Impact of retardants on sugar beet seed productivity

Abstract

The study aimed to determine the aftereffects of dextrel and paclobutrazol on the seed productivity of sugar beet plants in the year following the treatment and the treatment of flowering shoots. Methods. Field research, analytical and statistical processing of research results. Results. The use of drugs of the inhibitory type of dextrel (0.3%) and paclobutrazol (0.05%) in the first year of the culture growing in the phase of formation of 28 and 38-40 leaves led to an increase in root mass, which provided intensive plant growth in the second year of vegetation. Our research results indicate an increase in seed productivity of beet plants in the second year of the growing season with the use of retardants. The use of dextrel by this technology led to an increase in germination energy and germination of all seed fractions. Treatment of sugar beet plants with retardants in the budding phase led to a visible growth-inhibiting effect and slowing down plants' axial organs' growth. The most significant inhibition was observed in first-order flowering shoots, which contributed to forming a more compact bush. The drugs stimulated the growth of side shoots, which lagged in growth due to correlations while forming a more productive type of bush with more side shoots. The use of retardants on sugar beet in the budding phase led to an increase in plants' seed productivity in the planting method of cultivation. Under the influence of growth regulators, there was an increase in the mass of fruit of fractions of 4.5-5.5 mm and 3.5-4.5 mm. The applying of 0.05% paclobutrazol by this technology leads to improved germination energy and germination of all fractions' seeds.

Метою дослідження було визначення післядії декстрелу та паклобутразолу на насіннєву продуктивність рослин цукрових буряків у наступний рік після обробки та обробку квітконосних сходів. методи. Польові дослідження, аналітична та статистична обробка результатів досліджень. Результати. Застосування препаратів інгібіторного типу декстрелу (0,3%) та паклобутразолу (0,05%) у перший рік вирощування культури у фазі формування 28 та 38-40 листків призвело до збільшення маси коренів, що забезпечило інтенсивний ріст рослин на другому році вегетації. Результати наших досліджень свідчать про підвищення насіннєвої продуктивності рослин буряків на другому році вегетації при застосуванні ретардантів. Застосування декстрелу за цією технологією призвело до збільшення енергії проростання та схожості всіх фракцій насіння. Обробка рослин цукрових буряків ретардантами у фазі бутонізації призвела до помітного пригнічення росту та уповільнення росту осьових органів рослин. Найбільш значне пригнічення спостерігалося на пагонах першого порядку цвітіння, що сприяло формуванню більш компактного куща. Препарати стимулювали ріст бічних пагонів, які за рахунок кореляцій відставали в рості при формуванні більш продуктивного типу куща з більшою кількістю бічних пагонів. Застосування ретардантів на цукрових буряках у фазі бутонізації призвело до підвищення насіннєвої продуктивності рослин за посівного способу вирощування. Під впливом регуляторів росту відбулося збільшення маси плодів фракцій 4,5-5,5 мм та 3,5-4,5 мм. Внесення 0,05% паклобутразолу за цією технологією сприяє підвищенню енергії проростання та схожості всіх фракцій.