Визначення комплексних стратегій розвитку автотранспортних підприємств
Автор
Біліченко, В. В.
Смирнов, Є. В.
Огневий, В. О.
Bilichenko, V.
Smyrnov, Ye.
Ohnevyi, V.
Биличенко, В. В.
Смирнов, Е. В.
Огневой, В. А.
Дата
2019Metadata
Показати повну інформаціюCollections
Анотації
В результаті перехідних процесів економіки України за останні кілька десятиліть відбулися значні зміни в автотранспортній галузі. Існуючі на той момент автотранспортні підприємства були роздержавлені і розукрупнені, що призвело до значних змін в їх організаційно-виробничій та управлінській структурах, втраті виробничих потужностей, кваліфікованого персоналу, руйнування виробничих зв’язків та зношення основних фондів. При цьому спостерігається стійка тенденція заміни рухомого складу існуючих автотранспортних підприємств автомобілями іноземних виробників як новими, так і вживаними. Завдяки цьому суттєво збільшується різномарочність рухомого складу, що ускладнює виконання технічного обслуговування і ремонту автомобілів, а складність конструкції сучасних автомобілів вимагає суттєвих змін технологічного обладнання та технологій ремонтно-обслуговуючого виробництва.
Тому на сьогоднішній день не існує якогось типового вирішення цих проблем, що вимагає розробки комплексних стратегій розвитку цих автотранспортних підприємств на засадах оновлення рухомого складу та виробничо-технічної бази, вдосконалення структури, організації та управління виробництвом.
В статті розглянуто проблему визначення оптимальної комплексної стратегії розвитку автотранспортного підприємства, яка враховує усі аспекти його функціонування в сучасних умовах господарювання. Це, в свою чергу, вимагає використання комплексу критеріїв, який включає як технічні, так і економічні показники. В якості таких критеріїв обґрунтовано використання коефіцієнта технічної готовності, чистої теперішньої вартості, індексу рентабельності та інтегрального показника конкурентоспроможності. На основі цих критеріїв ефективності побудовано цільову функцію оптимізації. Запропоновано метод визначення оптимальної стратегії розвитку на основі «методу найгіршого випадку» та на основі цього методу визначено вагу критеріїв розробленої цільової функції. As a result of transitions in the economy of Ukraine over the past few decades there have been significant changes in the
road transport industry. The motor transport enterprises existing at that time were privatized and disaggregated, which led to
significant changes in their organizational, production and management structures, losses of production capacity, qualified
personnel, destruction of production links and depreciation of fixed assets. At the same time, there is a steady tendency to
replace the rolling stock of the existing road transport enterprises with cars of foreign manufacturers, both new and used. Due to
this, the variability of rolling stock significantly increases, which makes it difficult to perform maintenance and repair of
automobiles, and the complexity of the design of modern cars requires significant changes in technological equipment and
technologies of repair and maintenance production.
Therefore, today there is no typical solution to these problems, which requires the development of comprehensive strategies
for the development of these road transport enterprises based on the renewal of rolling stock and production and technical
base, improvement of the structure, organization and management of production.
The article deals with the problem of determining the optimal integrated strategy for the development of a motor
transportation enterprise, which takes into account all aspects of its functioning in modern economic conditions. This, in turn,
requires the use of a set of criteria, which includes both technical and economic indicators. As such criteria, the use of technical
readiness ratio, net present value, profitability index and integral index of competitiveness is justified. On the basis of these
performance criteria, a target optimization function is constructed. A method for determining the optimal development strategy
based on the “worst case method” is proposed, and on the basis of this method the weight of criteria of the constructed
objective function is determined. В результате переходных процессов в экономике Украины за последние несколько десятилетий произошли
значительные изменения в автотранспортной отрасли. Существующие на тот момент автотранспортные
предприятия были разгосударствлены и разукрупнены, что привело к значительным изменениям в их
организационно-производственной и управленческой структурах, потере производственных мощностей,
квалифицированного персонала, разрушению производственных связей и износу основных фондов. При этом
наблюдается устойчивая тенденция замены подвижного состава существующих автотранспортных предприятий
автомобилями иностранных производителей, как новыми, так и бывшими в употреблении. Благодаря этому
существенно увеличивается разномарочность подвижного состава, что затрудняет выполнение технического
обслуживания и ремонта автомобилей, а сложность конструкции современных автомобилей требует
существенных изменений технологического оборудования и технологий ремонтно-обслуживающего производства.
Поэтому на сегодняшний день не существует какого-то типичного решения этих проблем, что требует
разработки комплексных стратегий развития этих автотранспортных предприятий на основе обновления
подвижного состава и производственно-технической базы, совершенствования структуры, организации и
управления производством.
В статье рассмотрена проблема определения оптимальной комплексной стратегии развития
автотранспортного предприятия, учитывающая все аспекты его функционирования в современных условиях
хозяйствования. Это, в свою очередь, требует использования комплекса критериев, который включает как
технические, так и экономические показатели. В качестве таких критериев обосновано использование
коэффициента технической готовности, чистой приведенной стоимости, индекса рентабельности и
интегрального показателя конкурентоспособности. На основе этих критериев эффективности построена
целевая функция оптимизации. Предложен метод определения оптимальной стратегии развития на основе
«метода наихудшего случая» и на основе этого метода определён вес критериев разработанной целевой функции.
URI:
http://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/30801