| dc.contributor.author | Урлапова, Д. П. | uk |
| dc.contributor.author | Урлапова, М. П. | uk |
| dc.contributor.author | Томчук, М. А. | uk |
| dc.contributor.author | Urlapova, D. P. | en |
| dc.contributor.author | Urlapova, M. P. | en |
| dc.date.accessioned | 2026-09-03T10:41:58Z | |
| dc.date.available | 2026-09-03T10:41:58Z | |
| dc.date.issued | 2026 | |
| dc.identifier.citation | Урлапова Д. П., Урлапова М. П., Томчук М. А. Шокові стани: механізми розвитку, клінічне розпізнавання та домедична тактика // Матеріали Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Молодь в науці: дослідження, проблеми, перспективи (МН-2026)», м. Вінниця, 22-26 червня 2026 р. Електрон. текст. дані. 2026. URI: https://conferences.vntu.edu.ua/index.php/mn/mn2026/paper/view/28987. | uk |
| dc.identifier.uri | https://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/53453 | |
| dc.description.abstract | Шокові стани належать до критичних патологічних процесів, за яких порушення системної або регіонарної перфузії призводить до недостатнього постачання тканин киснем, метаболічної дезадаптації та ризику поліорганної недостатності. Актуальність проблеми визначається високою летальністю при травматичній крововтраті, сепсисі, анафілаксії, гострій серцевій недостатності та обструктивних порушеннях кровообігу. У роботі розглянуто основні патофізіологічні механізми шоку, клінічні фенотипи, ранні ознаки гіпоперфузії та принципи домедичної тактики. Окрему увагу приділено пріоритетності контролю критичної кровотечі, застосуванню підходу C-ABCDE, профілактиці гіпотермії та значенню безперервного спостереження до передачі постраждалого бригаді екстреної медичної допомоги. | uk |
| dc.description.abstract | Shock is a critical syndrome characterized by inadequate tissue perfusion, impaired oxygen delivery, metabolic decompensation, and risk of multiple organ dysfunction. The paper reviews pathophysiological mechanisms, clinical phenotypes, early signs of hypoperfusion, and prehospital priorities. Particular attention is paid to hemorrhage control, the C-ABCDE approach, prevention of hypothermia, and continuous reassessment before handover to emergency medical services. | en |
| dc.language.iso | uk_UA | uk_UA |
| dc.publisher | ВНТУ | uk |
| dc.relation.ispartof | Матеріали Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Молодь в науці: дослідження, проблеми, перспективи (МН-2026)», м. Вінниця, 22-26 червня 2026 р. | uk |
| dc.relation.uri | https://conferences.vntu.edu.ua/index.php/mn/mn2026/paper/view/28987 | |
| dc.subject | шок | uk |
| dc.subject | гіпоперфузія | uk |
| dc.subject | геморагічний шок | uk |
| dc.subject | септичний шок | uk |
| dc.subject | анафілаксія | uk |
| dc.subject | C-ABCDE | en |
| dc.subject | домедичнадопомога | uk |
| dc.subject | shock | en |
| dc.subject | hypoperfusion | en |
| dc.subject | hemorrhagic shock | en |
| dc.subject | septic shock | en |
| dc.subject | anaphylaxis | en |
| dc.subject | C-ABCDE | en |
| dc.subject | first aid | en |
| dc.title | Шокові стани: механізми розвитку, клінічне розпізнавання та домедична тактика | uk |
| dc.type | Thesis | |
| dc.identifier.udc | 378:004.8:37.015.3 | |
| dc.relation.references | : при септичному шоку - рекомендації Surviving Sepsis Campaign [3], при анафілаксії - настанови World Allergy Organization [6], при травматичній кровотечі - рекомендації щодо контролю крововтрати [8]. Доказовість особливо важлива в питаннях, де поширені стійкі міфи. Наприклад, турнікет при критичній кровотечі не є крайнім заходом, який треба уникати за будь-яку ціну; за відповідних показань він є засобом збереження життя. Так само антигістамінні препарати не можуть розглядатися як заміна адреналіну при анафілактичному шоку. Уніфіковані алгоритми не замінюють клінічного мислення, але знижують ризик хаотичних дій у перші хвилини. Саме тому послідовність C-ABCDE є доцільною для схеми первинного реагування: вона поєднує контроль найбільш швидкої загрози при травмі з подальшою системною оцінкою життєво важливих функцій. Мікроциркуляторні порушення та метаболічні маркери Системна гемодинаміка не завжди відображає реальний стан тканинної перфузії. Навіть за відносно прийнятного артеріального тиску може зберігатися спазм прекапілярних сфінктерів, мікротромбоз, ендотеліальна дисфункція та нерівномірний розподіл кровотоку. Саме тому шок слід розглядати як порушення не лише макроциркуляції, а й мікроциркуляторної ланки, де відбувається безпосередній обмін кисню, вуглекислого газу та метаболітів. У клінічній медицині важливе значення має рівень лактату, оскільки його підвищення відображає дисбаланс між доставкою кисню, споживанням кисню та метаболічною відповіддю тканин. Лактат не є абсолютно специфічним маркером шоку, адже може зростати при судомах, тяжкому фізичному навантаженні, печінковій недостатності або під дією катехоламінів. Проте в контексті гіпотензії, порушення свідомості, тахіпное, сепсису чи крововтрати він має важливу прогностичну цінність. Метаболічний ацидоз при шоку формується внаслідок анаеробного гліколізу, накопичення недоокиснених продуктів і погіршення клітинного енергозабезпечення. Зниження внутрішньоклітинного pH порушує функцію ферментів, мембранних каналів і скоротливих білків міокарда. Таким чином, ацидоз не є лише лабораторним наслідком шоку, а сам поглиблює серцевосудинну недостатність, формуючи патофізіологічне коло декомпенсації. Ендотелій при шокових станах перетворюється з регулятора судинного тонусу й барєрної функції на активний учасник запалення та коагуляції. Пошкодження ендотеліального глікокаліксу сприяє виходу плазми в інтерстицій, набряку тканин і подальшому зниженню ефективного внутрішньосудинного обєму. Це особливо помітно при сепсисі, опіках і тяжкій травмі, де судинна проникність є одним із провідних механізмів прогресування гіпоперфузії. Коагуляційні порушення при шоку мають дві протилежні, але взаємоповязані форми: схильність до мікротромбозу та ризик неконтрольованої кровотечі. При травматичній крововтраті додатковими чинниками є гемодилюція, ацидоз і гіпотермія. У сукупності вони формують так звану летальну тріаду травми, при якій порушення згортання, охолодження та ацидоз взаємно підсилюють одне одного. Саме тому зігрівання постраждалого та швидкий гемостаз мають патофізіологічне, а не лише організаційне значення. Особливості перебігу у групах підвищеного ризику У дітей шок часто тривалий час перебігає у компенсованій формі. Завдяки високій здатності до вазоконстрикції дитячий організм може підтримувати артеріальний тиск до пізніх стадій, після чого декомпенсація настає різко. Тому в педіатричній практиці особливе значення мають тахікардія, зміна поведінки, млявість, погане периферичне наповнення, холодні кінцівки, зниження діурезу та порушення дихання. Орієнтація лише на тиск може призвести до запізнілого розпізнавання критичного стану. У людей літнього віку клінічна картина шоку може бути стертою через супутні захворювання, прийом лікарських засобів і зниження резервів серцево-судинної системи. Бета-блокатори можуть маскувати тахікардію, антикоагулянти підвищують ризик значної крововтрати навіть при відносно невеликій травмі, а хронічна серцева недостатність погіршує переносимість інфузійного навантаження. Через це будь-яке гостре порушення свідомості, слабкість або падіння толерантності до навантаження у такої особи потребує обережної оцінки. Вагітність змінює фізіологічні параметри кровообігу: збільшується обєм плазми, частота серцевих скорочень і потреба тканин у кисні. Ознаки крововтрати можуть проявлятися пізніше, оскільки певний час компенсуються збільшеним обємом циркуляції. Водночас шоковий стан становить загрозу не лише для організму матері, а й для плацентарної перфузії. При травмі або кровотечі вагітної важливими є ранній виклик екстреної допомоги, мінімізація переміщень і попередження переохолодження. У пацієнтів із цукровим діабетом, хронічною хворобою нирок, цирозом печінки або імуносупресією септичний шок може розвиватися швидше та мати нетипові прояви. Гарячка може бути відсутньою, а першим помітним симптомом інколи стає сплутаність свідомості, різка слабкість, задишка або падіння тиску. Наявність таких хронічних станів підвищує цінність анамнестичної інформації, яку необхідно передати бригаді екстреної допомоги. Окрему складність становлять постраждалі з травмою та інтоксикацією. Алкоголь, седативні препарати або наркотичні речовини можуть маскувати біль, змінювати рівень свідомості й ускладнювати оцінку неврологічного статусу. У таких випадках безпечніше виходити з припущення про потенційно тяжке ушкодження, ніж пояснювати всі симптоми лише інтоксикацією. Це особливо важливо при травмі голови, грудної клітки, живота або таза. Висновки Шокові стани є критичними синдромами, спільною ознакою яких є недостатня тканинна перфузія та ризик швидкого розвитку поліорганної дисфункції. Найбільш небезпечним є період переходу від компенсації до декомпенсації, коли зовнішні прояви можуть залишатися відносно неспецифічними. Раннє розпізнавання шоку має базуватися на сукупності ознак: зміні свідомості, тахікардії, порушенні дихання, холодній або мармуровій шкірі, слабкому пульсі, крововтраті, зменшенні діурезу та негативній динаміці загального стану. Гіпотензія не повинна бути єдиним критерієм небезпеки. Домедична тактика повинна включати безпеку місця події, виклик екстреної допомоги, контроль критичної кровотечі, оцінку за C-ABCDE, профілактику гіпотермії, повторний моніторинг і чітку передачу інформації медичній бригаді. Запропонована схема є доречною, оскільки відповідає логіці пріоритетів при травматичній кровотечі та не суперечить загальним принципам первинної оцінки критичного стану. Практичні рекомендації: 1) під час підготовки персоналу впроваджувати сценарні відпрацювання C-ABCDE з акцентом на контроль масивної кровотечі та командну комунікацію; 2) у протоколи первинного реагування додати чек-лист повторної оцінки стану кожні 3-5 хвилин до передачі постраждалого; 3) стандартизувати мінімальний набір засобів реагування (турнікет, гемостатичний матеріал, термопокривало, барєрний захист дихальних шляхів). СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ | uk |
| dc.relation.references | Cecconi M., De Backer D., Antonelli M. et al. Consensus on circulatory shock and hemodynamic monitoring. Intensive Care Med. 2014;40:1795-1815. DOI: https://doi.org/10.1007/s00134-014-3525-z | en |
| dc.relation.references | Singer M., Deutschman C.S., Seymour C.W. et al. The Third International Consensus Definitions for Sepsis and Septic Shock (Sepsis-3). JAMA. 2016;315(8):801-810. DOI: https://doi.org/10.1001/jama.2016.0287 | en |
| dc.relation.references | Evans L., Rhodes A., Alhazzani W. et al. Surviving Sepsis Campaign: International Guidelines for Management of Sepsis and Septic Shock 2021. Intensive Care Med. 2021. DOI: https://doi.org/10.1007/s00134-021-06506-y | en |
| dc.relation.references | Koya H.H., Paul M. Shock. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK531492/ | en |
| dc.relation.references | World Health Organization. Sepsis (Fact sheet, 3 May 2024). URL: https://www.who.int/news-room/factsheets/detail/sepsis | en |
| dc.relation.references | Cardona V., Ansotegui I.J., Ebisawa M. et al. World Allergy Organization Anaphylaxis Guidance 2020. World Allergy Organization Journal. 2020;13(10):100472. DOI: https://doi.org/10.1016/j.waojou.2020.100472 StatPearls. NCBI Bookshelf. URL: 7. van Diepen S., Katz J.N., Albert N.M. et al. Contemporary Management of Cardiogenic Shock: A Scientific Statement From the American Heart Association. Circulation. 2017;136(16):e232-e268. DOI: https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000525 | en |
| dc.relation.references | Rossaint R., Afshari A., Bouillon B. et al. The European guideline on management of major bleeding and coagulopathy following trauma: sixth edition. Crit Care. 2023;27:80. DOI: https://doi.org/10.1186/s13054023-04327-7 | en |
| dc.relation.references | Olasveengen T.M., Semeraro F., Ristagno G. et al. European Resuscitation Council Guidelines 2021: Basic Life Support. Resuscitation. 2021;161:98-114. DOI: https://doi.org/10.1016/j.resuscitation.2021.02.009 | en |
| dc.relation.references | American College of Surgeons. https://www.stopthebleed.org/ ACS Stop the Bleed (official program page). URL: | en |
