| dc.contributor.author | Попов, В. О. | uk |
| dc.contributor.author | Повзун, А. Є. | uk |
| dc.contributor.author | Popov, V. O. | en |
| dc.contributor.author | Povzun, A. Y. | en |
| dc.date.accessioned | 2026-09-03T10:32:56Z | |
| dc.date.available | 2026-09-03T10:32:56Z | |
| dc.date.issued | 2026 | |
| dc.identifier.citation | Попов В. О., Повзун А. Є. Оцінка технічного стану залізобетонного перекриття житлової будівлі в умовах збільшення навантаження // Матеріали Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Молодь в науці: дослідження, проблеми, перспективи (МН-2026)», м. Вінниця, 22-26 червня 2026 р. Електрон. текст. дані. 2026. URI: https://conferences.vntu.edu.ua/index.php/mn/mn2026/paper/view/29316. | uk |
| dc.identifier.uri | https://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/53015 | |
| dc.description.abstract | У роботі виконано оцінку технічного стану залізобетонного перекриття реальної житлової будівлі в умовах збільшення експлуатаційних навантажень. Проведено візуальне та інструментальне обстеження багатопорожнистої попередньо напруженої плити перекриття, за результатами якого виявлено надмірні прогини та залишкові деформації конструкції. Виконано моделювання напружено-деформованого стану плити з оцінкою несучої здатності за нормальними і похилими перерізами з урахуванням фактичних навантажень та технічного стану конструкції. При моделюванні встановлено, що внаслідок будівельних помилок, здійснених при улаштуванні теплої підлоги над плитами перекриття, яка виявилася занадто масивною, спостерігається перевищення розрахункових напружень у небезпечних перерізах плити над допустимими значеннями. Це свідчить про аварійний технічний стан перекриття та необхідність виконання невідкладних заходів щодо підсилення або розвантаження конструкції. Запропоновано застосування систем зовнішнього композитного армування на основі карбонового волокна як ефективного способу відновлення несучої здатності перекриття. | uk |
| dc.description.abstract | This study evaluates the technical condition of a reinforced concrete floor slab in a real residential building under conditions of increasing operational loads. A visual and instrumental inspection of the multi-hollow prestressed floor slab was conducted, the results of which revealed excessive deflections and residual deformations of the structure. A simulation of the stress-strain state of the slab have been performed, including an assessment of the load-bearing capacity for normal and inclined sections, taking into account the actual loads and the technical condition of the structure. The simulation revealed that, due to construction errors made during the installation of the underfloor heating system above the floor slabs, which proved to be excessively massive, the calculated stresses in the critical sections of the slab exceed the permissible values. This indicates an emergency technical condition of the floor structure and the need for immediate measures to strengthen or unload the structure. It was established that the design forces exceed the allowable values, indicating the critical technical condition of the floor slab and the need for urgent measures to reinforce or unload the structure. The use of external composite reinforcement systems based on carbon fiber is proposed as an effective method for restoring the load-bearing capacity of the floor slab. | en |
| dc.language.iso | uk_UA | uk_UA |
| dc.publisher | ВНТУ | uk |
| dc.relation.ispartof | Матеріали Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Молодь в науці: дослідження, проблеми, перспективи (МН-2026)», м. Вінниця, 22-26 червня 2026 р. | uk |
| dc.relation.uri | https://conferences.vntu.edu.ua/index.php/mn/mn2026/paper/view/29316 | |
| dc.subject | технічний стан | uk |
| dc.subject | залізобетонне перекриття | uk |
| dc.subject | багатопорожнисті плити | uk |
| dc.subject | несуча здатність | uk |
| dc.subject | прогини | uk |
| dc.subject | деформації | uk |
| dc.subject | перевантаження конструкції | uk |
| dc.subject | підсилення | uk |
| dc.subject | карбонове волокно | uk |
| dc.subject | композитне армування | uk |
| dc.subject | technical condition | en |
| dc.subject | reinforced concrete floor structure | en |
| dc.subject | hollow-core slabs | en |
| dc.subject | load-bearing capacity | en |
| dc.subject | deflections | en |
| dc.subject | deformations | en |
| dc.subject | structural overload | en |
| dc.subject | reinforcement | en |
| dc.subject | carbon fiber | en |
| dc.subject | composite reinforcement | en |
| dc.title | Оцінка технічного стану залізобетонного перекриття житлової будівлі в умовах збільшення навантаження | uk |
| dc.type | Thesis | |
| dc.identifier.udc | 624.012 | |
| dc.relation.references | х [8 – 10]. Граничне значення моменту визначалося для найбільш небезпечного перерізу в середині прольоту. Отримане значення моменту порівнювалось із розрахунковою несучою здатністю залізобетонного перерізу, яка визначалась з урахуванням фактичних геометричних параметрів плити, класу бетону та характеристик робочої арматури, визначених при обстеженні. Оскільки при обчисленнях було встановлено, що стиснута зона бетону знаходиться в умовній поличці приведеного таврового перерізу плити (x1 = 18,1 мм < heff = 40 мм), граничний згинальний момент було обчислено за виразом (1). x1 1 2 [кНм] M u A s f pd d 3 1 (1) В результаті обчислень встановлено, що Mu = 41.38 кНм. Оскільки Мu = 41.38 кНм < Mp = 82.37 кНм, умову міцності нормального перерізу плити не виконано, коефіцієнт використання перерізу = 1.99 >1. Результати перевірки показали, що розрахунковий згинальний момент перевищує граничну несучу здатність перерізу, що свідчить про недостатню міцність конструкції в зоні розтягу. Це підтверджує непридатний до нормальної експлуатації стан конструкції плити за перевантаженою канатною арматурою. Окрім цього, Mu = 41.38 кНм < Me = 64.63 кНм (згинальний момент від експлуатаційних впливів). Проявляться ознаки аварійного стану. І, нарешті, оскільки Mu = 41.38 кНм < Mпост.е = 54.09 кНм (згинальний момент від експлуатаційних постійних впливів), плита вимагає негайного підсилення або розвантаження. Також було виконано перевірку міцності за похилими перерізами на дію поперечної сили. Максимальна поперечна сила визначалась у приопорних зонах плити. Перевірка здійснювалась за алгоритмом, наведеним у [8 – 10], шляхом порівняння розрахункового зусилля з несучою здатністю бетону за відсутності поперечного армування, яке технологічно неможливе при екструзійній технології формування, за функціональними виразами (2) та (3). VRd,c cRd,c k(100L f ck )1/3 k1 cp b w d, [кН] VRd,c Vmin k1 cp b w d , [кН] (2) (3) В результаті обчислень встановлено, що VRd,с = 45,80 кH. Оскільки Ved = 54,06 кН > VRd,c= 45,8 кН, умову міцності за похилими перерізами не виконано. Ved / VRd,c 54.06 / 45.8 1.18 . Отримані результати розрахунку свідчать про перевищення розрахункової поперечної сили над несучою здатністю плити за похилими перерізами на 18%. Оскільки пустотна плита перекриття екструзійного виготовлення конструктивно не передбачає наявності поперечного армування, внаслідок чого її несуча здатність за дією поперечних сил обмежена. У зв’язку з перевищенням граничних значень поперечної сили та недостатньою несучою здатністю похилих перерізів подальша експлуатація конструкції без виконання відповідних інженерних заходів з підсилення або розвантаження є недопустимою. Отримані результати інженерних розрахунків у поєднанні з даними візуального та інструментального обстежень свідчать про те, що залізобетонне перекриття працює в умовах суттєвого перевищення навантажень. У процесі перевірки встановлено недостатню несучу здатність конструкції як у нормальних, так і в похилих перерізах. Розрахункові зусилля перевищують допустимі значення, що підтверджується наявністю надмірних прогинів та значних залишкових деформацій плити перекриття. Під час візуального обстеження конструкції ознак понаднормативного тріщиноутворення виявлено не було, однак зафіксовано суттєві відхилення поверхні перекриття від горизонтальної площини. Максимальні прогини спостерігаються в центральній частині прольоту та мають сталий характер, що свідчить про втрату необхідної жорсткості конструкції та її роботу в перенапруженому стані. Встановлено, також, що фактичні навантаження перевищують несучу здатність плити перекриття. Перевірка нормальних перерізів показала недостатній запас міцності за згинальними моментами, а перевірка похилих перерізів підтвердила наближення конструкції до граничного стану за дією поперечних сил. Таким чином, технічний стан залізобетонного перекриття оцінюється як аварійний. Подальша експлуатація конструкції без виконання відповідних інженерних заходів є недопустимою, оскільки може призвести до подальшого збільшення деформацій та втрати несучої здатності перекриття. У зв’язку з цим необхідним є виконання комплексу невідкладних заходів щодо забезпечення безпечної експлуатації перекриття будівлі. Розвантаження шляхом розбирання конструкцій підлоги, виготовленої з монолітного бетону, є занадто трудомістким. Тому необхідне підсилення конструкцій. Висновки У результаті проведеного візуального обстеження та інженерних розрахунків виконано оцінку технічного стану залізобетонного перекриття на прикладі реальної житлової будівлі в умовах збільшення експлуатаційних навантажень. Під час обстеження встановлено наявність надмірних прогинів та залишкових деформацій плити перекриття, що свідчить про зниження жорсткості конструкції та її роботу в перенапруженому стані. Інструментальні вимірювання підтвердили значні відхилення поверхні перекриття від горизонтальної площини. На основі отриманих геометричних параметрів та фактичних навантажень виконано моделювання напружено-деформованого стану та розрахунок несучої здатності плити за нормальними і похилими перерізами. Результати розрахунків показали перевищення розрахункових зусиль над допустимими значеннями, що свідчить про недостатню несучу здатність перекриття в існуючих умовах експлуатації. Для забезпечення безпечної експлуатації будівлі необхідним є виконання комплексу невідкладних заходів, спрямованих на зменшення навантаження на перекриття або відновлення його несучої здатності. Вибір способу підсилення повинен здійснюватися з урахуванням фактичного технічного стану плити, величини перевантаження, умов експлуатації будівлі та архітектурно-планувальних обмежень приміщення. Одним із найбільш ефективних сучасних способів підсилення залізобетонних перекриттів є застосування систем зовнішнього композитного армування на основі карбонового волокна. Даний метод дозволяє збільшити несучу здатність конструкції без суттєвого збільшення власної ваги перекриття та без зміни геометричних параметрів приміщення. Технологія підсилення передбачає приклеювання карбонових тканин до нижньої розтягнутої зони тимчасово розвантажених плит за допомогою спеціальних епоксидних клеїв. На приопорних ділянках рекомендується використання додаткових армуючих стрічок. Композитні елементи сприймають частину розтягуючих зусиль, що дозволяє збільшити міцність, зменшити деформації та підвищити загальну жорсткість конструкції. Завдяки високій міцності карбонового волокна на розтяг забезпечується ефективне підсилення навіть при незначній товщині армувального шару. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ | uk |
| dc.relation.references | ДСТУ 9237:2024. Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінювання технічного стану. Механічний опір та стійкість. [Чинний від 2024-01-09]. [На заміну ДСТУ-Н Б.В.1.2-18:2016]. Вид. офіц. Київ: ДП УкрНДЦ, 2024. 74 с. (Національний стандарт України). | uk |
| dc.relation.references | ДБН В.1.2-14:2018. Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель та споруд зі зміною | uk |
| dc.relation.references | К.: МінРегіонБуд України, 2022. 37 с. (Державні будівельні норми України). | uk |
| dc.relation.references | Клименко Є. В. Технічна експлуатація та реконструкція будівель і споруд: Навчальний посібник. – К., 2004. – 304 с. | uk |
| dc.relation.references | ДСТУ Б В.1.2-3:2006. Прогини і переміщення. Вимоги проектування. [Чинний від 2007-01-01]. [На заміну розділу 10 СНиП 2.01.07-85]. К.: Мінбуд України, 2006. 10 с. (Національний стандарт України). | uk |
