesDerrida, J. (1967c). «Genèse et structure» et la phenomenology. In J. Derrida, L'écriture et la difference (pp. 229-252). Paris: Seuil.
dc.relation.referencesDerrida, J. (1967d). La Voix et le Phénomène. Paris: PUF.
dc.relation.referencesDerrida, J. (1972a). La differance. In J. Derrida, Marges de la philosophie (pp. 1-30). Paris: Minuit.
dc.relation.referencesDerrida, J. (1972b). La Dissémination. Paris: Seuil.
dc.relation.referencesDerrida, J. (1972c). La mythologie blanche. In J. Derrida, Marges de la philosophie (pp. 247-324). Paris: Minuit.
dc.relation.referencesDerrida, J. (1972d). Positions. Paris: Minuit.
dc.relation.referencesDerrida, J. (1978). La vérité en peinture. Paris: Flammarion.
dc.relation.referencesDerrida, J. (1985). Préjugés. Devant la loi. In J. Derrida, V. Descombes et al., La faculté de juger (pp. 87-139). Paris: Minuit.
dc.relation.referencesDerrida, J. (1987). Nombre de oui. In J. Derrida, Psyché: Inventions de l'autre (pp. 639-651). Paris: Galilée.
dc.relation.referencesDerrida, J. (1987-1998a). Avant-propos. In J. Derrida, Psyché: Inventions de l'autre (Vol. 1, pp. 9- 10). Paris: Galilée.
dc.relation.referencesDerrida, J. (1987-1998b). Psyché: Invention de l'autre. In J. Derrida, Psyché: Inventions de l'autre (Vol. 1, pp. 11-61). Paris: Galilée.
dc.relation.referencesDerrida, J. (1990). Du droit à la philosophie. Paris: Galilée.
dc.relation.referencesDerrida, J. (1993). Aporias. (Th. Dutoit, Trans.). Stanford: Stanford UP.
dc.relation.referencesDerrida, J. (1994). Force de loi: le «fondement mystique de l'autorité». Paris: Galilée.
dc.relation.referencesDerrida, J. (1996). Le monolinguisme de l'autre, ou La prothèse d'origine. Paris: Galilée.
dc.relation.referencesDerrida, J. (2001). On Cosmopolitanism and Forgiveness. (M. Dooley, & M. Hughes, Trans.). London: Routledge.
dc.relation.referencesDerrida, J. (2007). Abraham, the Other. In B. Bergo, J. Cohen, & R. Zagury-Orly (Eds.), Judeities. Questions for Jacques Derrida (pp. 1-35). New York: Fordham UP.
dc.relation.referencesDerrida, J., & Caputo, D. (1997). Deconstruction in an Nutshell: a Conversation with Jacques Derrida. New York: Fordham UP.en
dc.relation.referencesDerrida, J., & Dufourmantelle, A. (1997). De l’hospitalite. Paris: Calmann-Levy.
dc.relation.referencesDrummond, J. J. (1990). Husserlian intentionality and non-foundational realism: noema and object. Dordrecht: Kluwer. https: //doi.org/10.1007/978-94-009-1974-7en
dc.relation.referencesDuc Thao, Trân. (1986). Phenomenology and Dialectical Materialism. (R. S. Cohen, Trans.). Dordrecht: Reidel PC. https: //doi.org/10.1007/978-94-009-5191-4en
dc.relation.referencesDufourmantelle, A. (2012). L'Hospitalité, une Valeur Universelle? Insistance, 2(8), 57- 62. https: //doi.org/10.3917/insi.008.0057
dc.relation.referencesFunke, G. (1981). A Transcendental-Phenomenological Investigation Concerning Universal Idealism, Intentional Analysis and the Genesis Of Habitus. In W. McKenna, R. M. Harlan, & L. E. Winters (Eds.), Apriori and world. European Contributions to Husserlian Phenomenology (pp. 71-113). The Hague, Boston, & London: Nijhoff. https: //doi.org/10.1007/978-94-009-8201-7_4en
dc.relation.referencesGardner, S. (2015). Introduction. In S. Gardner, & M. Grist, The Transcendental Turn (pp. 1-19). New York: Oxford UP. https: //doi.org/10.1093/acprof: oso/9780198724872.003.0001
dc.relation.referencesGasché, R. (1987). Infrastructures and systematicy. In J. Sallis (Ed.), Deconstruction and Philosophy: The Texts of Jacques Derrida (pp. 3-20). Chicago: University of Chicago Press.en
dc.relation.referencesGasché, R. (1997). The Tain of the Mirror: Derrida and the Philosophy of Reflection. Cambridge: Harvard UP.
dc.relation.referencesGasché, R. (1999). Of Minimal Things: Studies on the Notion of Relation. Stanford: Stanford UP.en
dc.relation.referencesGorman, C. (2015). The Undecidable: Jacques Derrida and Paul Howard. Newcastle upon Tyne: Cambridge Scholars Publishing.en
dc.relation.referencesHubble, R. L. (2003). Structures of Representation: Metaphor and Mimesis in Jacques Derrida's Glas. London: University of London.en
dc.relation.referencesHusserl, E. (1956). Erste Philosopie. Haag: Nijhoff.en
dc.relation.referencesHusserl, E. (1969). Formal and Transcendental Logic. (D. Cairns, Trans.). The Hague: Nijhoff. https: //doi.org/10.1007/978-94-017-4900-8en
dc.relation.referencesHusserl, E. (1970). The Crisis of European Sciences and Transcendental Phenomenology. (D. Carr, Trans.). Evanston: Northwestern UP.en
dc.relation.referencesHusserl, E. (2003). Introduction to Transcendental Phenomenology. (C. Welch, Trans.). Sackville, N.B.: Atcost Press.en
dc.relation.referencesHusserl, E. (2009). Experience and judgment. Research of genealogy of logic. (V. Kebuladze, Trans.). Kyiv: PPS-2002. [In Ukrainian].en
dc.relation.referencesIlyina, A. (2019). Derrida as an object of the history of philosophy: the concept of aporia in terms of the universality problem. Sententiae, 38(1), 6-26. [In Ukrainian]. https: //doi.org/10.22240/sent38.01.006en
dc.relation.referencesKant, I. (2000). Critique of the Power of Judgment. (P. Guyer, Trans.). New York: Cambridge UP. https: //doi.org/10.1017/CBO9780511804656en
dc.relation.referencesKatz, A. (2018). The Defiance of the Transcendental by Phantasy and Imagination in Husserl and Kant. Horizon, 7(1), 57-78. https: //doi.org/10.21638/2226-5260-2018-7-1-57-78en
dc.relation.referencesKebuladze, V. (2011). Phenomenology of experience. Kyiv: Duh i Litera. [In Ukrainian].en
dc.relation.referencesKlein, T. (1974). Husserl's Kantian Meditations. The Southwestern Journal of Philosophy, 5(3), 69- 82. https: //doi.org/10.5840/swjphil19745337en
dc.relation.referencesLafont, C. (2015). Transcendental versus Hermeneutic Phenomenology in Being and Time. In S. Gardner, & M. Grist (Eds.), The Transcendental Turn (pp. 278-293). New York: Oxford UP. https: //doi.org/10.1093/acprof: oso/9780198724872.003.0014en
dc.relation.referencesLandgrebe, L. M. (2019). Edmund Husserl. Retrieved from Encyclopædia Britannica website https: //www.britannica.com/biography/Edmund-Husserlen
dc.relation.referencesLawlor, L. (2002). Derrida and Husserl: The Basic Problem of Phenomenology. Bloomington: Indiana UP.en
dc.relation.referencesLewis, M. (2008). Derrida and Lacan: Another Writing. Edinburgh: Edinburgh UP. https: //doi.org/10.3366/edinburgh/9780748636037.001.0001en
dc.relation.referencesMohanty, J. N. (1959). Individual Fact and Essence in Edmund Husserl's Philosophy. Philosophy and Phenomenological Research, 20(2), 222-230. https: //doi.org/10.2307/2104358en
dc.relation.referencesMorris, D. (2005). Bergsonian Intuition, Husserlian Variation, Peirceian Abduction: Toward a Relation Between Method, Sense and Nature. The Southern Journal of Philosophy, 43, 267- 298. https: //doi.org/10.1111/j.2041-6962.2005.tb01954.xen
dc.relation.referencesSaussure, F. de. (1995). Cours de linguistique generale. Paris: Payot et Rivages.
dc.relation.referencesSeron, D. (2002). Landgrebe et Fink sur l'universalité de la philosophie phénoménologique. Les Études philosophiques, 3(62), 281-292. https: //doi.org/10.3917/leph.023.0281
dc.relation.referencesSkempton, S. (2012). Universality and the Deconstruction of Identity. Diacrítica, 26(2), 277-289.en
dc.relation.referencesSokolowski, R. (1974). Husserlian meditations: how words present things. Evanston: Northwestern UP.
dc.relation.referencesSowa, R. (2010). The Universal as “What is in Common”: Comments on the Proton-Pseudos in Husserl’s Doctrine of the Intuition of Essence. In C. Ierna, & H. Jacobs (Eds.), Philosophy, Phenomenology, Sciences: essays in Commemoration of Edmund Husserl (pp. 525-557). Dordrecht: Springer. https: //doi.org/10.1007/978-94-007-0071-0_21en
dc.relation.referencesStäheli, U. (2003). Undecidability and the Political. MPP Working Paper No. 21/2003, Copenhagen Business School. Retrieved from CBS website https: //openarchive.cbs.dk/bitstream/handle/ 10398/6420/wp21-2003us.pdf?sequence=1en
dc.relation.referencesTugenhadt, E. (2005). Phenomenology and Linguistic Analysis. In R. Bernet, D. Welton, & G. Zavota (Eds.), Edmund Husserl: The Web of Meaning: Language, Noema, and Subjectivity and Intersubjectivity (pp. 49-70). London: Taylor & Francis.en
dc.relation.referencesVille, J. de. (2019). Perpetual Peace: Derrida Reading Kant. International Journal for the Semiotics of Law, 32(3), 335-357. https: //doi.org/10.1007/s11196-019-09605-8en
dc.relation.referencesWallgren, Th. (2006). Transformative Philosophy: Socrates, Wittgenstein, and the Democratic spirit of Philosophy. Lanham, MD: Lexington Books.en
dc.relation.referencesWhite, D. A. (2017). Derrida on Being as Presence: Questions and Quests. Warsaw, & Berlin: DeGuyter. https: //doi.org/10.1515/9783110540147
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.31649/sent39.01.061


Файли в цьому документі

Thumbnail

Даний документ включений в наступну(і) колекцію(ї)

Показати скорочену інформацію