Стабілізація психоемоційного стану студентів засобами фізичного виховання у не профільних ЗВО

Abstract

The article analyzes the impact of physical activity on the psycho-emotional state of students in wartime in higher education institutions. Thanks to the research methods we used, such as: the meta-analysis method, methods for determining the psycho-emotional state, questionnaires, methods of mathematical statistics. 60 male students aged 17-18 years of the first year of full-time study took part in the research. The formative experiment we conducted allowed us to determine the impact of physical activity on the psychoemotional state of students in the control and experimental groups. At the beginning of the experiment, students did not have statistically significant differences in all indicators that were tested. For 4 weeks, the control group was engaged in physical education according to the generally accepted program 1 time per week, and the experimental group 2 times per week. At the end of the experiment, no changes were found in the psycho-emotional state and physical training in the control group. Unlike students in the experimental group, who had changes in all indicators. Judging by the data we obtained during the formative experiment, we can conclude that the students in the experimental group improved their physical fitness and psycho-emotional state by increasing the number of hours of physical education classes per week, which indicates a direct dependence of these indicators on each other.

У статті проаналізовано вплив фізичних навантажень на психоемоційний стан студентів у воєнний час у не профільних ЗВО. Нами був проведений формуючий експеримент який дозволив визначити вплив фізичних навантажень на психоемоційний стан студентів контрольної та експериментальної груп. На початку експерименту студенти не мали статистично достовірних відмінностей по всім показникам які перевірялись. Протягом 4 тижнів контрольна група займалась фізичним вихованням по загальноприйнятій програмі 1 раз на тиждень, а експериментальна 2 рази на тиждень. В кінці експерименту у контрольній групі не було виявлено змін у психоемоційному стані та фізичній підготовці. На відміну від студентів експериментальної групи, які мали зміни по всім показникам. Судячи з отриманих нами даних під час формуючого експерименту можна зробити висновки, що у студентів експериментальної групи за рахунок збільшення годин занять з фізичного виховання на тиждень покращились показники фізичної підготовки та психоемоційного стану, що вказує на пряму залежність цих показників один від одного.