Показати скорочену інформацію

dc.contributor.authorВойчишин, Ю. І.uk
dc.contributor.authorГоленко, К. Е.uk
dc.contributor.authorГорбай, О. З.uk
dc.contributor.authorПоляков, А. П.uk
dc.contributor.authorРудик, О. Ю.uk
dc.contributor.authorГай, Ю. В.uk
dc.contributor.authorVoichyshyn, Y.en
dc.contributor.authorHolenko, K.en
dc.contributor.authorHorbay, O.en
dc.contributor.authorPolyakov, A.en
dc.contributor.authorRudyk, O.en
dc.contributor.authorHay, Y.en
dc.date.accessioned2024-06-12T08:08:12Z
dc.date.available2024-06-12T08:08:12Z
dc.date.issued2023
dc.identifier.citationВойчишин Ю. І., Голенко К. Е., Горбай О. З., Поляков А. П., Рудик О. Ю., Гай Ю. В. Експериментальні дослідження параметрів мікроклімату в салоні автобуса в холодну пору року. Вісник машинобудування та транспорту. 2023. № 2. С. 38-45.uk
dc.identifier.issn2415-3486
dc.identifier.issn2413-4503
dc.identifier.urihttps://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/42718
dc.description.abstractУ роботі проведено аналіз сучасного стану досліджень параметрів мікроклімату в салонах автобусів та визначено основні напрями проблематики наведеної теми. Проаналізовано та роз’яснено важливість забезпечення сприятливого мікроклімату в салонах транспортних засобів, оцінено ризики їхнього недотримання. Актуальність теми підтверджується наявними науковими роботами вчених, які працюють в цій галузі та досліджують подібні питання. Окрім наукових публікацій проведено аналіз нормативної документації у світі та Україні. Теоретичні знання доповнено експериментальними дослідженнями – показано технічні характеристики досліджуваного автобуса та представлено суть експерименту. Експериментальні дослідження проводилися в салоні автобуса українського виробництва Електрон А18501. Було виміряно за допомогою спеціальної апаратури такі параметри мікроклімату: температура, вологість, кількість повітря по всьому пасажирському салону в холодну пору року. Вимірювання проводились у передній, середній та задній частині салону автобуса. Всього було визначено 4 умовні зони вимірювань: зона 1 (між стінкою кабіни водія та накопичувальним майданчиком), зона 2 (в районі накопичувального майданчика), зона 3 (між накопичувальним майданчиком та задніми дверима) та зона 4 (в районі задніх дверей та мотовідсіку), де в конкретних точках визначалися температура та вологість повітря. Також у певних локаціях робилися заміри кількості повітря, що надходить від опалювального обладнання (дифузори). Аналізуючи нормативні документи, зокрема ті, що використовуються в нашій країні, було встановлено, що температуру повітря та вологість потрібно вимірювати на рівні ніг та голови пасажирів. На рівні поясу в пасажирському салоні вимірювання не проводились, оскільки заміри робити немає потреби, хіба що у разі, коли автобус буде експлуатуватися в дуже холодних або дуже спекотних умовах. Оскільки в Україні клімат є помірний, то такі додаткові заміри проводити не потрібно. Під час вимірювань автобус здійснював рух по маршруту Рясне 1–Левандівка– Скнилів у Львові. Цей маршрут повністю відповідає міському циклу їзди автобуса, а також за своєю протяжністю – середньостатистичному маршруту міського автобуса. Внаслідок експерименту було визначено, що в салоні наявні специфічні точки, де показники параметрів мікроклімату не відповідають нормативним. Ці визначені недоліки потребують подальших досліджень задля покращення комфортності мікрокліматичних умов у салоні автобуса.uk
dc.description.abstractThe paper analyzes the current state of research on microclimate parameters in bus cabins and identifies the main issues of the given topic. The authors analyzed and explained the importance of ensuring a favorable microclimate in vehicle cabins and assessed the risks of non-compliance. The relevance of the topic is confirmed by the existing scientific publications of foreign scientists who worked in this field and investigated similar issues. In addition to scientific works, an analysis of regulatory documentation in the world and Ukraine was conducted, existing problems and conflicts in requirements and parameters were considered. Theoretical knowledge is supplemented by experimental studies - the technical characteristics of the investigated bus are shown and the essence of the experiment is presented. Experimental studies were carried out in the passenger compartment of the Ukrainian-made Electron A18501 bus. Microclimate parameters such as temperature, humidity, and the amount of air throughout the passenger compartment in the cold season were measured using special equipment. Measurements were taken in the front, middle and rear of the bus cabin. A total of 4 conditional measurement zones were defined: zone 1 (between the wall of the driver's cabin and the passengers’ platform), zone 2 (in the area of the passengers’ platform), zone 3 (between the passengers’ platform and the rear door) and zone 4 (in the area of the rear door and the engine compartment), where the temperature and air humidity were determined at specific points. Measurements of the amount of air coming from the heating equipment (diffusers) were also made in certain locations. Analyzing the regulatory documents, in particular those used in our country, it was established that air temperature and humidity should be measured at the level of the feet and heads of passengers. There is no need to take measurements at waist level in vehicle cabins, unlike the driver's cabin, unless the bus is operated in very cold or very hot conditions. Since the climate in Ukraine is moderate, there is no need to carry out such additional measurements. The bus traveled along the route Ryasne 1-Levandivka-Sknyliv in Lviv during the experiment. This route fully corresponds to the city bus driving cycle, and its length is comparable to the value of the average city bus route. As a result of the experiment, it was determined that there are specific points in the cabin where the parameters of the microclimate do not correspond to the normative ones. These identified shortcomings require further research in order to improve the comfort of the microclimatic conditions in the bus cabin.en
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.publisherВНТУuk
dc.relation.ispartofВісник машинобудування та транспорту. № 2 : 38-45.uk
dc.relation.urihttps://vmt.vntu.edu.ua/index.php/vmt/article/view/346
dc.subjectмікрокліматuk
dc.subjectсистема опаленняuk
dc.subjectтемпература повітряuk
dc.subjectвологість повітряuk
dc.subjectкількість повітряuk
dc.subjectопалювачuk
dc.subjectконвекторuk
dc.subjectнакопичувальний майданчикuk
dc.subjectмотовідсікuk
dc.subjectmicroclimateen
dc.subjectheating systemen
dc.subjectair temperatureen
dc.subjectair humidityen
dc.subjectheatingen
dc.subjectconvectoren
dc.subjectengine compartmenmten
dc.titleЕкспериментальні дослідження параметрів мікроклімату в салоні автобуса в холодну пору рокуuk
dc.title.alternativeExperimental studies of microclimate parameters in the bus passenger compartment in the cold seasonen
dc.typeArticle
dc.identifier.udc629.113
dc.relation.references] Ünal Ş. An Experimental Study on a Bus Air Conditioner to Determine its Conformity to Design and Comfort Conditions. Yildiz Technical University Press, 2017. Р. 1089–1101.en
dc.relation.referencesShen X., Feng S., Li Z., Hu B. Analysis of bus passenger comfort perception based on passenger load factor and in vehicle time. Shen et al. SpringerPlus. 2016. Vol. 62, № 5. 10 p.en
dc.relation.referencesDell’Olio L., Angel I., Patricia C. The quality of service desired by public transport users. Transp Policy. 2011. № 18. Р. 217– 227.en
dc.relation.referencesEboli L., Mazzula G. A methodology for evaluating transit service quality based on subjective and objective measures from the passenger’s point of view. Transp Policy. 2011. № 18. Р. 172–181.en
dc.relation.referencesZhang K., Zhou K., Zhang F. Evaluating bus transit performance of Chinese cities: developing an overall bus comfort model. Transp. Res Part A. 2014. № 69. Р. 105–112.en
dc.relation.referencesLai W., Chen C. Behavioral intentions of public transit passenger – the roles of service quality, perceived value, satisfaction and involvement. Transp. Policy. 2011. № 18. Р. 318–325.en
dc.relation.referencesEboli L., Mazzulla G. Service quality attributes affecting customer satisfaction for bus transit. J Public Transp. 2007. Vol. 3, № 10. Р. 21–136.en
dc.relation.referencesEboli L., Mazzulla G. A new customer satisfaction index for evaluating transit service quality. J Public Transp. 2009. Vol. 3, № 12. Р. 21–37.en
dc.relation.referencesAnalysis of vibration effects on the comfort of intercity bus users by oscillatory model with ten degrees of freedom / Sekulic D. еt al. Appl Math Model. 2013. № 37. Р. 8629–8644.en
dc.relation.referencesCastellanos J. C., Fruett F. Embedded system to at evaluate the passenger comfort in public transportation based on dynamical vehicle behavior with user’s feedback. Measurement. 2014. № 47. Р. 442–451.en
dc.relation.referencesStatistical analysis of transit user preferences including in-vehicle crowding and service reliability / P. Vovsha et al. TRB 2014 annual meeting. 2014. Р. 78–97.en
dc.relation.referencesKumar C., Basu D., Maitra B. Modeling generalized cost of travel for rural bus users: a case study. J Public Transp. 2004. № 7. P. 59–72.en
dc.relation.referencesLi Z., Hensher D. A. Crowding and public transport: a review of willingness to pay evidence and its relevance in project appraisal. Transp. Policy. 2011. № 18. Р. 880–887.en
dc.relation.referencesTirachini A., Hensher D. A., Rose J. M. Crowding in public transport systems: effects on users, operation and implications for the estimation of demand. Transp Res Part A. 2013. № 53. Р. 36–52.en
dc.relation.referencesEboli L., Mazzulla G. How to capture the passengers’ point of view on a transit service through rating and choice options. Transp Rev. 2010. Vol. 4, № 30. Р. 435–450.en
dc.relation.referencesLitman T. Valuing transit service quality improvements. J Public Transp. 2008. № 11. Р. 43–63.en
dc.relation.referencesShek K., Chan W. T. Combined comfort model of thermal comfort and air quality on buses in Hong Kong. Sci Total Environ. 2008. № 389. Р. 277–282.en
dc.relation.referencesLi Z., Hensher D. A. Crowding in public transport: a review of objective and subjective measures. J Public Transp. 2013. № 16. Р. 107–134.en
dc.relation.referencesДСТУ Б EN ISO 7730:2011 (EN ISO 7730:2005, IDT). Ергономіка теплового середовища. Аналітичне визначення та інтерпретація теплового комфорту на основі розрахунків показників PMV і PPD і критеріїв локального теплового комфорту. Київ: Мінрегіон України, 2011. 74 с.uk
dc.relation.referencesГОСТ Р 50993-96. Автотранспортные средства. Системы отопления, вентиляции и кондиционирования. Требования к эффективности и безопасности. Москва: ИПК издательство стандартов, 1997. 11 с.ru
dc.relation.referencesВойчишин Ю., Голенко К., Бур’ян М., Горбай О. Дослідження температурного впливу на стінки кузова під час роботи двигуна міського автобуса із задньомоторною компоновкою» Покращення конструктивних та експлуатаційних показників автомобілів і машин: Міжнародна конференція. Київ, 2022. С. 126–128.uk
dc.relation.referencesVoichyshyn Y., Holenko K., Roman D., Horbai O. Study of microclimate parameters in the bus driver's cabin in the warm season. IOP Conf. Series: Materials Science and Engineering. Львів, 2023. 11 p.en
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.31649/2413-4503-2023-18-2-38-45


Файли в цьому документі

Thumbnail

Даний документ включений в наступну(і) колекцію(ї)

Показати скорочену інформацію