Показати скорочену інформацію

dc.contributor.authorЛюдва, Н. В.uk
dc.contributor.authorКуперштейн, Л.uk
dc.contributor.authorПрокопенко, С.uk
dc.contributor.authorLiudva, N.en
dc.contributor.authorKupershtein, L.en
dc.contributor.authorProkopenko, S.en
dc.date.accessioned2026-09-03T10:55:20Z
dc.date.available2026-09-03T10:55:20Z
dc.date.issued2026
dc.identifier.citationЛюдва Н. В., Куперштейн Л., Прокопенко С. Система виявлення фейкового мультимедійного контенту // Матеріали Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Молодь в науці: дослідження, проблеми, перспективи (МН-2026)», м. Вінниця, 22-26 червня 2026 р. Електрон. текст. дані. 2026. URI: https://conferences.vntu.edu.ua/index.php/mn/mn2026/paper/view/26852.uk
dc.identifier.urihttps://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/53852
dc.description.abstractУ роботі розроблено мультимодальну систему детекції фейкового контенту, що поєднує аналіз візуальної та аудіальної інформації. Відеоаналіз здійснюється за допомогою нейронної мережі ResNet50 з використанням підходу перенавчання класифікаційної надбудови для розпізнавання автентичних та підроблених відео. Для аналізу аудіо застосовано модель Wav2Vec, яка дозволяє оцінювати ймовірність синтетичного мовлення на рівні часових сегментів. Підсумкове рішення щодо автентичності контенту формується на основі диз’юнктивного правила прийняття рішень, згідно з яким мультимедійний об’єкт класифікується як фейковий у разі виявлення ознак підробки хоча б в одній із модальностей.uk
dc.description.abstractThis paper presents a multimodal system for fake content detection that combines the analysis of visual and audio information. Video analysis is performed using a ResNet50 neural network with a fine-tuned classification head for distinguishing between authentic and manipulated videos. Audio analysis is based on the Wav2Vec model, which enables the estimation of synthetic speech probability at the level of fixed time segments. The final decision on content authenticity is made using a disjunctive decision rule, according to which a multimedia object is classified as fake if signs of manipulation are detected in at least one of the modalities.en
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.publisherВНТУuk
dc.relation.ispartofМатеріали Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Молодь в науці: дослідження, проблеми, перспективи (МН-2026)», м. Вінниця, 22-26 червня 2026 р.uk
dc.relation.urihttps://conferences.vntu.edu.ua/index.php/mn/mn2026/paper/view/26852
dc.subjectдіпфейкuk
dc.subjectмультимодальна детекціяuk
dc.subjectнейронна марежа ResNet50uk
dc.subjectWav2Vecen
dc.subjectвідеоаналізuk
dc.subjectаудіоаналізuk
dc.subjectdeepfakeen
dc.subjectmultimodal detectionen
dc.subjectneural networken
dc.subjectResNet50en
dc.subjectWav2Vec2en
dc.subjectvideo analysisen
dc.subjectaudio analysisen
dc.titleСистема виявлення фейкового мультимедійного контентуuk
dc.typeThesis
dc.identifier.udc004.8+004.056
dc.relation.referencesвідео) без повного перенавчання всієї мережі, зберігаючи корисні універсальні візуальні ознаки. Аудіогілка побудована на базі Wav2Vec, де модель виступає кодувальником мовного сигналу з подальшою класифікацією синтетичності. Аналіз виконується у вікнах фіксованої тривалості, що дає змогу стабільно обробляти як короткі, так і довші записи та отримувати зведені показники для всього файлу [6], [7]. Практична цінність мультимодального підходу полягає в тому, що відео й аудіо містять різні типи слідів підробки. Відео частіше проявляє артефакти в зоні обличчя, міміки та дрібних текстур, тоді як аудіо відображає специфічні патерни синтезу голосу, надмірну регулярність і нетипову «гладкість» мовлення. Для підвищення узгодженості обробки аудіосигнал уніфікується до 16 кГц, що відповідає типовим вимогам pretrained-моделей Wav2Vec і зменшує варіативність ознак при надходженні даних з різних платформ і кодеків [7]. Підсумкова інтеграція реалізована у вигляді простого та інтерпретованого правила. Матеріал класифікується як «fake», якщо хоча б одна модальність перевищує свій поріг рішення. Така логіка обрана як більш безпечна для задачі виявлення підробок у прикладному сценарії, оскільки знижує ймовірність пропуску фейку у випадках, коли одна з модальностей «чиста», а інша містить ознаки синтетичності. Система реалізована у вигляді вебзастосунку на основі фреймворку Streamlit [8]. В системі забезпечується завантаження файлів, запуск відео- та аудіоаналізу в окремих режимах або спільно, а також відображення зрозумілих користувачу результатів у вигляді зведеної оцінки та вердикту (рис.1). Рис. 1. Фрагмент відображення результатів мультимодального аналізу Окремо передбачено налаштування порогів класифікаці для відео та аудіо, що дозволяє адаптувати чутливість системи під умови експлуатації без зміни коду. Проведена експериментальна перевірка на прикладах різної складності показала, що система здатна реагувати як на «очевидні» діпфейки, так і на більш якісні генерації, а також коректно працювати з реальними матеріалами з відкритих джерел, забезпечуючи узгоджений висновок за рахунок спільного аналізу двох модальностей. Висновки Розроблена мультимодальна система виявлення фейкового мультимедійного контенту демонструє доцільність поєднання відео- та аудіоаналізу для підвищення ефективності детекції діпфейків у практичних умовах. Використання ResNet50 із файнтюнингом повноз’вязного шару забезпечує адаптацію відеодетектора до доменних спотворень і різних джерел даних, тоді як аудіомодуль на базі Wav2Vec дозволяє фіксувати ознаки синтетичного мовлення через сегментний аналіз сигналу. Інтеграція результатів за правилом, при якому контент класифікується як фейковий, якщо хоча б одна з модальностей вказує на його підробленість, формує простий і прозорий механізм прийняття рішень, який знижує ризик пропуску підробки у випадках, коли хоча б одна з модальностей містить стійкі маркери синтетичності. Водночас мультимодальний підхід має об’єктивні обмеження, пов’язані з якістю вхідних даних і умовами запису, сильна компресія, шум, перекриття обличчя або нестабільна аудіодоріжка можуть зменшувати впевненість окремих модулів і потребують коректного налаштування порогів чутливості. Загалом результати роботи підтверджують, що запропонована система є перспективною основою для прикладного застосування в задачах інформаційної безпеки та протидії дезінформації, поєднуючи практичну реалізацію у вебзастосунку зі зрозумілим механізмом інтеграції рішень і можливістю подальшого розвитку за рахунок розширення даних і вдосконалення моделей. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1.uk


Файли в цьому документі

Thumbnail

Даний документ включений в наступну(і) колекцію(ї)

Показати скорочену інформацію