Якою мірою робота визначає сенс нашого життя? Технологічні виклики і трансформація культури

Abstract

Піддано критиці запропоноване Джоном Данахером поняття «віртуальних світів, у яких може реалізуватися будь-який спосіб діяльності». Згідно з цим поняттям віртуалізація життя може стати адекватною заміною тій безсенсовості, що має стати неминучим наслідком технологічно зумовленого безробіття. Я показую, що віртуалізація не є адекватною відповіддю на виклики безсенсовості. В умовах швидкого технологічного прогресу людська культура поки не створила засобів, які б дали змогу зберегти досенсовість без втрати людської особистості.

The John Danaher’s concept of the creation of “virtual worlds in which all manner of activities can be pursued” has been criticized. According to it concept the virtualization of life can be an adequate means against the meaningless, which inevitably should be result of Technological Unemployment. I show that virtualization is not an adequate response to challenges of meaningless. In the conditions of rapid technological progress, human culture has not yet created means to preserve the Meaningfulness without the loss of a human person.