Показати скорочену інформацію

dc.contributor.authorСердюк, В. Р.uk
dc.contributor.authorРудченко, Д. Г.uk
dc.contributor.authorSerdyuk, V. R.en
dc.contributor.authorRudchenko, D. H.en
dc.contributor.authorСердюк, В. Р.ru
dc.contributor.authorРудченко, Д. Г.ru
dc.date.accessioned2021-01-12T12:05:59Z
dc.date.available2021-01-12T12:05:59Z
dc.date.issued2020
dc.identifier.citationСердюк В. Р. Шляхи зменшення енергетичної та екологічної складової у виробництві автоклавного газобетону [Текст] / В. Р. Сердюк, Д. Г. Рудченко // Вісник Вінницького політехнічного інституту. – 2020. – № 2. – С. 20-26.uk
dc.identifier.issn1997-9266
dc.identifier.issn1997–9274
dc.identifier.urihttp://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/31153
dc.description.abstractДосліджено сучасний стан енергоспоживання будівельним сектором економіки країни. Показані екологічні наслідки викидів парникових газів, які утворюються під час виробництва основних енергоємних будівельних матеріалів. Зазначено, що зменшення втрат енергії на опалення будівлі за рахунок використання автоклавного газобетону низької густини відповідає існуючим тенденціям зменшення енергетичної залежності України та екологічним обмеженням, пов’язаним з викидами парникових газів. Наведені дані та показано, що за аналогією з розвиненими країнами світу, в Україні зростає питома вага малоповерхового житла, яке потребує більше стінових матеріалів. Порівняльні дані відносних обсягів будівництва житла свідчать про відставання в 2,5—3 рази України від сусідніх країн. Подана динаміка виробництва автоклавного газобетону як сучасного енергоефективного стінового матеріалу в Україні, Білорусії та РФ. В 2016 році питома вага автоклавного газобетону в структурі стінових матеріалів перевищила 50 %. Енергоємність виробництва автоклавного газобетону значно нижча енергоємності виробництва традиційних стінових матеріалів. Розкриті основні тенденції удосконалення якості та поліпшення експлуатаційних характеристик автоклавного газобетону на прикладі ТОВ «Аерок». Наведені дані енергоємності виробництва автоклавного газобетону низької густини. Через зростання нормативних вимог термічного опору до огороджувальних конструкцій традиційні стінові матеріали на сьогодні потребують додаткового утеплення. Запропонована низка організаційно-технічних заходів щодо зменшення енергоємності виробництва цементу, як основного енергомісткого компонента автоклавного газобетону, та виробництва газобетону. Визначено основні підходи та рекомендації щодо зменшення енергетичної складової у виробництві автоклавного газобетону та цементу. Передбачено використання в технології виробництва автоклавного газобетону активних мінеральних добавок, спроможних замінити мінеральне в’яжуче.uk
dc.description.abstractThe state policy of energy efficiency in the construction sector of Ukraine is investigated. The environmental effects of greenhouse gas emissions from the production of major energy-intensive building materials are shown. Also, the problem of energy resources reduction for hooting houses is analyzed. One of the most energy effective building materials is autoclaved aerated concrete. This material has the current trends of reduction of Ukraine’s energy dependency and environmental restrictions related to greenhouse gas emissions. In Ukraine, the share of low-rise housing by analogy with developed countries of the world is increased. This tendency requires more quantity of wall materials, which are characteristics of higher indicators of energy efficiency. The dynamics of autoclave aerated concrete production, as a modern energy efficient wall material in Ukraine, Belarus and the Russian Federation are presented. The basic tendencies of quality improvement and operational characteristics improvement of autoclaved aerated concrete are revealed (example of LLC “Aerok”). The main approaches and recommendations for reducing the energy component in the production of autoclaved aerated concrete and cement are identified. The data on the necessity of adaptation of the normative base of construction to the requirements of EU countries are given.en
dc.description.abstractИсследовано современное состояние энергопотребления строительным сектором экономики страны. Пока- заны экологические последствия выбросов парниковых газов, которые образуются при производстве основных энергоемких строительных материалов. Отмечено, что уменьшение потерь энергии на отопление здания за счет использования автоклавного газобетона низкой плотности соответствует существующим тенденциям уменьшения энергетической зависимости Украины и экологическим ограничениям, связанными с выбросами парниковых газов. Приведены данные и показано, что также как в развитых странах мира, в Украине растет удельный вес малоэтажного жилья, которое требует больше стеновых материалов. Сравнительные данные относитель- ных объемов строительства жилья свидетельствуют об отставании в 2,5—3 раза Украины от соседних стран. Представлена динамика производства автоклавного газобетона как современного энергоэффективного стенового материала в Украине, Белоруссии и РФ. В 2016 году удельный вес автоклавного газобетона в струк- туре стеновых материалов превысил 50 %. Энергоемкость производства автоклавного газобетона значи- тельно ниже, чем у производства традиционных стеновых материалов. Раскрыты основные тенденции повы- шения качества и улучшения эксплуатационных характеристик автоклавного газобетона на примере ООО «Аэрок». Приведены данные энергоемкости производства автоклавного газобетона низкой плотности. Из-за повышения нормативных требований термического сопротивления к ограждающим конструкциям традицион- ные стеновые материалы сегодня нуждаются в дополнительном утеплении. Предложен ряд организационно-технических мероприятий по уменьшению энергоемкости производства це- мента, как основного энергоемкого компонента автоклавного газобетона, и производства газобетона. Опре- делены основные подходы и рекомендации по уменьшению энергетической составляющей в производстве авто- клавного газобетона и цемента. Предусмотрено использование в технологии производства автоклавного газо- бетона активных минеральных добавок, которые способны заменить минеральное вяжущее.ru
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.publisherВНТУuk
dc.relation.ispartofВісник Вінницького політехнічного інституту. № 2 : 20-26.uk
dc.relation.urihttps://visnyk.vntu.edu.ua/index.php/visnyk/article/view/2476
dc.subjectавтоклавний газобетонuk
dc.subjectексплуатаційні властивостіuk
dc.subjectенергетична ефективністьuk
dc.subjectтеплопровідністьuk
dc.subjectautoclave aerated concreteen
dc.subjectperformance propertiesen
dc.subjectenergy efficiencyen
dc.subjectthermal conductivityen
dc.subjectавтоклавный газобетонru
dc.subjectэксплуатационные свойстваru
dc.subjectэнергетическая эффективностьru
dc.subjectтеплопроводностьru
dc.titleШляхи зменшення енергетичної та екологічної складової у виробництві автоклавного газобетонуuk
dc.title.alternativeWays to Reduce Energy and Environmental Components in the Production of Autoclaw Air Concreteen
dc.title.alternativeПути снижения энергетической и экологической составляющей при производстве автоклавного газобетонаru
dc.typeArticle
dc.identifier.udc691.002
dc.relation.referencesМінрегіонбуд України, ДБН В.2.6-312016, Теплова ізоляція будівель. Київ, 2017. 37 с.uk
dc.relation.referencesЕ. С. Воронин, и др. «Мир в 2030 году: прогнозы американских экспертов (о докладе Национального разведыва- тельного совета США «Глобальные тенденции 2030: альтернативные миры»),» Аналитические доклады ИМИ, вып. 3 (38). Москва, РФ: МГИМО-Университет, 2013, 36 с.ru
dc.relation.referencesГэвин Шмидт, НАСА ГИСС. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.latimes.com/environment .ru
dc.relation.referencesВ. А. Корзун, Зміни клімату: причини, прогнози, можливі наслідки для світової економіки. Москва, РФ: ІСЕМВ РАН, 2012, 61 с.uk
dc.relation.referencesM. Schnejder, “Technology developments in the cement industry,” Cement International, № 1, pp. 2-12, 2015.en
dc.relation.referencesГ. И. Гринфельд, и А. А. Вишневский, «Опыт производства и применения ячеистого бетона автоклавного тверде- ния. Производство автоклавного газобетона в России и вызовы его широкому применению,» в матер. 10-й Междуна- родной науч.-практ. конф. Минск, Могилев 29-31 мая 2018 г., с. 28-32.ru
dc.relation.referencesМінрегіонбуд України, ДСТУ Б В.2.7-45:2010 Бетони ніздрюваті. Загальні технічні умови. Київ, 2010.uk
dc.relation.referencesВ. Р. Сердюк, і Д. Г. Рудченко, «Алюмінієві газоутворювачі в технології виробництва ніздрюватого бетону,» Су- часні технології, матеріали і конструкції в будівництві, № 1 (18), с. 39-46, 2015.uk
dc.relation.referencesС. Б. Беланович, Н. П. Сажнев, и С . Л . Галкин, «Неармированные ячеисто-бетонные изделия,» Строительные материалы, № 4, с. 77-82, 2013.ru
dc.relation.referencesЕ. И. Шмитько, А. А. Резанов, и А. А. Бедарев, «Мультипараметрическая оптимизация структуры ячеистого си- ликатного бетона,» Инженерно-строительный журнал, № 3, с. 15-23, 2013.ru
dc.relation.referencesЕ. И. Барановская, и А. А. Мечай, «Технология высокопрочного ячеистого бетона,» Весь бетон, № 3, с. 26-30, 2011.ru
dc.relation.referencesТ. А. Ухова, и Л. И. Тарасова, «Ячеистый бетон – эффективный материал для однослойных ограждающих кон- струкций жилых зданий,» Строительные материалы. TECHOLOGY, № 11, с. 19-20, 2003.ru
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.31649/1997-9266-2020-149-2-20-26


Файли в цьому документі

Thumbnail

Даний документ включений в наступну(і) колекцію(ї)

Показати скорочену інформацію