Формування культури безпеки майбутніх фахівців з цифрових технологій як наукова проблема

Abstract

У статті розглянуто актуальну проблему формування культури безпеки майбутніх фахівців з цифрових технологій, які навчаються у технічних закладах вищої освіти. Здійснено аналіз понятійно-категоріального апарату дослідження, зокрема термінів: комп’ютерна грамотність, кіберграмотність, інтернет-грамотність, електронна грамотність, інформаційна грамотність, цифрова грамотність, кібербезпека (cyber safety). Останній термін набув застосування в західних науковців,які розглядають його в контексті використання цифрових технологій та комп’ютерів. Тому вони розуміють кібербезпеку як формування безпечної поведінки в онлайн середовищі, ґрунтуючись на відповідальному користуванні Інтернетом та мобільними технологіями, а також впроваджені заходів, які протидіють можливим ризикам.Запропоновано вживання поняття цифрової грамотності, оскільки воно включає в себе не лише вміння використовувати комп’ютерні технології, але й здатність аналізувати інформацію в онлайн середовищі, з урахуванням соціальних, культурних, політичних та освітніх аспектів у своїй професійній діяльності. Отримані в результаті аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури з проблеми формування культури безпеки професійної діяльності результати свідчать про те, що, незважаючи на певні досягнення, цей напрямок не отримав концептуальної чіткості. Наразі навіть термін «культура безпеки професійної діяльності» не має науково обґрунтованого визначення. Теоретичні пошуки вказують на потребу в уточнення його змісту та структури. Зокрема, для фахівців у галузі цифрових технологій, розуміння та впровадження культури безпеки стає невід’ємною частиною їхнього професійного розвитку. Це передбачає не лише технічні навички, але й глибоке розуміння та внутрішню адаптацію цінностей та підходів, що сприяють забезпеченню кібербезпеки в сучасному цифровому середовищі з одного боку, а з іншого – дотримання вимог щодо організації праці в процесі професійної діяльності.

The article examines the current problem of forming a safety culture of future specialists in digital technologies studying in technical institutions of higher education. An analysis of the conceptual and categorical apparatus of the study was carried out, in particular the terms: computer literacy, cyber literacy, Internet literacy, electronic literacy, information literacy, digital literacy, cyber safety. The latter term has been used by Western scholars who consider it in the context of the use of digital technologies and computers. Therefore, they understand cyber security as the formation of safe behavior in the online environment, based on the responsible use of the Internet and mobile technologies, as well as implemented measures that counteract possible risks. The use of the concept of digital literacy is proposed, as it includes not only the ability to use computer technologies, but also the ability to analyze information in the online environment, taking into account social, cultural, political and educational aspects in one's professional activity.The results obtained as a result of the analysis of psychological-pedagogical and methodical literature on the problem of forming a culture of safety in professional activity indicate that, despite certain achievements, this direction has not received conceptual clarity. Currently, even the term "safety culture of professional activity" does not have a scientifically based definition. Theoretical searches indicate the need to clarify its content and structure. In particular, for digital professionals, understanding and implementing a security culture becomes an integral part of their professional development. This involves not only technical skills, but also a deep understanding and internal adaptation of values and approaches that contribute to ensuring cyber security in the modern digital environment on the one hand, and on the other hand - compliance with the requirements for the organization of work in the process of professional activity.