Міжмовні конотативні антропоніми в сучасному українському медіапросторі
Анотації
Дослідження власних назв, представлених у стилі масової комунікації, реалізує виявлення
як загальних тенденцій розвитку національної літературної мови, так і специфічних, властивих
масмедійному мовленню. У роботі проаналізовано специфіку конотативних апропонімів у
сучасному українському медіапросторі, на конкретних зразках визначено їхні характерні
ознаки, особливості творення й використання. Актуальність роботи визначена, з одного боку,
потребою системного аналізу сучасного медійного мовлення, з іншого – потребою
доповнення та увиразнення теоретичних відомостей щодо конотонімії як універсального
явища. Конотація як процес набування власними назвами нових значень – явище, особливо
поширене серед антропонімів, передусім особових імен та поетонімів. За механізмом
утворення конотативного значення виділено вмотивовані та невмотивовані власні назви, що
утворюються на основі метафори, метонімії, перифразу. Зроблено висновок про узуальний
характер і значну поширеність міжмовних конотонімів у сучасних українських медіатекстах. Як
основну ознаку конотативних топонімів визначено їхню здатність інтенсифікувати значення,
тобто підкреслювати конкретну сему із загального значення власної назви. The study of proper names, presented in the style of mass communication, realizes the
identification of both general trends in the development of the national literary language, and
specific, inherent in mass media speech. The specifics of connotative apronyms in the modern
Ukrainian media space are analyzed in the work, their characteristic features, peculiarities of
creation and using are determined on concrete samples. The urgency of the work is determined,
on the one hand, by the need for systematic analysis of modern media broadcasting, on the other
– the need to supplement and clarify theoretical information about conotonymy as a universal phenomenon. Connotation as a process of acquiring new meanings by proper names is a
phenomenon that is especially common among anthroponyms, especially personal names and
poetonyms. According to the mechanism of connotative meaning formation, motivated and
unmotivated proper names are distinguished, which are formed on the basis of metaphor,
metonymy and paraphrase. The conclusion about the usual character and considerable
prevalence of interlingual conotonyms in modern Ukrainian media texts is made. The main feature
of connotative toponyms is their ability to intensify the meaning, to wit to emphasize a specific
sema from the general meaning of the proper name.
URI:
http://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/34085