| dc.contributor.author | Джеджула, В. В. | uk |
| dc.contributor.author | Тимковський, О. В. | uk |
| dc.date.accessioned | 2026-09-03T10:23:15Z | |
| dc.date.available | 2026-09-03T10:23:15Z | |
| dc.date.issued | 2026 | |
| dc.identifier.citation | Джеджула В. В., Тимковський О. В. Оцінювання надійності та живучості інженерних мереж цивільних будівель у кризових умовах // Матеріали Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Молодь в науці: дослідження, проблеми, перспективи (МН-2026)», м. Вінниця, 22-26 червня 2026 р. Електрон. текст. дані. 2026. URI: https://conferences.vntu.edu.ua/index.php/mn/mn2026/paper/view/27824. | uk |
| dc.identifier.uri | https://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/52723 | |
| dc.description.abstract | та живучості інженерних мереж цивільних будівель в умовах кризових впливів. Розмежовано поняття «надійність» і «живучість». Запропоновано методику стрес-тестування з введенням показника Жс та мінімального рівня функціонування (МРФ). Визначено нормативні Кг для основних систем та критичні вузли кожної з них. | uk |
| dc.description.abstract | reliability and survivability of engineering networks of civil buildings under crisis conditions. A distinction is drawn between 'reliability' and 'survivability'. A stress-testing methodology is proposed with the survivability index Js and minimum functioning level (MFL). Normative availability coefficients Kg for the main systems and their critical nodes are determined. | en |
| dc.language.iso | uk_UA | uk_UA |
| dc.publisher | ВНТУ | uk |
| dc.relation.ispartof | Матеріали Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Молодь в науці: дослідження, проблеми, перспективи (МН-2026)», м. Вінниця, 22-26 червня 2026 р. | uk |
| dc.relation.uri | https://conferences.vntu.edu.ua/index.php/mn/mn2026/paper/view/27824 | |
| dc.subject | надійність | uk |
| dc.subject | живучість | uk |
| dc.subject | інженерні мережі | uk |
| dc.subject | кризові умови | uk |
| dc.subject | стрес-тестування | uk |
| dc.subject | коефіцієнтготовності | uk |
| dc.subject | МРФ | uk |
| dc.subject | аварійне реагування | uk |
| dc.subject | reliability | en |
| dc.subject | survivability | en |
| dc.subject | engineering networks | en |
| dc.subject | crisis conditions | en |
| dc.subject | stress testing | en |
| dc.subject | availability coefficient | en |
| dc.subject | minimum functioning level | en |
| dc.subject | emergency response | en |
| dc.title | Оцінювання надійності та живучості інженерних мереж цивільних будівель у кризових умовах | uk |
| dc.type | Thesis | |
| dc.identifier.udc | 62.192 | |
| dc.relation.references | живлення, тривалість до 24 год), тяжкий (пошкодження ключового вузла, тривалість 24–72 год) та катастрофічний (комплексне ураження, тривалість понад 72 год). Для кожного сценарію розраховується функція деградації Ф(t) та показник живучості Жс [4, 5]. На рис. 2 показано орієнтовану динаміку функціональності основних інженерних систем цивільної будівлі при тяжкому кризовому сценарії тривалістю 16 годин з подальшим відновленням. Видно суттєві відмінності між системами: електропостачання демонструє найглибше падіння функціональності (до 30%), тоді як каналізаційна система зберігає значно вищий рівень завдяки гравітаційному принципу роботи. Рис. 2. Орієнтовна динаміка функціональності Ф(t) інженерних систем цивільної будівлі при кризовому впливі Заходи підвищення живучості та практичні рекомендації На підставі проведеного аналізу можна сформулювати ієрархію заходів підвищення живучості. Перший рівень — структурне резервування критичних вузлів: резервні дизельні генератори (забезпечують 72 год автономної роботи), запасні ємності технічної та питної води (на 72 год), резервні насосні агрегати. Другий рівень — організаційні заходи: плани аварійного реагування, навчання персоналу, встановлення пріоритетів відновлення систем. Третій рівень — технологічне підсилення: прокладання дублюючих трубопроводів, кабельних трас, встановлення байпасів на критичних ділянках [2, 5]. Важливим інструментом є цифровий двійник інженерних систем — комп'ютерна імітаційна модель, що в режимі реального часу відображає стан мереж, дозволяє прогнозувати відмови та моделювати сценарії ліквідації аварій. Впровадження цифрового двійника скорочує час реагування на позаштатні ситуації в середньому на 35–45% [1-4]. Висновки Запропонована методика дозволяє комплексно оцінити як традиційну надійність (через Кg та MTTF), так і живучість (через показник Жс та функцію деградації Ф(t)) інженерних мереж цивільних будівель. Встановлено нормативні значення Кг для п'яти основних систем та визначено їх МРФ. Показано, що для більшості цивільних будівель без спеціальних заходів резервування показник живучості Жс при тяжкому сценарії не перевищує 0,65–0,75, тобто системи не є живучими. Запропонований комплекс заходів дозволяє підвищити Жс до 1,15–1,35, що відповідає критерію живучості. Результати призначені для застосування при проектуванні, реконструкції та аварійному відновленні об'єктів цивільної інфраструктури. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ | uk |
| dc.relation.references | Cimellaro G. P., Reinhorn A. M., Bruneau M. Framework for Analytical Quantification of Disaster Resilience. Engineering Structures. 2010. Vol. 32. No. 11. P. 3639–3649. DOI: 10.1016/j.engstruct.2010.08.008 | en |
| dc.relation.references | Bruneau M., Chang S. E., Eguchi R. T. et al. A Framework to Quantitatively Assess and Enhance the Seismic Resilience of Communities. Earthquake Spectra. 2003. Vol. 19. No. 4. P. 733–752. DOI: 10.1193/1.1623497 | en |
| dc.relation.references | Pescaroli G., Alexander D. Critical Infrastructure, Panarchies and the Vulnerability Paths of Cascading Disasters. Natural Hazards. 2016. Vol. 82. No. 1. P. 175–192. DOI: 10.1007/s11069-016-2186-3 | en |
| dc.relation.references | Argyroudis S. A., Mitoulis S. A., Chatzi E. et al. Digital technologies can enhance climate resilience of critical infrastructure. Climate Risk Management. 2022. Vol. 35. Article 100387. DOI: 10.1016/j.crm.2021.100387 | en |
| dc.relation.references | Cheng Y., Elsayed E. A., Chen X. Random Multi Hazard Resilience Modeling of Engineered Systems and Critical Infrastructure. Reliability Engineering and System Safety. 2021. Vol. 209. Article 107453. DOI: 10.1016/j.ress.2021.107453 | en |
