Порівняльні показники енергоємності виробництва автоклавного газобетону та інших стінових матеріалів

Abstract

В роботі висвітлена актуальна проблема необхідності підвищення енергетичної ефективності в будівельній галузі, яка являється одним з найбільших споживачів енергії. Необхідність мінімізації споживання енергетичних ресурсів пов’язана з надмірними їх витратами, енергетичною залежністю країни. Крім того загострилась проблема викидів парникових газів, які приводять до зростання температури та змін клімату і пов’язані з надмірним спалювання вуглеводів. В Україні зростає питома вага малоповерхового житла, яке потребує значно більше будівельних матеріалів. В роботі наведені порівняльні показники енергоємності виробництва традиційних стінових матеріалів і автоклавного газобетону. Зростання цін на енергоносії та нормативних вимог термічного опору огороджувальних конструкцій будівель привело до того, що автоклавний газобетон витісняє з будівельного ринку керамічну та силікатну цеглу, керамзит та керамзитобетонні вироби і становить 51% в структурі стінових матеріалів. Проведений аналізо динаміки виробництва газобетону в Україні. Відбулось стрімке падіння обсягів виробництва автоклавного газобетону з 1,2 млн м3 в 1990 році минулого століття до 100 тис. м2 в 2000 році та стрімке зростання приблизно з 2007 року до 3,9 млн м3 в 2016 році. На сьогодні задекларовані потужності виробництва автоклавного газобетону оцінюються в 4,5 млн.м3. Показано, що перехід на виробництво газобетону з марки D600, D700 на D300 та D400 забезпечує зменшення матеріальних та енергетичних ресурсів. Для зменшення енергомісткості виробництва самого автоклавного газобетону запропоновано використання доменного гранульованого шлаку, як частини портландцементу. Наведені порівняльні показники газобетону низької густини ТОВ «Аерок» та німецької компанії «Xella», яка єдина в Європі виробляє газобетон під маркою «Multipor». Автоклавний газобетон D100–D200 є «найтеплішим» ніздрюватим бетонним утеплювачем, який пригодний для внутрішнього та зовнішнього утеплення стін.

The paper highlights the current problem of the need to increase energy efficiency in the construction industry, which is one of the largest consumers of energy. The need to minimize the consumption of energy resources is associated with their excessive costs, energy dependence of the country. In addition, the problem of greenhouse gas emissions, which lead to rising temperatures and climate change and are associated with excessive combustion of carbohydrates, has become more acute. In Ukraine, the share of low-rise housing is growing, which requires much more building materials. The paper presents comparative energy consumption of traditional wall materials and autoclaved aerated concrete. Rising energy prices and regulatory requirements for thermal resistance of building envelopes have led to the fact that autoclaved aerated concrete displaces ceramic and silicate bricks, expanded clay and expanded clay concrete products from the construction market and is 51% in the structure of wall materials. An analysis of the dynamics of aerated concrete production in Ukraine. There was a sharp decline in the production of autoclaved aerated concrete from 1.2 million m3 in 1990 to 100 thousand m2 in 2000 and a sharp increase from about 2007 to 3.9 million m3 in 2016. Today, the declared production capacity of autoclaved aerated concrete is estimated at 4.5 million m3. It is shown that the transition to the production of aerated concrete from the brand D600, D700 to D300 and D400 provides a reduction of material and energy resources. To reduce the energy consumption of the production of autoclaved aerated concrete, it is proposed to use blast furnace granulated slag as part of Portland cement. The comparative indicators of low-density aerated concrete of Aerok LLC and the German company Xella, which is the only one in Europe to produce aerated concrete under the Multipor brand, are given. Autoclaved aerated concrete D100 – D200 is the "warmest" cellular concrete insulation, which is suitable for internal and external wall insulation.

В работе освещена актуальная проблема необходимости повышения энергетической эффективности в строительной отрасли, которая является одним из крупнейших потребителей энергии. Необходимость минимизации потребления энергетических ресурсов связана с чрезмерными их расходами, энергетической зависимостью страны. Кроме того обострилась проблема выбросов парниковых газов, которые приводят к росту температуры и изменений климата и связанные с чрезмерным сжигания углеводов. В Украине растет удельный вес малоэтажного жилья, которое требует значительно больше строительных материалов. В работе приведены сравнительные показатели энергоемкости производства традиционных стеновых материалов и автоклавного газобетона. Рост цен на энергоносители и нормативных требований термического сопротивления ограждающих конструкций зданий привело к тому, что автоклавный газобетон вытесняет со строительного рынка керамическую и силикатный кирпич, керамзит и керамзитобетонные изделия и составляет 51% в структуре стеновых материалов. Проведенный анализ динамики производства газобетона в Украине. Состоялось стремительное падение объемов производства автоклавного газобетона с 1,2млн м3 в 1990 году прошлого века до 100 тыс. м2 в 2000 году и стремительный рост примерно с 2007 года до 3,9 млн. м3 в 2016 году. На сегодня задекларированные мощности производства автоклавного газобетона оцениваются в 4,5 млн.м3. Показано, что переход на производство газобетона с марки D600, D700 на D300 и D400 обеспечивает уменьшение материальных и энергетических ресурсов. Для уменьшения энергоемкости производства самого автоклавного газобетона предложено использование доменного гранулированного шлака, как части портландцемента. Приведенные сравнительные показатели газобетона низкой плотности ООО «Аэрок» и немецкой компании «Xella», которая единственная в Европе производит газобетон под маркой «Multipor». Автоклавный газобетон D100-D200 является «самым теплым» ячеистым бетонным утеплителем, который пригодны для внутреннего и наружного утепления стен.