Естетика Германа Когена й естетика Михайла Бахтіна: Переосмислення поняттєвих запозичень

Abstract

У статті проводиться порівняльний аналіз філософських та естетичних позицій Г. Когена та раннього М. М. Бахтіна. Детально розглядається місце конфігурації понять завершення й естетичної любові (запозиченої Бахтіним з естетики Когена) в естетиці кожного з мислителів. Показано радикальне переосмислення значення й змісту цих понять та переакцентування їх місця в естетиці Бахтіним, зокрема, у зв’язку з питанням про стосунки між релігією та мистецтвом, в якиму мислителі займали протилежні позиції, а також у зв’язку із загальними філософськими положеннями Бахтіна, розумінням буття як взаємодії між двома свідомостями. Показано, що це переосмислення зумовлене подоланням Бахтіним трансцендентального підходу у філософії, відповідно, з переходом від філософії свідомості до філософії буття, а в естетиці – від естетики свідомості до естетики події.

The article deals with the comparative analysis of philosophic and aesthetic positions of H. Cohen and early M. M. Bakhtin. It considers in detail the place of configuration of concepts of completion and aesthetic love (borrowed by Bakhtin from Gohen’s aesthetics) in the aesthetics of each thinker. It shows the radical rethinking of the meaning and contents of these notions and reaccentuating their place in Bakhtin’s aesthetics particularly on connection with the question of relation between art and religion where thinkers take opposed positions, and also in connection with general Bakhtin’s philosophic provisions, treating being as interaction between two consciousnesses. It is concluded that this rethinking conditioned by Bakhtin’s surmounting of transcendental approach in philosophy and going over from philosophy of consciousness to philosophy of being, and in aesthetics – from aesthetics of consciousnesses to aesthetics of event.

В статье проводится сравнительный анализ философских и эстетических по-зиций Г. Когена и раннего М. М. Бахтина. Подробно рассматривается место конфигурации понятий завершения и эстетической любви (заимствованной Бах-тиным из эстетики Когена) в эстетике каждого из мыслителей. Показано ради-кальное переосмысление содержания этих понятий и их места в эстетике Бах-тиным, в частности, в связи с вопросом об отношении между религией и искус-ством, в котором мыслители занимали противоположные позиции, а также в связи с общими философскими положениями Бахтина, пониманием бытия как взаимодействия между двумя сознаниями. Показано, что это переосмысление обусловлено преодолением Бахтиным трансцендентального подхода в философии и, соответственно, с переходом от философии сознания к философии бытия, а в эстетике – от эстетики сознания к эстетике события.