Експлуатаційні показники нерухомих з’єднань підшипників під час їх роботи

Abstract

В роботі описано основні види зношування нерухомих з’єднань підшипників. Проаналізовано механізми виникнення кожного з цих процесів, а також їхній вплив на довговічність та працездатність вузлів. Розглянуто основні параметри, що визначають якість поверхневого шару, такі як шорсткість, залишкові напруження та мікроструктурні особливості матеріалу. Важливим аспектом дослідження є аналіз технологічних методів обробки поверхонь підшипникових з’єднань, що впливають на їхні експлуатаційні властивості. Досліджено вплив тертя та мастильного режиму на експлуатаційні показники нерухомих з’єднань підшипників, встановлено їхню залежність від навантажень, швидкості ковзання та застосованих мастильних матеріалів. Встановлено, що зміни умов експлуатації можуть суттєво впливати на зносостійкість підшипникових вузлів, спричиняючи деградацію механічних властивостей матеріалів і розвиток корозійно-механічного пошкодження. Аналіз сучасних методів оцінки стану контактних поверхонь підшипників включає стандартизацію параметрів шорсткості, хвилястості, структурних змін, а також використання методів неруйнівного контролю. У процесі дослідження застосовано системний підхід, що поєднує аналітичні, експериментальні та математичні методи оцінки експлуатаційних характеристик нерухомих з’єднань підшипників. Використано дані випробувань щодо довговічності підшипникових вузлів, з урахуванням різних технологій обробки, умов експлуатації та конструктивних особливостей. Проведене дослідження спрямоване на покращення експлуатаційної надійності нерухомих з’єднань підшипників шляхом удосконалення технологічних методів їхньої обробки, покращення мастильних режимів та контролю зовнішніх впливів. Отримані результати можуть бути використані у сфері машинобудування для розробки ефективних рішень щодо підвищення довговічності та зниження витрат на обслуговування підшипникових вузлів.