Оновлені підходи до ризик-менеджменту в контексті моделювання результативності функціонування підприємств на засадах SEE-управління

Abstract

The aim of the article is to reveal the essence and outline the methodology of risk management as a means of increasing the efficiency of the process of functioning of enterprises as complex systems on the basis of the author’s models and indicators of the components of effectiveness on the basis of SEE-management. The results of studies of some aspects of risk management at industrial enterprises in the process of their functioning contributed to the clarification of the main issues regarding its essence on the basis of the effectiveness of certain processes in such functioning in the context of risk management, which is one of the key concepts of such management based on SEE-management using SEE-analysis. It is noted that risk management is the process of making decisions and taking measures aimed at changing risk. These measures can be the proposed SEE-actions in the process of SEE-management. The conception of risk management is considered on the basis of the use of the SEE-management methodology, which contributes not only to the identification of risks and assessment of their impact on the functioning of enterprises as systems, but also to the use of the instruments of this management (indicators of the components of the effectiveness of certain processes, the results of SEE-analysis with the search for SEE-risks and the development of measures to prevent them), both system and process approaches to risk management. It is proposed to consider the SEE-risk of the processes of functioning of complex systems as the probabilistic failure to obtain the desired compared to the expected levels of scale, efficiency, effectiveness, which leads to errors and/or errors in SEE-management. The implementation of the SEE-management methodology on the provided example of the process of formation of gross income of a real operating enterprise has shown that it can be applied in practice in order to make scientifically sound managerial decisions at the micro-level in the context of risk management, and, if necessary, at the meso- and macro-levels by appropriately linking certain processes with the help of a set of models of the components of effectiveness

Метою статті є розкриття сутності та окреслення методології управління ризиками як засобу підвищення дієвості процесу функціонування підприємств як складних систем на основі авторських моделей і показників складових результативності на підґрунті SEE-управління. Результати досліджень деяких аспектів управління ризиками на промислових підприємствах у процесі їхнього функціонування сприяло уточненню основних питань стосовно його сутності на засадах результативності певних процесів у такому функціонуванні в контексті управління ризиками, що є одним із ключових понять такого управління на основі SEE-управління з використанням SEE-аналізу. Зазначено, що управління ризиком являє собою процес прийняття рішень і здійснення заходів, спрямованих на зміну ризику. Цими заходами можуть служити запропоновані нами SEE-дії в процесі SEE-управління. Розглянуто концепцію управління ризиками на основі використання методології SEE-управління, яка сприяє не тільки визначенню ризиків та оцінюванню їхнього впливу на функціонування підприємств як систем, а і використанню інструментарію цього управління (показників складових результативності певних процесів, результатів SEE-аналізу зі знаходженням SEE-ризиків і розробкою заходів щодо їх запобіганню), системного та процесного підходів до управління ризиками. Запропоновано SEE-ризиком процесів функціонування складних систем вважати ймовірнісне неотримання бажаних порівняно з очікуваними рівнів масштабності, ефективності, результативності, що призводить до помилок та/або похибок у SEE-управлінні. Реалізація методології SEE-управління на наведеному прикладі процесу формування валового доходу реального підприємства, що працює, показала, що її можна застосувати на практиці з метою прийняття науково обґрунтованих управлінських рішень на мікрорівні в контексті управління ризиками, а за потреби – на мезо- та макрорівнях шляхом відповідного пов`язування певних процесів за допомогою комплексу моделей складових результативності.