Дослідження озонової діри: гіпотези та небезпека

Abstract

Сучасна теорія ПСХ-ХФВ утворення озонової діри пояснює більшість даних спостережень. Виділення ХФВ в результаті лядської діяльності відповідає головним чином за виснаження шару озону в Північній півкулі. Озонова діра біля Антарктики весною виникає тому, що для утворення діри необхідна присутність стратосферних хмар, що утворюються тільки в найхолоднішу пору року. Перші ж промені сонця ініціюють хімічні реакції, що виснажують озоновий шар. Втрата озону відчутніше над Антарктикою ніж над Арктикою, тому що антарктична стратосфера холодніша і тут утворюється більше хмар, особливо на висоті менше 20 км. Більше хмар - більше активних атомів хлору та інтенсивніше видалення азотних сполук - більші втрати озону.The current UGS-CFC theory of ozone hole formation explains most of the observational data. The release of CFCs from Indian activities is mainly responsible for the depletion of the ozone layer in the Northern Hemisphere. The ozone hole near Antarctica appears in spring because the hole requires the presence of stratospheric clouds, which form only in the cold season. The first rays of the sun initiate chemical reactions that deplete the ozone layer. The loss of ozone is noticeable over Antarctica than over the Arctic, since the Antarctic stratosphere is colder and more clouds form here, especially at altitudes less than 20 km. More clouds - more active chlorine atoms and more intensive removal of nitrogen compounds - greater ozone losses.