The results of morphological studies in women of reproductive age with hyperproliferative diseases of the endometrium
Author
Abdullaiev, V. E.
Абдуллаєв, В. Е.
Date
2022Metadata
Show full item recordCollections
- JetIQ [135]
Abstract
Гіперпроліферативні процеси ендометрія, залишаючись однією з найбільш розповсюджених гінекологічних патологій, усе
ще мають недосконалості на етапах діагностики як інвазивної, так і неінвазивної. Досі існують суперечності у необхідності
диференціації між гіперплазією та поліпами ендометрія. Удосконалення методики патоморфологічного дослідження та
винайдення імуногістохімічних маркерів для ендометрія відкрило нові можливості для більш досконалої діагностики його
гіперпроліферативних процесів. Важливою складовою діагностики патології ендометрія є гістероскопія, котра дозволила
усунути більшість недоліків, пов'язаних із класичним вишкрібанням порожнини матки. Визначення маркерів хронічного
ендометриту відкрило нові запитання про походження хронічного запального процесу в порожнині матки, його перебіг та
взаємозв'язок з біоценозом нижчих відділів статевого тракту. Метою даного дослідження стало порівняння результатів
патоморфологічного та імуногістохімічного дослідження ендометрія з методами діагностики біоценозу нижніх відділів
жіночого статевого тракту. З метою виконання встановленої мети нами було проведено аналіз результатів лабораторних
досліджень у 161 жінки, з яких 58 жінок мали верифіковані діагнози гіперпроліферативних процесів ендометрія, 71 жінці було
встановлено морфологічно верифіковані діагнози гіперпроліферативних процесів у поєднанні з хронічним ендометритом.
Контрольну групу становили 32 жінки без ознак гіперпроліферативних процесів ендометрія та хронічого ендометриту. Вік
жінок становив від 18 до 53 років. Усім жінкам було проведено цитологічне дослідження шийки матки та мікроскопія
вагінальних мазків. За отриманими даними відсоткове співвідношення між кількістю діагностованих поліпів ендометрія
та гіперплазії ендометрія виявилось однаковим із незначною перевагою кількості поліпів. Інші гінекологічні захворювання
(міома матки, зовнішній ендометріоз та поліпи шийки матки) становили від 0,8 до 3,9 %. Цитологічне дослідження шийки
матки вказало на перевагу 2 типу цитології у групі жінок з хронічним ендометритом. Аналіз даних мікроскопії вагінальних
виділень вказує на підвищений рівень запальних показників у групі жінок з поєднанням гіперпластичних процесів ендометрію
та хронічного ендометриту. Таким чином, можливо стверджувати про незначно вищий рівень хронічного ендометриту у
групі жінок з поліпами ендометрія порівняно з гіперплазією ендометрія. Встановлено прямий взаємозв'язок між діагностикою
хронічного ендометриту та запальними змінами у цитологічному дослідженні шийки матки з мікроскопією вагінальних
виділень. Порівняння результатів вище перелічених діагностичних методів дозволяє покращити діагностику
гіперпроліферативних процесів ендометрія та хронічного ендометриту Hyperproliferative processes of the endometrium, remaining one of the most common
gynecological pathologies, still have imperfections in the diagnostic stages, both invasive
and non-invasive. There is still controversy about the need to differentiate between
hyperplasia and endometrial polyps. And the improvement of the method of
pathomorphological research and the invention of immunohistochemical markers for the
endometrium, opened new opportunities for better diagnosis of hyperproliferative
processes of the endometrium. Also, an important component of the diagnosis of
endometrial pathology are invasive methods, namely hysteroscopy, which has eliminated
most of the shortcomings associated with the classic scraping of the uterine cavity. The
definition of markers of chronic endometritis has opened new questions about the origin
of chronic inflammation in the uterine cavity, its course and the relationship with the
biocenosis of the lower genital tract. The aim of this study was to determine the role of
pathomorphological immunohistochemical cytological methods of examination and
microscopy in patients of reproductive age with hyperproliferative processes of the
endometrium. In order to achieve this goal, we analyzed 161 women, of whom 58 women
had verified diagnoses of endometrial hyperproliferative processes, 71 women were
morphologically verified diagnoses of hyperproliferative processes in combination with
chronic endometritis. The control group consisted of 32 women without evidence of
hyperproliferative processes of the endometrium and chronic endometritis. The age of
women ranged from 18 to 53 years. Also, all women underwent cytological examination of
the cervix and microscopy of vaginal swabs. According to the data obtained, the percentage
ratio between the number of diagnosed endometrial polyps and endometrial hyperplasia
was equal, with a slight advantage towards endometrial polyps. Other gynecological
diseases such as uterine fibroids, external endometriosis and cervical polyps accounted
for a total of 0.8 to 3.9 %. Cytological examination of the cervix indicated the predominance
of type 2 cytology in the group of women with chronic endometritis. Analysis of microscopic
data of vaginal secretions indicates an increased level of inflammation in the group of
women with a combination of hyperplastic processes of the endometrium and chronic
endometritis. In conclusion, it is possible to claim a slightly higher level of chronic
endometritis in the group of women with endometrial polyps, compared with endometrial
hyperplasia. There is also a clear link between the diagnosis of chronic endometritis and
inflammatory changes in cytological examination of the cervix and microscopy of vaginal
discharge. Comparison of the results of the above diagnostic methods can improve the
diagnosis of hyperproliferative processes of the endometrium and chronic endometritis,
with the further development of effective treatment methods
URI:
https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/43553