Показати скорочену інформацію

dc.contributor.authorСердюк, В. Р.uk
dc.contributor.authorРудченко, Д. Г.uk
dc.contributor.authorSerdyuk, V. R.en
dc.contributor.authorRudchenko, D. G.en
dc.contributor.authorСердюк, В. Р.ru
dc.contributor.authorРудченко, Д. Г.ru
dc.date.accessioned2021-02-17T12:09:26Z
dc.date.available2021-02-17T12:09:26Z
dc.date.issued2020
dc.identifier.citationСердюк В. Р. Перспективи використання карбонатної мінеральної сировини Поділля в технології виробництва автоклавного газобетону [Текст] / В. Р. Сердюк, Д. Г. Рудченко // Вісник Вінницького політехнічного інституту. – 2020. – № 5. – С. 7-16.uk
dc.identifier.issn1997-9266
dc.identifier.issn1997-9274
dc.identifier.urihttp://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/31301
dc.description.abstractПоказані переваги автоклавного газобетону, як ефективного конструкційно-теплоізоляційного матеріалу. Досліджено сучасний стан енергетичних та екологічних проблеми, пов’язаних з виробництвом автоклавного газобетону і його складових компонентів. Розглянуті дані екологічних наслідків від викидів парникових газів, що утворюються в процесі виробництва мінерального в’яжучого. Показано, що на цементну промисловість припадає 7…10% від загального обсягу викидів CO2. Зазначено, що зменшення витрат енергії на виробництва цементу та цементних матеріалів, зокрема і автоклавного газобетону, відповідає наявним резервам щодо зменшення енергетичної залежності України та екологічним обмеженням, пов’язаним з викидами парникових газів. Наведені дані щодо становлення нормативної бази виробництва автоклавного газобетону та використання активних мінеральних добавок природного та техногенного походження з метою зменшення високоенергозатратної клінкерної складової у його складі. На основі аналітичних досліджень показані перспективи використання карбонатних добавок в технології виробництва цементних матеріалів та газобетонів автоклавного тужавіння. Проведено аналіз сучасного стану видобутку вапнякової сировини та її використання в економіці країни. На будівельну галузь припадає приблизно 30 % її загального споживання, а 60…70 % використовує металургійна галузь. Враховуючи стрімке зростання імпорту вапнякової сировини в Україну, розкриті потенціальні можливості використання розвіданих запасів вапнякової сировини, яка зосереджена на лівобережжі Дністра. Наведені конкретні дані геологорозвідувальних робіт, які проводились в 30-х, 40-х і 80-х роках минулого століття, які можуть бути використані для виробництва вапна та поліфункціональних добавок в автоклавних газобетонах.uk
dc.description.abstractThe advantages of autoclaved aerated concrete as a modern structural and heat-insulating material are shown. The cur-rent state of energy and environmental problems related to the production of autoclaved aerated concrete and its compo-nents has been studied. The data on the environmental impact of greenhouse gas emissions from the production of mineral binders show that the cement industry accounts for 7…10 % of total CO2 emissions. It is noted that the reduction of energy consumption for the production of cement and cement materials, including auto-claved aerated concrete, corresponds to the existing reserves for reducing Ukraine’s energy dependence and environmental restrictions related to greenhouse gas emissions. The data on the formation of the regulatory framework for the production of autoclaved aerated concrete and the use of active mineral additives of natural and man-made origin in order to reduce the high energy consumption of the clinker com-ponent in its composition. On the basis of analytical researches prospects of use of carbonate additives in technology of production of cement materials and aerated concrete of autoclave hardening are shown. The analysis of the current state of limestone extraction and its use in the country’s economy is given. The construction industry accounts for about 30 % of its total consumption, and 60…70% is used by the metallurgical industry. Due to the rapid growth of imports of limestone raw materials to Ukraine, potential opportunities for the use of explored reserves of limestone raw materials, which are concentrated on the left bank of the Dniester. Specific data of geological exploration works carried out in the 30s, 40s and 80s of the last century, which can be used for the production of lime and multifunctional additives in autoclaved aerated concrete, are given.en
dc.description.abstractПоказаны преимущества автоклавного газобетона, как современного конструкционно-теплоизоляционного материала. Исследовано современное состояние энергетических и экологических проблем, связанных с произ-водством автоклавного газобетона и составляющих его компонентов. Приведены данные экологических по-следствий выбросов парниковых газов, образующихся при производстве минерального вяжущего, показано, что на цементную промышленность приходится 7…10% от общего объема выбросов CO2. Отмечено, что уменьшение затрат энергии на производство цемента и цементных материалов, в том числе и автоклавного газобетона, соответствует существующим резервам по уменьшению энергетической зависимости Украины и экологическим ограничениям, связанным с выбросами парниковых газов. Приведены данные по становлению нормативной базы производства автоклавного газобетона и использо-ванию активных минеральных добавок природного и техногенного происхождения с целью уменьшения высоко-энергозатратной клинкерной составляющей в его составе. На основе аналитических исследований показаны перспективы использования карбонатных добавок в технологии производства цементных материалов и газо-бетона автоклавного твердения. Приведен анализ современного состояния добычи известняковой сырья и его использования в экономике страны. На строительную отрасль приходится примерно 30 % ее общего потребления, а 60…70 % использует металлургическая отрасль. Учитывая стремительный рост импорта известнякового сырья в Украину, раскрыты потенциальные воз-можности использования разведанных запасов известнякового сырья, которые сосредоточены на левобережье Днестра. Приведены конкретные данные геологоразведочных работ, проводимых в 30-х, 40-х и 80-х годах про-шлого века, которые могут быть использованы для производства извести и полифункциональных добавок в автоклавные газобетоны.ru
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.publisherВНТУuk
dc.relation.ispartofВісник Вінницького політехнічного інституту.№ 5 : 7-16.uk
dc.relation.urihttps://visnyk.vntu.edu.ua/index.php/visnyk/article/view/2529
dc.subjectавтоклавний газобетонuk
dc.subjectкарбонатна сировинаuk
dc.subjectенергетична ефективністьuk
dc.subjectautoclaved aerated concreteen
dc.subjectcarbonate raw materialsen
dc.subjectenergy efficiencyen
dc.subjectавтоклавный газобетонru
dc.subjectкарбонатное сырьеru
dc.subjectэнергетическая эффективностьru
dc.titleПерспективи використання карбонатної мінеральної сировини Поділля в технології виробництва автоклавного газобетонуuk
dc.title.alternativeProspects of Using Carbonate Mineral Raw Materials of Podіlia in Technology of Autoclave Concrete Productionen
dc.title.alternativeПерспективы использования карбонатного минерального сырья Подолья в технологии производства автоклавного газобетонаru
dc.typeArticle
dc.identifier.udc666.973.6
dc.relation.referencesР. Ф. Рунова, Л. Й. Дворкин, Ю. Л. Носовський, і О. Л. Дворкин, В’яжучі речовини. Київ, Україна: Основа, 2012.uk
dc.relation.referencesP. Alsubarі, and M. Z. Shafіgh Jumaat, “Utіlіzatіon of hіgh-volume treated palm oil fuel ash to produce sustainable self-compacting concrete,” J. Clean. Prod., № 137, р. 982-996, 2016.en
dc.relation.referencesД. Г. Рудченко, Н. О. Дюжилова, і В. Р. Сердюк, «Оцінка можливості застосування доменних гранульованих шлаків в технології виробництва автоклавного газобетону,» Вісник ОДАБА, № 79, с. 117-126, 2020.uk
dc.relation.referencesСН 277-80. Инструкция по изготовлению изделий из ячеистого бетона. Госстрой России. М.: ГУП ЦПП, 2001, 47с.ru
dc.relation.referencesД. І. Аршинніков, і В. А. Свідерський, «Порівняльний аналіз мінералогічного складу природної крейди родовищ України,» Technology audіt and productіon reserves, № 4 (24), р. 7-11, 2015.uk
dc.relation.referencesВ. О. Хмелевський, і О. В. Хмелевська, Літологія: Осадові породи. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2015.uk
dc.relation.referencesДоповідь про стан навколишнього природного середовища у Вінницькій області, 2017, 247 с. [Електронний ре-сурс]. Режим доступу: https://geography.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2017/10/42320198.pdf .uk
dc.relation.referencesВ. Г. Хозин, и О. В. Хохряков, «Карбонатные цементы низкой водопотребности,» Технологии бетонов, № 11-12, с. 25, 2009.ru
dc.relation.referencesZ. Gіergіczny, J. Małolepszy, J. Szwabowskі, and J. Slіwіnskі, “Cementy z dodatkamі mіneralnymі w technologіі betonow nowej generacjі,” Gorazdze cement. Opole, 2002.en
dc.relation.referencesМ. А. Саницький, і Х. С. Соболь, Модифіковані композиційні цементи, навч. посіб. Львів, Україна: вид-во Львівської політехніки, 2010, 132 с.uk
dc.relation.referencesЙ. Штарк, и В. Бернд, Цемент и известь, П. Кривенко, ред. Киев, Украина: Оранта, 2008, 480 с.ru
dc.relation.referencesW. Locher Frіedrіch “Cement – Prіncіples of productіon and use,” Verlag Bau+Technіc Gmbh, 2006, 536 p.en
dc.relation.referencesВ. В. Тимашев, и В. М. Колбасов, «Свойства цементов с карбонатными добавками,» Цемент, № 10, с. 10-12, 1981.ru
dc.relation.referencesТ. П. Кропивницька, М. А. Саницький, і І. М. Гев’юк, «Вплив карбонатних добавок на властивості портландце-менту композиційного,» Вісник Національного університету «Львівська політехніка»: Теорія і практика будівництва, № 755, с. 214-220, 2013.uk
dc.relation.referencesТ. В. Жидкова, С. М. Чепурна, і О. С. Борзяк, «Механізм впливу добавки високодисперсної крейди на процеси структуроутворення цементного каменю,» Будівельні матеріали та технології, Вісник ОДАБА, № 72, с. 99-106, 2018.uk
dc.relation.referencesВ. Р. Сердюк, і Амер Номан, «Теоретичні передумови підвищення водостійкості фосфогіпсозольних в’яжучих,» Вісник Вінницького політехнічного інституту, № 3, с. 20-32, 1998.uk
dc.relation.referencesА. В. Волженський, В. И. Стамбулко, и А. В. Феронская, Гипосо цементно пуцолановые вяжущие, бетоны и из-делия. Москва: Стройиздат, 1971, 136 с.ru
dc.relation.referencesЮ. М. Бутт, и Л. И. Рашкович, Твердение вяжущих при повышенных температурах. Москва: Стройиздат, 223 с, 1965.ru
dc.relation.referencesА. А. Воровьев, и В. И. Елдфиров, «Влияние карбонатных добавок на долговечность ячеистых бетонов», Весник РУДН. Инженерные исследования, № 1, с. 86-89, 2001.ru
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.31649/1997-9266-2020-152-5-7-16


Файли в цьому документі

Thumbnail

Даний документ включений в наступну(і) колекцію(ї)

Показати скорочену інформацію