Features of leaf mesostructure rearrangement and redistribution of assimilates of sweet pepper plants under the action of gibberellic acid in connection with crop productivity

Abstract

We have studied the gibberellic acid (GA3) effect on the formation and functioning of the donor-acceptor system of sweet pepper plants (Capsicum annuum L.) sv. Antey in connection with crop production. The donor-acceptor system of plants was rearranged under the treatment of 0.005 % aqueous growth regulator gibberellic acid solution during the budding period. As a result, the amount of leaf dry and fresh weight and leaf surface area increased, a more powerful donor sphere of the plant was formed. The internal structure of leaves changed under the influence of growth regulator. The leaf thickness of treated plants and the thickness of the upper and lower epidermis, the primary photosynthetic tissues - chlorenchyma, columnar and spongy assimilative size parenchyma cells increased — an important coenotic indicator of plants  leaf index was increased. At the same time, the growth regulator did not affect the chlorophyll content of leaves. Mesostructure rearrangement enhanced the indicator of specific leaf area density and net photosynthetic productivity characterized by the photosynthetic productivity of the unit leaf surface. More photoassimilates (free sugars and starch) accumulated in the leaves of treated plants compared to the control that ensured the growth and formation of fruits. The enhancement of total leaf area intensified gross photosynthetic productivity and phytocenosis, increasing the yield of sweet pepper plants.

Досліджено вплив гіберелінової кислоти (GA3) на формування та функціонування донорно-акцепторної системи рослин перцю солодкого ( Capsicum annuumЛ.) св. Антей у зв'язку з рослинництвом. Донорно-акцепторну систему рослин перебудовували за обробки 0,005 % водним розчином регулятора росту гіберелінової кислоти в період бутонізації. У результаті збільшувалася маса сухого та свіжого листя, площа листкової поверхні, утворювалася потужніша донорна сфера рослини. Під впливом регулятора росту змінюється внутрішня будова листків. Збільшилась товщина листя оброблених рослин та товщина верхнього та нижнього епідермісу, первинних фотосинтезуючих тканин – хлоренхіми, стовпчастих та губчастих асиміляційних розмірів клітин паренхіми — важливий ценотичний показник рослин  листковий індекс. Водночас регулятор росту не впливав на вміст хлорофілу в листі. Перебудова мезоструктури підвищила показник питомої щільності листкової площі та чисту фотосинтетичну продуктивність, що характеризується фотосинтетичною продуктивністю одиниці листкової поверхні. У листі оброблених рослин накопичувалося більше фотоасимілятів (вільних цукрів і крохмалю) порівняно з контролем, що забезпечувало ріст і формування плодів. Збільшення загальної листкової площі інтенсифікувало валову фотосинтетичну продуктивність і фітоценоз, підвищуючи врожайність рослин перцю солодкого.