dc.contributor.author | Клеме, Г. | uk |
dc.contributor.author | Klemme, H. | en |
dc.date.accessioned | 2024-06-18T09:24:14Z | |
dc.date.available | 2024-06-18T09:24:14Z | |
dc.date.issued | 2024 | |
dc.identifier.citation | Клеме Г. Гуманність і самозбереження. Кант чи Гайдеґер?. Sententiae. 2024. № 1. С. 18-28. | uk |
dc.identifier.issn | 2075-6461 | |
dc.identifier.issn | 2308-8915 | |
dc.identifier.uri | https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/42820 | |
dc.description.abstract | Практична філософія Канта обертається довкола понять чистого розуму, автономії, закону й обов’язковості. Але велике значення для неї мають також такі поняття, як гуманність і самопанування. Ці поняття, за Кантом, конкретизують підставу й ціль нашого етичного та політико-правового чинення. У першому кроці висвітлюється значення цих понять, виходячи із чотирьох кантівських питань (Що я можу знати? Що я повинен робити? На що я смію сподіватися? Що таке людина?). У другому кроці презентується критика Мартином Гайдеґером гуманізму (і тим самим Канта), а в третьому кроці дискутуються ті наслідки, які має його розуміння мислення для права і політики: мислення Гайдеґера з його запереченням філософії, етики і науки стоїть на службі політики неповноліття. | uk |
dc.description.abstract | Kant’s practical philosophy revolves around the concepts of pure reason, autonomy, law and obligation. But for them, terms such as humanity and self-mastery (Selbstherrschaft) are also of great importance. According to Kant, these terms concretize the reason and goal of our ethical and legal-political actions. In a first step, the meaning of these terms at the end of the four Kantian questions (What can I know? What should I do? What can I hope? What is man?) is explained. In a second step, Martin Heidegger’s criticism of humanism (and thus also of Kant) is presented and in a third step the consequences that his view of thinking has for law and politics are discussed: Heidegger’s thinking stands with his negation of philosophy, ethics and science in the service of a politics of immaturity. | en |
dc.language.iso | uk_UA | uk_UA |
dc.publisher | ВНТУ | uk |
dc.relation.ispartof | Sententiae. № 1 : 18-28. | en |
dc.relation.uri | https://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/1020 | |
dc.subject | практична філософія | uk |
dc.subject | самозбереження розуму | uk |
dc.subject | повноліття | uk |
dc.subject | просвітництво | uk |
dc.subject | буття | uk |
dc.subject | practical philosophy | en |
dc.subject | self-preservation of the reason | en |
dc.subject | maturity | en |
dc.subject | enlightenment | en |
dc.subject | being | en |
dc.title | Гуманність і самозбереження. Кант чи Гайдеґер? | uk |
dc.title.alternative | Humanity and Self-preservation. Kant or Heidegger? | en |
dc.type | Article | |
dc.relation.references | Aristoteles. (2018). Rhetorik. (G. Krapinger, Hrsg.). Stuttgart: Reclam. | de |
dc.relation.references | Foucault, M. (1992). Was ist Kritik? Berlin: Merve. | de |
dc.relation.references | Heidegger, M. (2015). Anmerkungen I–V. In M. Heidegger, Gesamtausgabe (Bd. 97). (P. Trawny, Hrsg.). Frankfurt am Main: Klostermann. | de |
dc.relation.references | Heidegger, M. (1966). Nietzsche I. In M. Heidegger, Gesamtausgabe (Bd. 6.1). (B. Schillbach, Hrsg.). Frankfurt am Main: Klostermann. | de |
dc.relation.references | Heidegger, M. (2010). Wegmarken. In M. Heidegger, Gesamtausgabe (Bd. 9). (F-W. von Herrmann, Hrsg.). Frankfurt am Main: Klostermann. | de |
dc.relation.references | Hoffmann, Th. S. (2015). Humanität. In. M. Willaschek, J. Stolzenberg, G. Mohr, S. Bacin (Hrsg.), Kant-Lexikon (Bd. 2, S. 1049-1051). Berlin & Boston: de Gruyter. | de |
dc.relation.references | Kant, I. (1900-). Gesammelte Schriften. (Bd. 1-29). (Preußische Akademie der Wissenschaften, Deutsche Akademie der Wissenschaften zu Berlin, Akademie der Wissenschaften zu Göttingen, Hrsg.). Berlin: Reimer, & de Gruyter. | de |
dc.relation.references | Klemme, H. F. (1996). Kants Philosophie des Subjekts. Systematische und entwicklungsgeschichtliche Untersuchungen zum Verhältnis von Selbstbewußtsein und Selbsterkenntnis. Hamburg: Meiner. | de |
dc.relation.references | Klemme, H. F. (2016). Unmündigkeit als Programm. Ein Versuch über Heidegger und seine Kritik der Moderne. Merkur. Zeitschrift für europäisches Denken, 70(800), 5-23. | de |
dc.relation.references | Klemme, H. F. (2017). ,,Eigentliches Selbst‘ (I. Kant) oder ‚ursprüngliches Selbstsein‘ (D. Henrich)? Über einige Merkmale von Kants Begriff des Selbstbewusstseins. In G. Motta & U. Thiel (Hrsg.), Kant und die Einheit des Bewusstseins (S. 258-276). Berlin & Boston: de Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110560794-016 | de |
dc.relation.references | Klemme, H. F. (2018). Radikal human. Kants erweiterter Pflichtbegriff von 1797. In G. Rivero (Hrsg.), Pflicht und Verbindlichkeit bei Kant. Quellengeschichtliche, systematische und wirkungsgeschichtliche Beiträge (S. 119-139). Hamburg: Meiner. | de |
dc.relation.references | Klemme, H. F. (2020). Kant über Medizin und die Gesundheit des Menschen. Zum Zusammenhang von Philosophie, Selbsterhaltung und Humanität (chinesisch-deutsche Parallelausgabe). In A. Deng (Hrsg.), Academia Ethica (Vol. 8, pp. 10-44). Shanghai: Shanghai Educational Publishing House. | de |
dc.relation.references | Klemme, H. F. (2023). Die Selbsterhaltung der Vernunft. Kant und die Modernität seines Denkens. Frankfurt a.M.: Klostermann. https://doi.org/10.5771/9783465146193 | de |
dc.relation.references | Lukács, G. (1988). Die Zerstörung der Vernunft. Der Weg des Irrationalismus von Schelling zu Hitler. Berlin, Weimar: Luchterhand. | de |
dc.identifier.doi | https://doi.org/10.31649/sent43.01.018 | |