Експериментальні дослідження параметрів мікроклімату в салоні автобуса в холодну пору року
Автор
Войчишин, Ю. І.
Голенко, К. Е.
Горбай, О. З.
Поляков, А. П.
Рудик, О. Ю.
Гай, Ю. В.
Voichyshyn, Y.
Holenko, K.
Horbay, O.
Polyakov, A.
Rudyk, O.
Hay, Y.
Дата
2023Metadata
Показати повну інформаціюCollections
Анотації
У роботі проведено аналіз сучасного стану досліджень параметрів мікроклімату в салонах автобусів
та визначено основні напрями проблематики наведеної теми. Проаналізовано та роз’яснено важливість
забезпечення сприятливого мікроклімату в салонах транспортних засобів, оцінено ризики їхнього
недотримання. Актуальність теми підтверджується наявними науковими роботами вчених, які
працюють в цій галузі та досліджують подібні питання. Окрім наукових публікацій проведено аналіз
нормативної документації у світі та Україні. Теоретичні знання доповнено експериментальними
дослідженнями – показано технічні характеристики досліджуваного автобуса та представлено суть
експерименту. Експериментальні дослідження проводилися в салоні автобуса українського виробництва
Електрон А18501. Було виміряно за допомогою спеціальної апаратури такі параметри мікроклімату:
температура, вологість, кількість повітря по всьому пасажирському салону в холодну пору року.
Вимірювання проводились у передній, середній та задній частині салону автобуса. Всього було визначено
4 умовні зони вимірювань: зона 1 (між стінкою кабіни водія та накопичувальним майданчиком), зона 2 (в
районі накопичувального майданчика), зона 3 (між накопичувальним майданчиком та задніми дверима) та
зона 4 (в районі задніх дверей та мотовідсіку), де в конкретних точках визначалися температура та
вологість повітря. Також у певних локаціях робилися заміри кількості повітря, що надходить від
опалювального обладнання (дифузори). Аналізуючи нормативні документи, зокрема ті, що
використовуються в нашій країні, було встановлено, що температуру повітря та вологість потрібно
вимірювати на рівні ніг та голови пасажирів. На рівні поясу в пасажирському салоні вимірювання не
проводились, оскільки заміри робити немає потреби, хіба що у разі, коли автобус буде експлуатуватися
в дуже холодних або дуже спекотних умовах. Оскільки в Україні клімат є помірний, то такі додаткові заміри
проводити не потрібно. Під час вимірювань автобус здійснював рух по маршруту Рясне 1–Левандівка–
Скнилів у Львові. Цей маршрут повністю відповідає міському циклу їзди автобуса, а також за своєю
протяжністю – середньостатистичному маршруту міського автобуса. Внаслідок експерименту було
визначено, що в салоні наявні специфічні точки, де показники параметрів мікроклімату не відповідають
нормативним. Ці визначені недоліки потребують подальших досліджень задля покращення комфортності
мікрокліматичних умов у салоні автобуса. The paper analyzes the current state of research on microclimate parameters in bus cabins and identifies the main issues of
the given topic. The authors analyzed and explained the importance of ensuring a favorable microclimate in vehicle cabins and
assessed the risks of non-compliance. The relevance of the topic is confirmed by the existing scientific publications of foreign
scientists who worked in this field and investigated similar issues. In addition to scientific works, an analysis of regulatory
documentation in the world and Ukraine was conducted, existing problems and conflicts in requirements and parameters were
considered. Theoretical knowledge is supplemented by experimental studies - the technical characteristics of the investigated bus
are shown and the essence of the experiment is presented. Experimental studies were carried out in the passenger compartment
of the Ukrainian-made Electron A18501 bus. Microclimate parameters such as temperature, humidity, and the amount of air
throughout the passenger compartment in the cold season were measured using special equipment. Measurements were taken
in the front, middle and rear of the bus cabin. A total of 4 conditional measurement zones were defined: zone 1 (between the wall
of the driver's cabin and the passengers’ platform), zone 2 (in the area of the passengers’ platform), zone 3 (between the
passengers’ platform and the rear door) and zone 4 (in the area of the rear door and the engine compartment), where the
temperature and air humidity were determined at specific points. Measurements of the amount of air coming from the heating
equipment (diffusers) were also made in certain locations. Analyzing the regulatory documents, in particular those used in our
country, it was established that air temperature and humidity should be measured at the level of the feet and heads of passengers.
There is no need to take measurements at waist level in vehicle cabins, unlike the driver's cabin, unless the bus is operated in
very cold or very hot conditions. Since the climate in Ukraine is moderate, there is no need to carry out such additional
measurements. The bus traveled along the route Ryasne 1-Levandivka-Sknyliv in Lviv during the experiment. This route fully
corresponds to the city bus driving cycle, and its length is comparable to the value of the average city bus route. As a result of the
experiment, it was determined that there are specific points in the cabin where the parameters of the microclimate do not
correspond to the normative ones. These identified shortcomings require further research in order to improve the comfort of the
microclimatic conditions in the bus cabin.
URI:
https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/42718