Методичні шляхи виховання культури розумової праці молодших школярів

Abstract

Проблема виховання культури розумової праці молодшого школяра набуває надзвичайної актуальності на сучасному етапі розвитку системи освіти. Традиційно інтелектуальний розвиток учня вважається прерогативою дидактики, але без розумового виховання неможливо сформувати належний рівень інтелекту дитини, оскільки дидактика озброює особистість прикладними інструментами для пізнання світу, а успішне використання знань, умінь, навиків у повсякденні неможливе без емоційного переживання нового досвіду, без рефлексії власних досягнень і розвитку ціннісних орієнтацій, що організовують, регулюють діяльність людини в світі. Метою формування культури розумової праці є розвиток готовності дитини до реалізації різних видів діяльності в соціумі і біологічному середовищі та формування у неї цілісної картини світу, що постійно осмислюється і збагачується новими інтелектуальними та емоційними відтінками смислів. Методами дослідження виступили спостереження за навчальною діяльністю учнів початкової школи, аналіз продуктів діяльності школярів, моделювання. Результати дослідження полягають у виявленні методичних аспектів формування культури розумової праці молодшого школяра, що стосуються: форм організації навчальної діяльності учнів; добору вправ і завдань, які допомагають дитині усвідомити призначення кожної інтелектуальної операції, осмислити її та інтегрувати в цілісну систему операцій і засвоїти алгоритм дії; вироблення школярами власних алгоритмів навчальних дій. До таких вправ належать рефлексивні завдання, складання коротких текстів із поясненням, встановлення аналогій, складання загадок і кросвордів, проблемні та дослідницькі завдання, вправи на розвиток навиків самоспостереження, самоконтролю, самоорганізації.

The article reveals the description experience of practical work for junior schoolchildren educating culture of mental work. The cornerstone of any educational concept is the idea of intellectual development of the pupil who finds ways to solve it in different methods, technologies, didactic and educational models. Traditionally, the intellectual development of the student is considered to be the prerogative of didactics. Meanwhile, without mental education it is impossible to form a proper level of intelligence of a child, because didactics equips the individual with applied tools for learning about the world, and successful use of knowledge, skills, abilities and competencies in everyday life is impossible without emotional experience, reflection on personal achievements and development. That helps in organizing, regulating human activities in the world. Modern pedagogical science has an integrated approach in defining the concept of learning ability - it combines the personal characteristics of the student with the semantic and procedural basis of learning and is interpreted as a regulatory universal learning action, mastery of which ensures success in cognitive activity at all stages and levels of education. In a wider context, universal learning activities are considered to be as the ability of the individual to self-development and self-improvement through conscious and active assimilation of social experience. In this sense, they can be correlated with the concept of "culture of mental work", which means a quality that is manifested not only in education but also in other activities – such as playing and working. The purpose of forming a culture of mental work is to develop the child's readiness to implement various activities in society and the biological environment and the formation of a holistic picture of the world, which is constantly recognized and enriched with new intellectual and emotional aspects of meaning. Methodical aspects of mental work culture formation of the younger schoolchildren discover forms of the organization of educational activity of pupils; selection of exercises and tasks that help the child to understand the purpose of each intellectual operation, to comprehend it and integrate it into a holistic system of operations and to master the algorithm of action; development by schoolchildren of own algorithms of educational actions. Such exercises include reflexive tasks, solving puzzles, composing short texts with explanations, establishing analogies, composing riddles and crossword puzzles, problem tasks.

В статье описан опыт практической работы по формированию культуры умственного труда младших школьников. Акцентировано внимание на традиционном понимании интеллектуального развития ученика в русле задач прикладной дидактики, актуализирован вопрос собственно воспитательных приёмов воздействия на школьников, которые помогают становлению ценностных ориентаций, связанных с познанием и построением интеллектуальных алгоритмов познания и освоения окружающего мира, способов адаптации личности в мире и социуме. Важным в этом аспекте становится эмоциональное переживание ребёнком познания нового, рефлексивное осмысление обретения новых навыков и опыта, в том числе и опыта творческой и исследовательской деятельности. Целью формирования культуры умственного труда младшего школьника становится развитие готовности к реализации различных видов деятельности в окружающем мире и формирование целостной картины мира, которая постоянно осмысливается и обогащается новыми оттенками смыслов. Методами исследования выступили наблюдение за учебной деятельностью учеников, анализ продуктов их деятельности, моделирование. Результаты исследования представлены характеристиками методических путей формирования культуры умственного труда младшего школьника: форм организации учебной деятельности, упражнений и заданий, направленных на осознание ребёнком назначения каждой интеллектуальной операции и алгоритма действий, способами выработки собственных алгоритмов действий каждым учеником. К таким упражнениям относятся рефлексивные задания, создание коротких текстов- описаний, текстов-пояснений, установление аналогий, подбор ассоциаций, создание загадок и кроссвордов, проблемные и исследовательские задания, упражнения на развитие навыков самонаблюдения, самоорганизации и самоконтроля.