Підводні камені анахронічного аналізу: книга Проповідника, сенс життя і сенс у житті
Abstract
У статті здійснено критичний аналіз методології Артура Кіфера (описаної в книзі «Еклезіаст і сенс життя в стародавньому світі», Cambridge University Press, 2022), а саме його поняття “сенс життя”, застосованого до аналізу книги Еклезіаста. Мій головний аргумент полягає в тому, що “троїста концептуальна схема” сенсу життя, запозичена з царини емпіричних психологічних досліджень (когерентність – мета – значущість), не може бути результативною при аналізі теологічних чи філософських текстів, які передбачають високий рівень узагальнення. З іншого боку, оскільки термін “сенс життя” відсутній в мові Еклезіаста й у інших давніх текстах, а його власне значення є вкрай нечітким, воно нездатне відігравати роль корисного аналітичного інструмента. The article carries out a critical analysis of Arthur Kiefer's methodology (described in the “Ecclesiastes and the meaning of life in the ancient world”, Cambridge University Press, 2022), namely his concept of “meaning of life” applied to the analysis of the book of Ecclesiastes. The core argument made here is that the “threefold conceptual scheme” of the meaning of life, borrowed from the field of empirical psychological research (coherence – purpose – significance), cannot be effective in the analysis of theological or philosophical texts, which involve a high level of generalization. On the other hand, since the concept of “meaning of life” is absent from the language of Ecclesiastes and other ancient texts, and its own meaning is extremely vague, it is unable to play the role of a useful analytical tool.
URI:
https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/42598