Педагогічне спілкування в системі комунікативних компетентностей викладача ЗВО

Abstract

The article reveals one of the most important aspects of higher education pedagogy - pedagogical communication, which enables the teacher to combine and present scientific information as a whole system, highlight the main points in it, reveal his position in the proof, and helps students to critically consider the presented material, realize and appreciate it. That is why pedagogical communication is a multifunctional phenomenon that provides information exchange, empathy, personal knowledge, self-affirmation, and productive interaction. Despite the fact that the requirements for the effectiveness of professional-pedagogical communication have increased, real practice often shows that the level of psychological-pedagogical training of higher school teachers does not correspond to the requirements placed on them nowadays. It is emphasized that for the proper organization of the process of productive professional pedagogical communication, it is important for the teacher to clearly understand its structure. The article is focused on the following components of pedagogical communication: the purpose and content of the act of pedagogical interaction; communication tools used in this act of interaction; functions performed by the current act of interaction; styles of pedagogical activity and communication; technologies used during communication. As a result of the analysis of scientific sources, a system of pedagogical communication styles and its features which depend on the circumstances and participants’ individual characteristics were presented. It was emphasized that the work style chosen by the teacher depended not only on what kind of relationships were formed with students, but also on the attitude of students to knowledge and the educational process. It was concluded that the success of pedagogical activity largely depends on the level of communicative culture and competency of the teacher, who must possess many communicative and perceptive skills and abilities, linguistic competency, and takes into account the individual psychological and cognitive characteristics of students.

У статті розкрито один із найважливіших аспектів педагогіки вищої школи – педагогічне спілкування, яке дає можливість викладачеві об’єднати й подати наукову інформацію як цілісну систему, виділити в ній основне, розкрити свою позицію в доведенні, а студентам допомагає критично осмислити й засвоїти навчальний матеріал, що подається, усвідомити й оцінити його, відкинувши другорядне. Педагогічне спілкування забезпечує обмін інформацією, співпереживання, пізнання особистості, самоутвердження, продуктивну взаємодію, тому воно є поліфункціональним. Незважаючи на те що вимоги до ефективності професійно-педагогічного спілкування зросли, реальна практика часто свідчить про невідповідність рівня психолого-педагогічної підготовки викладачів вищої школи вимогам, що висуваються до них у наш час. Наголошено, що для правильної організації процесу продуктивного професійного педагогічного спілкування викладачеві важливо чітко розуміти його структуру. Увагу зосереджено на таких компонентах педагогічного спілкування: мета та зміст акту педагогічної взаємодії; комунікативні засоби, що застосовуються в цьому акті взаємодії; функції, що виконуються поточним актом взаємодії; стилі педагогічної діяльності та спілкування; застосовувані під час спілкування педагогічні технології. В результаті аналізу наукових джерел схарактеризовано систему стилів педагогічного спілкування, особливості яких залежать від обставин та індивідуальних характеристик його учасників. Підкреслено, що від обраного викладачем стилю роботи залежить не тільки те, які взаємини сформуються зі студентами, а й ставлення студентів до знань і безпосередньо до самого освітнього процесу. Зроблено висновок про те, що успішність педагогічної діяльності багато в чому залежить і від рівня комунікативної культури та компетентності педагога, який повинен володіти багатьма комунікативними й перцептивними навичками і уміннями, вміти грамотно подавати матеріал і володіти мовними та комунікативними компетентностями, враховувати індивідуально-психологічні та когнітивні особливості студентів.