dc.contributor.author | Терлецький, В. | uk |
dc.contributor.author | Terletsky, V. | en |
dc.date.accessioned | 2024-06-04T09:10:34Z | |
dc.date.available | 2024-06-04T09:10:34Z | |
dc.date.issued | 2022 | |
dc.identifier.citation | Терлецький В. Історіографія в історії філософії: німецький контекст і досвід [Текст] / В. Терлецький // Sententiae. – 2022. – № 3. – С. 56-74. | uk |
dc.identifier.issn | 2075-6461 | |
dc.identifier.issn | 2308-8915 | |
dc.identifier.uri | https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/42596 | |
dc.description.abstract | Стаття має на меті розкрити вузлові пункти у розвитку німецької традиції історіографії філософії після 90-х рр. XVIII ст. Вихідною точкою стала так звана «суперечка про метод» історіографії, яка вибухнула в останнє десятиліття XVIII ст. не без впливу Кантової «критичної філософії». Її учасники (Райнгольд, Фюлеборн, Ґьос, Ґроман, Тенеман та інші) висували відмінні тези, але сходилися на тому, що саме Кантова філософія дозволяє створити «філософувальну історію філософії». Утворився тип історіографії, базуваний на критерії «прогресу філософії» і Кантова позиція розглядалася як масштаб для будь-якої історіографії. Згодом сформувалися інші типи історіографії, які або дотримувалися протилежного критерію «регресу» чи «декадансу», або намагалися поєднати обидва ці критерії (Геґель). У другій половині XIX ст. стає поширеною «історія проблем» як принцип дослідження і викладу історії філософії, її головними репрезентантами стали В. Віндельбанд, Н. Гартман, Г. Гаймзьот. Натомість у другій половині XX ст. домінантним типом історіографії є «історія понять», яка знаходить мовно-філософське обґрунтування у філософській герменевтиці Ґадамера. В останні десятиліття німецька традиція історіографії збагатилася проєктом «історичної філософії» К. Флаша і програмою «дослідження констеляцій» Д. Генріха. В обох цих проєктах помітне тяжіння до мікроісторії, вихід за межі текстів «класиків», відкриття досі невідомих постатей і джерел, що істотно розширюють усталену практику історіографії філософії. | uk |
dc.description.abstract | The paper aims to disclosure of key points in the development of the German tradition of historiography of philosophy after the 90s of the 18th century. The starting point was the so-called «dispute about the method» of historiography, which erupted in the last decade of the 18th century not without the influence of Kant’s «critical philosophy». Its participants (Reinhold, Fülleborn, Goess, Grohmann, Tennemann, and others) put forward different theses, but they agreed that it is Kant’s philosophy that makes it possible to create a «philosophical history of philosophy». A type of historiography was formed, which was based on the criterion of «progress of philosophy» and Kant’s position was considered as a standard for any historiography. Subsequently, other types of historiography were formed, which followed either the opposite criterion of «regress» or «decadence», or tried to combine both of these criteria (Hegel). In the second half of the 19th century «history of problems» becomes widespread as a principle of research and presentation of the history of philosophy, its main representatives were W. Windelband, N. Hartmann, H. Heimsoeth. Instead, in the second half of the 20th century the dominant type of historiography is the «history of concepts», which finds linguistic and philosophical justification in Gadamer’s philosophical hermeneutics. In recent decades, the German tradition of historiography has been enriched by K. Flasсh’s project «historical philosophy» and by D. Henrich program «constellation research». In both of these projects, there is a noticeable attraction to microhistory, going beyond the «classic» texts, discovering hitherto unknown figures and sources that significantly expand the established practice of the historiography of philosophy. | en |
dc.language.iso | uk_UA | uk_UA |
dc.publisher | ВНТУ | uk |
dc.relation.ispartof | Sententiae. № 3 : 56-74. | en |
dc.relation.uri | https://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/650 | |
dc.subject | історія філософії | uk |
dc.subject | історіографія | uk |
dc.subject | Кантова філософія | uk |
dc.subject | історія проблем | uk |
dc.subject | історія понять | uk |
dc.subject | історична філософія | uk |
dc.subject | дослідження констеляцій | uk |
dc.subject | history of philosophy | en |
dc.subject | historiography | en |
dc.subject | Kant’s philosophy | en |
dc.subject | history of problems | en |
dc.subject | history of concepts | en |
dc.subject | historical philosophy | en |
dc.subject | constellation research | en |
dc.title | Історіографія в історії філософії: німецький контекст і досвід | uk |
dc.title.alternative | Historiography in the History of Philosophy: the German Context and Experience | en |
dc.type | Article | |
dc.relation.references | Кант, І. (2018). Пролегомени до кожної майбутньої метафізики, яка може постати як наука. (В. Терлецький, У поряд.). Харків: Фоліо. | uk |
dc.relation.references | Козловський, В. (2014). Кантова антропологія: джерела, констеляції, моделі. Київ: Києво-Могилянська академія. | uk |
dc.relation.references | Секундант, С. (2018). Вильгельм Виндельбанд: история как органон и составная часть философии. Sententiae, 37(2), 62-92. https://doi.org/10.22240/sent37.02.062 | ru |
dc.relation.references | Секундант, С., & Орєхова, А. (2022). Час і простір у філософії Ляйбніца. Частина І. Sententiae, 41(2), 98-123. https:// doi.org/10.31649/sent41.02.098 | uk |
dc.relation.references | Ясь, О. В.(2005). Історіографія, як термін, поняття та дисципліна. In В. А. Смолій (Ред.), Енциклопедія історії України (Т. 3, с. 584-591). Київ: Наукова думка. | uk |
dc.relation.references | Brucker, J. (1731-1736). Kurze Fragen aus der philosophischen Historie (Bd. 1-7). Ulm: Bartholomäi. | de |
dc.relation.references | Brucker, J. (1742-1744). Historia critica philosophiae a mundi incunabulis ad nostram usque aetatem deducta (T. 1-5). Lipsiae: Breitkopf. | la |
dc.relation.references | Brucker, J. (1747). Institutiones historiae philosophicae. Lipsiae: Breitkopf. | la |
dc.relation.references | Fischer, K. (1865). Geschichte der neueren Philosophie. Mannheim: Bassermann. | de |
dc.relation.references | Flasch, K. (2005). Theorie der Philosophiehistorie. Bd. 2.Philosophie hat Geschichte. Frankfurt a.M.: Klostermann. | de |
dc.relation.references | Fülleborn, G. G. (1775). Was heisst den Geist einer Philosophie darstellen? In G. G. Fülleborn (Hrsg.), Beyträge zur Geschichte der Philosophie (Bd. II, 5 St., S. 191-203). Jena: Frommann. | de |
dc.relation.references | Gadamer, H.-G. (1993a). Begriffsgeschichte als Philosophie. In H.-G. Gadamer, Gesammelte Werke (Bd. 2, S. 77-91). Tübingen: Mohr. | de |
dc.relation.references | Gadamer, H.-G. (1993b). Selbstdarstellung. In H.-G. Gadamer, Gesammelte Werke (Bd. 2, S. 479-508). Tübingen: Mohr. | de |
dc.relation.references | Gadamer, H.-G. (1999). Wahrheit und Methode. Grundzüge einer philosophischen Hermeneutik. In H.-G. Gadamer, Gesammelte Werke (Bd. 1). Tübingen: Mohr. | de |
dc.relation.references | Geldsetzer, L. (1965). Der Methodenstreit in der Philosophiegeschichtsschreibung 1791-1820. Kant-Studien, 56(3-4), 519-527. https://doi.org/10.1515/kant.1965.56.3-4.519 | de |
dc.relation.references | Geldsetzer, L. (2008). Über zetetischen und dogmatischen Umgang mit Philosophiegeschichte. In H. R. Yousefi, Kl. Fischer, R. Lüthe & P. Gerdsen (Hrsg.), Wege zur Wissenschaft. Eine interkulturelle Perspektive. Grundlagen, Differenzen, Interdisziplinäre Dimensionen (S. 309-335). Nordhausen: Traugott Bautz. | de |
dc.relation.references | Goess, G. F. D. (1794a). Systematische Darstellung der Kantischen Vernunftkritik: Zum Gebrauch Akademischer Vorlesungen. Nebst einer Abhandlung ueber ihren Zweck, Gang und ihre Schicksale. Nürnberg: Felsecker. | de |
dc.relation.references | Goess, G. F. D. (1794b). Über den Begriff der Geschichte der Philosophie und über das System des Thales, zwo philosophische Abhandlungen. Erlangen: Palm. | de |
dc.relation.references | Grohmann, J. C. A. (1797). Über den Begriff der Geschichte der Philosophie. Wittenberg: Kühne. | de |
dc.relation.references | Grohmann, J. C. A. (1798). Was heißt: Geschichte der Philosophie. In J. Ch. A. Grohmann & K. H. L. Pölitz (Hrsg.), Neue Beyträge zur kritischen Philosophie und insbesondere zur Geschichte der Philosophie (Bd. I, S. 1-78). Berlin: Verlage der Königl. Preuss. Akademischen Kunst- und Buchhandlung. | de |
dc.relation.references | Hartmann, N. (1949). Selbstdarstellung. In W. Ziegenfuß (Hrsg.), Philosophen-Lexikon. Handwörterbuch der Philosophie nach Personen (Bd. I, S. 454-471). Berlin: de Gruyter. | de |
dc.relation.references | Hartmann, N. (1957). Der philosophische Gedanke und seine Geschichte. In N. Hartmann, Kleinere Schriften. Abhandlungen zur Philosophie-Geschichte (Bd. II, S. 1-48). Berlin: de Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110842654.1 | de |
dc.relation.references | Hartmann, N. (1958). Zur Methode der Philosophiegeschichte. In N. Hartmann, Kleinere Schriften. Von Neokantianismus zur Ontologie (Bd. III, S. 1-22). Berlin: de Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110855203.1 | de |
dc.relation.references | Hegel, G. W. F. (1986). Vorlesungen über Geschichte der Philosophie I. In G. W. F. Hegel, Werke: in 20 Bd. (Bd. 18). Frankfurt a.M.: Suhrkamp. https://doi.org/10.28937/978-3-7873-2537-5 | de |
dc.relation.references | Heimsoeth, H. (1965). Die sechs großen Themen der abendländischen Metaphysik und der Ausgang des Mittelalters. Stuttgart: Kohlhammer. | de |
dc.relation.references | Henrich, D. (1991). Konstellationen. Probleme und Debatten am Ursprung der idealistischen Philosophie (1789-1795). Stuttgart: Klett-Cotta. | de |
dc.relation.references | Henrich, D. (2005). Konstellationsforschung zur klassischen deutschen Philosophie. Motiv - Ergebnis - Probleme - Perspektive - Begriffsbildung. In M. Mulsow & M. Stamm (Hrsg.), Konstellationsforschung (S. 15-30). Frankfurt a.M.: Suhrkamp. | de |
dc.relation.references | Henrich, D. (2021). Ins Denken ziehen. Eine philosophische Biographie. München: Beck. https://doi.org/10.17104/9783406756443 | de |
dc.relation.references | Kant, I. (1900 sqq.). Gesammelte Schriften (Bd. I sqq). Berlin: Reimer (Walter de Gruyter). | de |
dc.relation.references | Kant, I. (1998). Kritik der reinen Vernunft. (J. Timmermann, Hrsg.). Hamburg: Meiner. https://doi.org/10.28937/978-3-7873-2112-4 | de |
dc.relation.references | Lübbe, H. (1962). Philosophiegeschichte als Philosophie. Zu Kants Philosophiegeschichtsphilosophie. In Einsichten. Festschrift für G. Krüger (S. 204-229). Frankfurt a.M.: Klostermann. | de |
dc.relation.references | Micheli, G. (2015). Wilhelm Gottlieb Tennemenn (1761-1819). Geschichte der Philosophie. Grundriss der Geschichte der Philosophie. In G. Piaia & G. Santinello (Eds.), Models of the History of Philosophy. Vol. III: The Second Enlightenment and the Kantian Age (pp. 838-926). Dordrecht: Springer. | de |
dc.relation.references | Reinhold, K. L. (1791). Über den Begrif der Geschichte der Philosophie. Eine Akademische Vorlesung. In G. G. Fülleborn (Hrsg.), Beyträge zur Geschichte der Philosophie (Bd. I, 1 St. S. 5-35). Jena: Frommann. | de |
dc.relation.references | Rorty, R. (1984). The historiography of philosophy: four genres. In R. Rorty, J. B. Schneewind & Q. Skinner (Eds.), Philosophy in History. Essays on the historiography of philosophy (pp. 49-75). Cambridge: UP. https://doi.org/10.1017/CBO9780511625534.006 | en |
dc.relation.references | Sass, H.-M. (1972). Philosophische Positionen in der Philosophiegeschichtsschreibung. Deutsche Vierteljahrsschrift für Literaturwissenschaft und Geschichte, 46(3), 539-567. https://doi.org/10.1007/BF03376243 | de |
dc.relation.references | Schelling, F. W. J. (1976). Ueber Mythen, historische Sagen und Philosopheme der ältesten Welt. In F. W. J. Schelling, Werke (Bd. 1, S. 193-246). (H. M. Baumgartner, W. G. Jakobs, H. Krings & H. Zeltner, Hrsg.). Stuttgart: Frommann-Holzboog. | de |
dc.relation.references | Schlegel, F. (1964). Entwicklung der Philosophie in 12 Büchern. In F. Schlegel, Kritische Ausgabe (Bd. 12). (E. Behler, Hrsg.). München: Schöningh. | de |
dc.relation.references | Schmidt-Biggemann, W. (1998). Jakob Bruckers philosophiegeschichtliches Konzept. In W. Schmidt-Biggemann & T. Stammen (Hrsg.), Jakob Brucker (1696-1770): Philosoph und Historiker der europäischen Aufklärung (S. 113-134). Berlin: Akademie. https://doi.org/10.1515/9783050073590 | de |
dc.relation.references | Sommer, A. U. (2008). Philosophiegeschichte als Problem. Überlegungen im Anschluss an einige Neuerscheinungen zur Theorie der Philosophiegeschichte. Philosophische Rundschau, 55(1), 55-65. https://doi.org/10.1628/003181508784862171 | de |
dc.relation.references | Stepina, Cl. K. (2006). Wozu historistische Universitätsphilosophie? Eine Polemik zur rechten Zeit. Aufklärung und Kritik, 2, 199-205. https://www.gkpn.de/aufklaerung_und_kritik.htm | de |
dc.relation.references | Tennemann, W. G. (1798). Geschichte der Philosophie (Bd. 1). Leipzig: Barth. | de |
dc.relation.references | Wiehl, R. (2003). Gadamers philosophische Hermeneutik und die begriffsgeschichtliche Methode. Archiv für Begriffsgeschichte, 45, 9-20. http://www.jstor.org/stable/24361509 | de |
dc.relation.references | Windelband, W. (1957). Lehrbuch der Geschichte der Philosophie. (H. Heimsoeth, Hrsg.). Tübingen: Mohr. | de |
dc.identifier.doi | https://doi.org/10.31649/sent41.03.56 | |
dc.identifier.orcid | http://orcid.org/0000-0003-3212-043X | |