Аналіз сучасних тенденцій декарбонізації та екомодернізації енергетики України і світу

Abstract

Декарбонізація — це не питання моди, а гостра проблема виживання людства. Глобальна зміна клімату — це найепохальніший виклик, з яким стикнулось людство, на довгострокову перспективу і який вимагає негайних дій. Зміна клімату — це одне з основних питань екологічної безпеки. Точніше визначення декарбонізації — це комплекс заходів, методів і технологій, націлених на обмеження темпів глобального потепління. Вони базуються на: 1 — обмеженні видобування та використання вуглецевмісної сировини і 2 — зменшенні викидів парникових газів (насамперед СО2 і випарів Н2О) в атмосферу. Україна відповідно до Паризької угоди (2015 р.) взяла на себе зобов’язання до 2030 року скоротити рівень парникових газів на 40 % (а за оновленими даними і 55 %) у порівнянні з доіндустріальним рівнем (тобто 1990 роком). Однак великий шлях до цілковитої декарбонізації країни тільки починається. Декарбонізація енергетики і економіки в цілому — шлях до спасіння людства і екосистем. Це завдання людство поставило виконати до 2050 року. У протилежному випадку — кліматичної ката-строфи уникнути не вдасться. При цьому останні десятиліття стали найтеплішими в історії людства. Площа арктичного льоду скорочується. Підвищення температури атмосфери приблизно на 2 ºС відповідає підвищенню рівня моря на 6 метрів і більше. Катастрофічні пожежі, повені, засухи, урагани, цунамі стали нормою. Біологічне різноманіття скорочується (до 1950—60 рр. один вид тварин або рос-лин зникав на Землі в рік, а сьогодні — один або декілька видів — в день, тобто, щонайменше, ця швидкість зникнення зросла у 365 разів). Океани нагріваються та задихаються від відходів нафти і пластика. І цей екологічно загрозливий перелік, на жаль, можна продовжувати. Таким чином, людству нічого не залишається, як обрати безвуглецевий шлях розвитку, тобто декарбонізацію та екомодернізацюї економіки, альтернативи немає. Метою статті є аналіз сучасних тенденцій, трендів і процесів декарбонізації та екомодернізації енергетики та промисловості України і світу в умовах глобальних змін клімату.

Decarbonization is clearly not a matter of fashion, but an acute problem of human survival. Global climate change is the most epoch-making challenge facing humanity in the long run and requires immediate action. Climate change is one of the main issues of environmental security. A more accurate definition of decarbonization is a set of measures, meth-ods and technologies that aim to limit the rate of global warming. They are based on: 1 — limiting the extraction and use of carbon-containing raw materials and 2 — reducing greenhouse gas emissions (primarily CO2 and H2O vapors) into the atmosphere. According to the Paris Agreement (2015), Ukraine has committed itself to reducing the level of greenhouse gases by 40 % (and, according to updated data, 55 %) by 2030 compared to the pre-industrial level (1990). However, the great path to the complete decarbonisation of the country is just beginning. Decarbonization of energy and the economy as a whole is the way to save humanity and ecosystems. Mankind has set itself this task by 2050. Otherwise, a climate catastrophe cannot be avoided. At the same time, the last decades have become the warmest in the history of mankind. The area of Arctic ice is shrinking. An increase in atmospheric temperature of approximately 2 ºC corresponds to an increase in sea level by 6 meters or more. Catastrophic fires, floods, droughts, hurricanes, tsunamis have become the norm. Biodiversity is declining (before 1950—60, one species of animal or plant disappeared from the Earth per year, and today — one or more species — per day, i.e., at least, this rate of extinction has increased 365 times). The oceans heat up and suffocate from oil and plastic waste. And this environmentally threatening list, unfortunately, can be contin-ued. Thus, humanity has no choice but to choose a carbon-free path of development, i.e. there is no alternative to decarbonization and eco-modernization of the economy.