Роль інтегрованих моделей у прогнозуванні поширення дезінформації

Abstract

Стаття присвячена аналізу ролі інтегрованих моделей у прогнозуванні поширення дезінформації. Розглянуто різні підходи до моделювання, зокрема епідеміологічні, когнітивні, агент-орієнтовані та моделі на основі машинного навчання. Обговорюються їх переваги, обмеження та сфери застосування. Окремо наголошується на важливості гібридних підходів, що інтегрують мережевий аналіз, психологічні фактори та аналіз змісту повідомлень. Автор висвітлює виклики впровадження таких моделей, включаючи доступ до даних, міжплатформну інтеграцію, етичні аспекти та необхідність постійної адаптації. У статті наведені приклади прикладних кейсів від соціальних платформ та державних ініціатив, що підтверджують ефективність інтегрованих моделей у боротьбі з дезінформацією.

The article examines the role of integrated models in predicting the spread of misinformation. Various modeling approaches, including epidemiological, cognitive, agent-based, and machine learning models, are reviewed. The study discusses the strengths, limitations, and application contexts of these models, highlighting the significance of hybrid approaches that integrate network analysis, psychological factors, and content analysis. Special attention is given to implementation challenges, such as data accessibility, cross-platform integration, ethical concerns, and the necessity of constant model adaptation. Practical cases from social media platforms and governmental initiatives demonstrate the effectiveness of integrated models in combating misinformation.